1. Мета та завдання навчальної дисципліни

1.1.Місце і роль дисципліни у системі підготовки фахівців.

Основним завданням вищих навчальних закладів є підготовка висококваліфікованих спеціалістів у відповідній галузі знань відповідно до сучасного розвитку науки, техніки, виробництва. Результати підготовки майбутніх екологів значною мірою залежать від методики викладання спеціальних дисциплін.

Методика викладання дисципліни – це педагогічна наука, яка вивчає закономірності навчально-виховного процесу при вивченні дисципліни.

1.2. Задачі вивчення дисципліни.

Задачі вивчення методики навчання дисципліні – відбір навчального матеріалу, підбір елементів дидактичної системи (форм, методів, правил, засобів), розробка комплексу науково-методичного забезпечення з дисципліни.

Мета методики навчання дисципліни (часткової методики) – це вивчення закономірностей навчально-виховного процесу з конкретної дисципліни.

Дана мета досягається шляхом теоретичного і практичного навчання та самостійної роботи студентів. Теоретичне навчання передбачає проведення лекцій, що охоплюють всі основні психологічні, педагогічні та методичні питання навчання спеціальним дисциплінам. У лекційному курсі розглядаються формування змісту навчання, найбільш типові способи, методи і прийоми навчання спеціальних дисциплін, характерні утруднення об′єктивного та суб′єктивного характеру, шляхи і прийоми їх подолання.

Методологічною основою методики викладання дисципліни є міждисциплінарна (психологія, педагогіка, методика, ) дидактична концепція, орієнтована на інноваційну інтелектуальну ініціативу, активність суб’єктів освітньої системи вищої аграрної професійної школи.

Зміст навчальної дисципліни – це система визначених знань, умінь та навичок студентів з предмета в поєднанні з їх творчою діяльністю і емоційно-вольовим вихованням. У зв’язку з розвитком агрономічної науки зміст спеціальних предметів потребує постійних доповнень. Загальна екологія - це дисципліна, яка формується на основі декількох наук: загальна хімія, неорганічна та органічна хімія, ґрунтознавства, загального землеробства, захисту рослин, морфології, анатомії, систематики і фізіології рослин, насінництва польових культур, механізації, екології, економіки, організації тощо.

Ефективна діяльність випускника магістратури передбачає наявність системи знань про наукове обґрунтування і практичну реалізацію цілей і змісту екологічних дисциплін, про способи, форми і методи передавання студентам агрохімічних знань.

1.3. Вимоги щодо знань і вмінь, набутих внаслідок вивчення дисципліни.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні:

знати: принципи відбору навчального матеріалу з дисципліни; комплекс педагогічних умов, які забезпечують високий рівень освіти і виховання студентів з даної дисципліни; принципи розробки, на основі одержаних наукових результатів, методичних рекомендацій; засоби запровадження даних рекомендацій у практику; принципи підбору елементів дидактичної системи та розробки комплексу науково-методичного забезпечення з дисципліни тощо;

уміти: відбирати навчальний матеріал з дисципліни; виявляти комплекс педагогічних умов, які забезпечують високий рівень освіти і виховання студентів з даної дисципліни; розробляти, на основі одержаних наукових результатів, методичних рекомендацій; запроваджувати дані рекомендації у практику; підбирати елементи дидактичної системи; розроблювати комплекс науково-методичного забезпечення з дисципліни тощо.

1.4. Перелік дисциплін, засвоєння яких необхідне для вивчення дисципліни

Фізика, хімія, введення у спеціальність.

1.5. Перелік дисциплін, вивченню яких повинна передувати дисципліна:

Технологія столярно-будівельного виробництва

Технологія спеціальних деревообробних виробництв

Сучасні технології конструкційних матеріалів