4.3. Теорія рубок догляду за лісом.
Види рубок догляду за лісом:
Освітлення. Проводять у більшості насаджень до 10-рімного віку. Мета цього виду рубок – видалити з насадження небажані другорядні породи, які часто заважають росту головних, чим створюють загрозу і витіснення їх з насадження. Зрозуміло, що це лісівницький захід, що проводиться, як правило, у мішаних молодняках і спрямований на схоронність якомога більшої кількості рослин головної породи.
Освітлення необхідно проводити не тільки у мішаних лісових насадженнях, а й у чистих, незважаючи на те, що у 5-10 річному віці на верхні частини крони більшості деревних рослин потрапляє сонячне світло. Рубки слід проводити у тому випадку, коли у насадженні відмічається надмірна густота, ознакою якої вважають глибоке вростання одна в одну крон сусідніх дерев, а також велику витягнутість стовбурів. У таких молодняках усі дерева знаходяться в умовах світлового і ґрунтового голодування, що уповільнює зростання, а у випадках посухи може призвести до масового всихання деревних рослин. Розрідження надмірно густих молодняків ліквідує загрозу масового відпаду, особливо це стосується південних районів, де бракує вологи. Часто при освітленні у чистих листяних молодняках вирубують порослеві екземпляри, які швидко ростуть і затінюють деревця насіннєвого походження.
Таким чином, освітлення вважають доглядом за складом у мішаних молодняках способом ліквідації загущеності та звільнення від заглушення насіннєвих екземплярів порослевими – у чистих.
Прочищення. Проводять після освітлень з метою покращання складу майбутніх насаджень. Термін виник від характеру рубки: деревостан «прочищають», тобто видаляють з нього все, що за своїм ознаками не задовольняє лісівника, – небажані породи, дерева з поганою якістю, або відмираючі і т.д. Оскільки небажана частина деревостану може бути як у мішаних, так і у чистих молодняках, то прочищення проводять і у перших, і в других. Якщо у насадженні не проводились освітлення, то при прочищеннях вирішуються завдання, які стоять і перед освітленням і перед прочищеннями. Одночасно з формуванням бажаного складу деревостану при прочищеннях намагаються забезпечити рівномірне розташування дерев головної породи на площі, а також почати кількісне регулювання деревних порід, що складають деревостан. При цьому видаляються незадовільні за формою стовбури і пошкоджені дерева як другорядних, так і головної породи. Все це підвищує якість майбутнього насадження і формує майбутню його структуру.
Прочищення у мішаних насадженнях повинні враховувати форму майбутнього деревостану. Це означає, що потрібно лишати не тільки головну породу, але й певну кількість підгінних порід, які з віком сформують другий ярус.
У чистих деревостанах при прочищеннях густота стояння дерев регулюється вирубуванням відсталих у рості, а також таких, що надто розрослися (дерева типу «вовк»).
Отже, при прочищеннях починається селекційний відбір у мішаних молодняках, який націлений на майбутнє насадження.
Проріджування. Завдяки цьому виду рубки регулюються взаємовідносини між деревами, відбираються кращі, і створюються для них умови, за яких зміг би сформуватися гінкий, повнодеревний, очищений на достатню висоту стовбур. Саме цьому сприяє вирощування насадження достатньо високої густоти. Проріджування вважають доглядом за формою стовбура і крони, але це не означає тільки видалення садження дерев, які мають дефекти стовбура, хоча така операція обов'язкова. Головне – забезпечити потрібну густоту стояння дерев, при якій крони займають від третини до чверті довжини стовбура, що забеспечує нормальний хід фотосинтезу й інших фізіологічних процесів період проведення проріджування у більшості деревних порід припадає період швидкого зростання у висоту, який вже не повторюється протягом життя дерева. Так, середня висота соснового деревостану з 20 до 40 років подвоюється, а далі приріст у висоту гальмується. Ясно, що в такий важливий період життя насаджень вести догляд треба дуже обережно, враховуючи всі особливості їх росту. Багато лісівників, у тому числі і Г.Ф.Морозов, застерігали проти грубого втручання у життя чистих насаджень при проріджуваннях, вважаючи за краще обмежуватись видаленням усохлих дерев.
З іншого боку, у віці жердняка спостерігається масовий відпад підлеглої частини деревостану, що свідчить про неможливість нормального росту насадження при даній густоті стояння дерев, у цьому випадку при проріджуванні потрібно намагатися залишати для подальшого росту кращі дерева з рівномірним їх розміщенням по площі. Зімкнутість крон після проріджувань не повинна бути меншою 0,7, бо це буде негативно впливати на хід зростання у висоту і на очищення стовбурів від сучків. Дерева з дефектами стовбурів, які лишилися після прочищення, видаляють у першу чергу.
У мішаних насадженнях густоту деревостану потрібно визначати з урахуванням майбутнього другого ярусу. Наприкінці періоду проріджування мусить формуватися другий ярус.
Прохідні рубки. Їх проводять з метою збільшення приросту кращих дерев і підвищення товарності насаджень. Коли вже сформовано потрібний склад деревостану, забезпечена висока повнодеревність стовбурів кращих дерев і відповідних розмірів крона, його необхідно зріджувати, щоб згодом з'явився так званий ґрунтово-світловий приріст. При зріджуванні деревостану, у якого ріст у висоту після 40 років уповільнюється, з'являється можливість збільшення обсягу крони, а значить, і поверхні листя, хвої. Збільшення фотосинтетичної поверхні, краще її освітлення проходить паралельно з освоєнням кореневою системою більших об'ємів ґрунту. Все це активізує процес фотосинтезу, продукти якого відкладаються на меншій кількості стовбурів дерев, тому відмічається помітний їх радіальний приріст. Він відбувається на сформованих високорослих стовбурах, тому, в цілому, якість і цінність сортиментів з них буде більш високою. Але це не означає, що відразу після проведення прохідної рубки радіальний приріст зросте. Як показала практика, потрібно не менше трьох років після рубки, щоб приріст на стовбурах кращих дерев помітно збільшився.
При проведенні прохідних рубок у більш багатих лісорослинних умовах доцільно формувати другий ярус або підлісок. У цьому випадку грунт не буде заселятися трав'яною, насамперед, злаковою рослинністю. Часто у соснових насадженнях, які ростуть в умовах багатого субору або у складних суборах, поява другого ярусу чи підліску з ліщини позитивно впливає на біокругообіг речовин, чим сприяє росту основного соснового деревостану.
Іноді у багатих лісорослинних умовах проводять так звані рубки простору. їх можна практикувати тільки за наявності підліску, краще після 50 років, доводячи зімкнутість пологу до 0,6-0,5, тоді як при звичайних прохідних рубках вона лишається на рівні 0,7. Рубки простору доцільно застосовувати при формуванні насіннєвих ділянок цінних порід.
Методи рубок догляду
Низовий метод. Його проводять переважно у простих, чистих насадженнях. Полягає він у видаленні відсталих у рості, послаблених та пригнічених дерев. Для відбору дерев в рубку їх розподіляють на три категорії: кращі дерева, допоміжні (сприяючі успішному росту кращих дерев) і підлягаючі рубці. Найкращі та допоміжні дерева залишають у насадженні, а дерева сухостійні, буреломні, викривлені, уражені шкідниками, вирубують. Цей метод не забезпечує підвищення річного приросту дерев, що залишаються на корені, а лише покращує загальний санітарний стан і склад насадження.
Верховий метод. При цьому методі видаляють більшою мірою переважаючі дерева небажаних порід або поганої форми (сучкуваті, багато вершинні і т.п.) верхнього пологу і в меншій мірі відсталі у рості, пригнічені дерева. Застосовують верховий метод у змішаних і складних насадженнях. При низовому методі шляхом систематичної вирубки усіх відсталих у рості дерев, формується одноярусний деревостан з так званою горизонтальною зімкнутістю крон. При верховому методі зберігаються дерева різної висоти, утворюючи багатоярусний деревостан з вертикальною зімкнутістю крон.
Комбінований метод. Є поєднанням верхового та низового методів з метою створення ступінчатої зімкнутості деревного пологу для поліпшення використання сучасного освітлення усіма деревами – великими, середніми та малими, що дає підставу вважати його більш ефективним у порівнянні з верховим та низовим методами. Вирубка дерев при цьому методі ведеться з усіх частин полога в залежності від структури, стану насадження та біологічних особливостей деревних порід, але у чистих насадженнях – переважно з підпорядкованої частини насадження. В результаті догляду, до половини крон кращіх дерев, по можливості повинна освітлюватися сонячними променями, а стовбури – залишаються захищеними від них. У відповідних умовах місцезростання прагнуть сформувати в насадженні другий ярус. Отже, метод рубок догляду – порядок відбору дерев у рубку і для подальшого росту в цілях максимального використання кронами ростучих дерев сонячної енергії, а також ґрунтових поживних речовин кожним деревом. При проріджуванні і прохідних рубках, вибір дерев проводиться на усій площі ділянки з урахуванням рівномірності розподілу кращих дерев. При освітленні та прочистках (в молодняках) вибір дерев ведуть не суцільно по усій площі, а рядами, смугами, або куртинами.
Організаційно-технічні показники рубок догляду за лісом.
Перший прихід з рубкою догляду залежить від породного складу молодняка, від темпу росту головних, супутніх і другорядних порід у мішаних насадженнях, від їх походження. Якщо у чистих молодняках рубки догляду можна починати у 10-річному віці і пізніше, то у мішаних проводити першу рубку потрібно тоді, коли виявиться несприятливий вплив супутніх і другорядних порід на головні. Так, перший прихід з рубкою догляду у сосново-березових, сосново-осикових молодняках потрібен уже у 5-6 річному віці, а у дубово-грабовому – раніше, бо там можливе випадання головних порід з частковою чи повною їх зміною.
Завершувати рубку догляду потрібно за один клас віку до настання стиглості насадження. У лісах, де дозволені лише рубки догляду санітарні рубки, їх проведення не обмежується віком.
Інтенсивність рубок догляду – це вирубування певної кількості дерев, що показує ступінь втручання у життя лісу. У практичній діяльності лісівниками вироблено кілька критеріїв для встановлення інтенсивності рубок догляду: 1) кількість вирубаної деревини у процентах від початкового запасу або від кількості стовбурів деревостану, або у кубометрах з 1 га; 2) ступінь зниження зімкнутості пологу лісу, яка встановлюється візуально, або зниження повноти (за площею поперечних перерізів); 3) гущина деревостану, середня відстань між деревами та ін. Проф. О. В. Тюрін свого часу запропонував встановлювати інтенсивність рубок догляду відповідно до середнього приросту деревостанів.