П

Приклад 4

рипустімо, підприємство купує сировину і матеріали в кредит на 1,5 місяця, тримає на складі про­тягом 1 місяця, а після цього запускає у виробництво. Виробничий цикл дуже короткий, однак готова продукція перед реалізацією зберігається на складі ще 1 місяць. Строк кредиту для дебіторів 2 місяці.

Період обороту коштів становить (у місяцях):

1. період оборотності запасів сировини і матеріалів — 1,0.

2. мінус кредит постачальників —1,5;

3. період оборотності готової продукції — 1,0;

4. строк кредиту для дебіторів — 2,0;

5. усього період обороту коштів — 2,5.

Як бачимо, між перерахунком грошей за сировину, матеріали і одержанням грошей (включаючи прибуток) від дебіторів минає 2,5 місяця.

Цей аналіз можна зробити і щодо конкретних дат. Наприклад, підприємство купує сировину і матеріали 3 січня. Тоді оборот коштів матиме такий вигляд:

1. Закупівля сировини і матеріалів — 3 січня.

2. Передання матеріалів у виробництво (через 1 місяць після їх набуття) — 3 лютого.

3. Розрахунок з постачальниками (1,5 міс. після набуття) — 18 лютого.

4. Продаж готової продукції (через 1 міс. з моменту запуску у виробництво) — 3 березня.

5. Надходження грошей від дебіторів — 3 травня.

Таким чином, період обороту коштів становить 2,5 місяця — починаючи з 18 лютого, коли було сплачено гроші постачальникам, і закінчуючи 3 травня, коли надійшли гроші від дебіторів. Період обороту грошей можна визначити за даними ф. 1 «Баланс» і ф. 2 «Звіт про фінансові результати».

Наприклад, певне підприємство характеризується такими дани­ми (тис. грн): обсяг реалізованої продукції — 180 000; дебітори — 75 000, запаси — 30 000; кредитори — 45 000. Період обороту коштів визначатиметься в такий спосіб:

1. Період оборотності запасів [(30 000 : 180 000)  12 = 2 міс.]

2. Період інкасації боргу [(75 000 : 180 000)  12  5 міс.]

3. Період оборотності кредиторської заборгованості [(45 000 : : 180 000)  12 = 3 міс.].

Звідси:

• період оборотності запасів — 2 міс.;

• період оборотності кредиторської заборгованості — 3 міс.;

• період інкасації боргу — 5 міс.;

• період обороту коштів — 1,5 міс.

Отже, підприємство розрахується з постачальниками, коли мине 1 міс. з моменту продажу запасів, оскільки період оборотності запасів становить 2 міс., а строк кредиту — 5 міс. Така методика аналізу оборотності грошових запасів широко застосовується в західних фірмах.

8.8. Аналіз дебіторської та кредиторської заборгованості

Дебіторська заборгованість має значну питому вагу в складі поточних активів і впливає на фінансовий стан підприєм­ства. Значення аналізу дебіторської заборгованості особливо зростає в період інфляції, коли іммобілізація власних оборотних активів стає дуже невигідною.

Джерело аналізу — баланс підприємства; для внутрішнього аналізу застосовуються також дані аналітичного обліку.

У найзагальнішому вигляді зміни в обсязі дебіторської та кредиторської заборгованості за звітний період можуть бути охарактеризовані даними горизонтального та вертикального аналізу балансу (див. табл. 8.1).

Особливу увагу в процесі аналізу дебіторської заборгованості приділяють статті «Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги», яка має найбільшу питому вагу в загальній сумі дебіторської заборгованості. Згідно з національними стандартами бухгалтерського обліку ця дебіторська заборгованість відображається в балансі за чистою реалізаційною вартістю, тобто як сума дебіторської заборгованості за мінусом сумнівних та безнадійних боргів.

За балансом (табл. 8.1):

— первісна вартість дебіторської заборгованості — 360 тис. грн;

— резерв сумнівних боргів — 40 тис. грн;

— чиста реалізаційна вартість — 320 тис. грн.

З метою аналізу розрахунків з покупцями і замовниками складається аналітична таблиця за формою табл. 8.17.

Таблиця 8.17