Тема 5. Аналіз виробництва і реалізації продукції

1. Завдання та джерела аналізу виробництва та реалізації продукції

2. Аналіз динаміки і виконання плану виробництва та реалізації продукції

3. Аналіз якості, асортименту і структури продукції

4. Аналіз факторів і резервів нарощування виробництва і реалізації продукції

1.

Обсяг виробництва і обсяг реалізації продукції є взаємозалежними показниками. Темпи зростання обсягу виробництва і реалізації продукції, поліпшення її якості безпосередньо впливають на обсяг витрат, на прибуток і рентабельність підприємства. Основними завданнями аналізу обсягу виробництва та реалізації продукції є:

1) якість планування виробництва, напруженість і обґрунтованість планів діяльності як у цілому, так і щодо окремих виробничих підрозділів;

2) оцінка виконання планів виробництва, постачання й реалізації продукції, динаміка обсягів виробництва;

3) визначення основних факторів, що впливали на загальні обсяги виробництва протягом останніх років і зокрема у звітному періоді;

4) розкриття взаємозв’язку і взаємозумовленості показників об­сягу виробництва, реалізації, асортименту, якості виробів тощо;

5) визначення внутрігосподарських резервів зростання обсягів випуску продукції і реалізації, а також розроблення заходів щодо їх повного та ефективного використання.

Об’єктами аналізу виступають: обсяг виробництва і реалізації продукції в цілому і за асортиментом, якість і структура товарної продукції, ритмічність виробництва і реалізації продукції.

Основними показниками обсягу виробництва і реалізації продукції є:

Валова продукція – вартість усієї виробленої продукції, включаючи незавершене виробництво, виражається, як правило, у зіставних і діючих цінах. За виробництвом валової продукції оцінюють розмір підприємства.

Товарна продукція – вартість виробленої продукції, але без залишків незавершеного виробництва і внутрішньогосподарського обороту. Виражається в гуртових цінах звітного року. Якщо на підприємстві відсутні залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарських оборотів, то ВП = ТП. Структура товарної продукції визначає спеціалізацію підприємства.

Реалізована продукція – відвантажена продукція, визначається у діючих цінах (гуртових, договірних). Обсяг реалізованої продукції можуть також визначати за оплатою (за чистим доходом).

2.

Аналіз звичайно починають з оцінки того, як виконано план виробництва у звітному періоді в цілому по підприємству і в розрізі його основних виробничих одиниць.

Аналізуючи динаміку обсягів виробництва, треба обов’язково визначити, які фактори спричинили саме таку тенденцію розвитку, й відокремити ті з них, що діяли на державному рівні, тобто не залежали від підприємства. Проте внутрішні фактори заслуговують на особливу увагу. Обсяг виробництва можна збільшити, використовуючи дорожчі матеріали і відповідно піднімаючи ціну виробів, або, навпаки, збільшувати в складі рецеп­тур дешевші компоненти, а зекономлені дефіцитні спрямовувати на додатковий випуск продукції. Усі заходи щодо розвитку спеціалізації та кооперації також помітно впливають на обсяги виробництва.

Динаміка обсягу виробництва і реалізації продукції аналізується за допомогою базисних і ланцюгових темпів зростання, а також середньорічних темпів приросту, які розраховуються з використанням середньогеометричної або середньоарифметичної зваженої.

3.

Значний вплив на результати господарської діяльності справляють асортимент та структура виробництва і реалізації продукції.

Під асортиментом розуміють перелік усіх видів продукції, що виробляється, із зазначенням обсягів випуску. Вужчим поняттям є номенклатура випуску, яка характеризує тільки кількість і різноманітність продукції. Врешті, структура — це співвідношення (здебільшого у відсотках) окремих виробів у загальному обсязі виробництва. Зміна асортименту проти планового веде до асортиментних, а структури випуску — структурних зрушень. Ці явища завжди пов’язані одне з одним.

Система формування асортименту продукції включає такі складові:

1. Визначення поточних та перспективних потреб покупців.

2. Оцінювання рівня конкурентоспроможності продукції, що випускається чи планується до випуску.

3. Вивчення життєвого циклу виробів і вжиття вчасних заходів для впровадження нових, більш досконалих видів продукції і вилучення з виробничої програми морально застарілих та економічно неефективних виробів.

4. Оцінювання економічної ефективності і ступеня ризику змін в асортименті продукції.

Узагальнену характеристику змін в асортименті продукції дає однойменний коефіцієнт, рівень якого визначають:

К_ас = Обсяг продукції, що зараховується у виконання асортименту / Базовий обсяг виробництва (реалізації) продукції

При цьому враховують у виконання асортименту фактичний обсяг продукції кожного виду у звітному періоді, але не більше від базового (планового, минулого періоду).

Також розраховують коефіцієнт оновлення асортименту продукції шляхом ділення обсягу випуску нових виробів на загальний випуск продукції.

Зміна структури виробництва значною мірою впливає на обсяг випуску продукції у вартісному виразі, матеріаломісткість, собівартість продукції, прибуток, рентабельність. Виконати план по структурі означає зберегти у фактичному випуску продукції заплановане співвідношення окремих їх видів.

Важливим фактором підвищення ефективності діяльності підприємства є виробництво якісної продукції. Якість продукції – це поняття, яке характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації та уніфікації, надійність і довговічність. Підвищення якості продукції – одна із форм конкурентної боротьби, завоювання і втримання позицій на ринку.

Розрізняють узагальнюючі, індивідуальні та непрямі показники якості продукції. Узагальнюючі показники характеризують якість усієї виробленої продукції незалежно від її виду та призначення:

- частка нової продукції в загальному її випуску;

- частка продукції вищої категорії якості;

- середньозважений бал продукції;

- середній коефіцієнт сортності (відношення вартості продукції всіх сортів до можливої вартості продукції за ціною першого сорту);

- частка атестованої і не атестованої продукції;

- частка сертифікованої продукції;

- частка експорту тощо.

Індивідуальні показники якості продукції характеризують одну із її властивостей:

- корисність (жирність молока, вміст білка, цукристість тощо);

- надійність (довговічність, безвідмовність у роботі);

- естетичність тощо.

Непрямі показники – це штрафи за неякісну продукцію, за обсяг і частку забракованої продукції, за частку продукції, на яку надійшли рекламації від покупців, за втрати від браку тощо.

Важливе значення при вивченні діяльності підприємства має аналіз ритмічності виробництва і відвантаження продукції. Ритмічність – це рівномірний випуск продукції за графіком в обсязі та асортименті, передбачених планом.

Для оцінювання ритмічності роботи підприємства використовують систему прямих і непрямих показників. Прямі показники:

- коефіцієнт ритмічності (К_ритм) – сума фактичної частки випуску за кожен період, але не більше від її планового рівня;

- коефіцієнт варіації (К_в) – відношення середньоквадратичного відхилення від планового завдання за період (добу, декаду, місяць, квартал) до середньодобового (середньодекадного, середньомісячного, середньоквартального) планового випуску продукції:

К_в = ;

- коефіцієнт аритмічності – сума додатних і від'ємних відхилень у випуску продукції від плану за кожний день (тиждень, декаду);

- частка виробленої продукції за кожний місяць до квартального випуску (за кожен квартал до річного випуску) тощо.

Непрямі показники – доплати за надурочні роботи, оплата простоїв з вини підприємства, втрати від браку, сплата штрафів за недопоставку чи невчасне постачання продукції покупцю, наявність готової продукції на складі, наднормативних залишків незавершеного виробництва.

Вивчивши динаміку і виконання плану з реалізації продукції та виконання договорів поставки, необхідно визначити фактори зміни її обсягу. На зміну обсягу реалізації продукції впливають 2 фактори:

- зміна обсягу випуску продукції;

- зміна залишків нереалізованої продукції.

Розрахунок впливу цих факторів на обсяг реалізації продукції здійснюють порівнюванням фактичних рівнів факторних показників з базовими та обчисленням абсолютних і відносних приростів кожного з них (із застосуванням ланцюгових підстановок).

Стан розрахунків з покупцями характеризує рівень оплати відвантаженої продукції (К_опл):

К_опл = Продукція, яку оплатили покупці за період

Продукція, відвантажена покупцям за період

Якщо К_опл < 1, то це свідчить про зростання дебіторської заборгованості. З огляду на це в процесі аналізу необхідно з'ясувати причини утворення надпланових залишків на складах, невчасної оплати продукції покупцями і розробити конкретні заходи для прискорення реалізації продукції і одержання виручки.

Ступінь впливу основних факторів на зміну доходу (виручки) від реалізації визначають за допомогою індексного аналізу (індекс певного показника – це відношення значення даного показника у звітному періоді до базового): І_в = І_ц*І_рп, де

І_в – індекс виручки від реалізації продукції ( якщо І_в < 1, то виручка від реалізації зменшилася і навпаки);

І_ц – індекс ціни продажу одиниці продукції;

І_рп – індекс обсягу реалізованої продукції.

4.

Фактори, що визначають обсяг виробництва продукції можна об'єднати в три групи:

1. Забезпеченість підприємства робочою силою та інтенсивність використання їх:

ВП = ЧП*РВ; РП = Ч_рп*ЧП*РВ, де

ВП – вартість випуску продукції;

РП – обсяг реалізації продукції за звітний період;

ЧП – середньооблікова чисельність працівників підприємства;

РВ – середньорічний виробіток продукції на одного працівника;

Ч_рп – частка реалізованої продукції в обсязі випущеної продукції звітного періоду.

2. Забезпеченість підприємства основними засобами виробництва та інтенсивність їх використання:

ВП = ОЗВ*Ф_в; РП = Ч_рп*ОЗВ*К_в, де

ОЗВ – середньорічна сума основних засобів виробництва підприємства;

К_в – капіталовіддача основних засобів.

3. Забезпеченість виробництва сировиною і матеріалами та ефективність використання їх:

ВП = МВ*М_в; РП = Ч_рп*МВ*М_в, де

МВ – сума матеріальних витрат на виробництво продукції;

М_в – матеріаловіддача (виробництво продукції на гривню матеріальних витрат).

Основними резервами зростання обсягу реалізації продукції є:

- скорочення залишків нереалізованої продукції;

- зростання обсягу виробництва продукції (за рахунок поліпшення використання:

а) трудового потенціалу – створення додаткових робочих місць, скорочення втрат робочого часу, підвищення рівня продуктивності праці

б) основних засобів – придбання додаткового обладнання, повніше використання їхнього фонду робочого часу, підвищення продуктивності роботи обладнання;

в) сировини і матеріалів – скорочення непродуктивних втрат сировини, понад нормованого їх використання, зменшення відходів та технологічного браку.