Тема 1. Предмет, об’єкт і завдання економічного аналізу

1. Сутність економічного аналізу та його необхідність

2. Предмет, об’єкт і суб’єкт аналізу

3. Завдання економічного аналізу

4. Види економічного аналізу

1.

Економічний аналіз – це науковий метод пізнання сутності економічних процесів та явищ, що ґрунтується на розчленуванні їх на складові і на вивченні у взаємозв’язку і взаємозалежності. Економічний аналіз господарської діяльності – важливий елемент системи управління виробництвом, дійовий засіб виявлення внутрішньогосподарських резервів, основа розробки науково-обґрунтованих планів-прогнозів та управлінських рішень і контролю за виконанням їх з метою підвищення ефективності функціонування підприємства.

Щоб пізнати суть того, чи іншого об’єкту, явища, процесу необхідно:

• знати суть елементів з яких вони складаються;

• систему взаємозв’язків між ними;

• взаємозв’язок об’єкта, явища, процесу із оточуючим середовищем.

Сутність економічного аналізу полягає в дослідженні стану і розвитку п-ва, встановленні причин зміни результатів господарювання і розробці заходів, спрямованих на поліпшення діяльності аналізованого п-ва.

Необхідність ек. аналізу зумовлена потребою ефективного управління економікою п-в, яке в сучасних умовах дуже ускладнилось. Це пов’язано з:

• розширенням господарської самостійності та економічної відповідальності;

• підвищення динамізму внутрішнього і зовнішнього середовища, розширення економічних зв’язків;

• наростанням невизначеності і ризику;

• ентропією (недостатністю) інформації;

• недосконалістю методик ек. аналізу, які не завжди враховують специфіку діяльності нових агарних формувань і суб’єктів ринкової інфраструктури;

• недосконалістю методик застосування ЕОМ для проведення економ. Аналізу і використання його результатів в управлінні діяльністю

• ін.

2.

Сукупним об’єктом аналізу є результати господарської діяльності підприємства.

Предметом його вивчення є причинно-наслідкові зв’язки і залежності економічних явищ і процесів, що формують результати діяльності суб’єкта господарювання.

Суб’єктами аналізу господарської діяльності є користувачі його результатів (на внутрішньому рівні – керівники підрозділів, менеджери, керівник підприємства; на зовнішньому – банки, акціонери, інвестори, кредитори, фінансові органи тощо).

Розрізняють користувачів:

• внутрішніх – керівники підприємства, менеджери, керівники підрозділів, учасники правління або власники підприємства;

• зовнішні – 1) з прямим фінансово-економічним інтересом (діючі інвестори, потенційні інвестори, банки, які надали кредит, потенційні кредитори); 2) з непрямим фінансово-економічним інтересом (податкові органи, фінансові органи, урядові структури, профспілки, страхові компанії, замовники і ін.); 3) без фінансово-економічним інтересу (органи статистики, арбітраж, аудиторські фірми).

Аналіз є по суті однією з основних функцій управління.

Основні функції управління:

1) аналітична (оцінка, діагноз, прогноз);

2) планова (цілі і стратегії, обґрунтування варіантів рішень, прийняття рішень);

3)організаційна (організаційні передумови; оптимізація, стимулювання);

4) керівництва (координації, регулювання, стабілізації);

5) облікова (контроль, формалізація, інформація).

Всі перелічені функції взаємопов’язані між собою.

3.

Основними завданнями аналізу господарської діяльності є:

- вивчення механізму дії економічних законів, визначення закономірностей і тенденцій економічних явищ та процесів у конкретних умовах підприємства;

- контроль за виконанням планів, прогнозів, управлінських рішень, за ефективним використанням економічного потенціалу підприємства;

- вивчення впливу об’єктивних і суб’єктивних, зовнішніх і внутрішніх факторів на результати господарської діяльності, що дає змогу об’єктивно оцінювати роботу підприємства, правильно діагностувати його стан і прогнозувати розвиток на перспективу, виявляти основні напрями пошуку резервів підвищення його ефективності;

- пошук резервів підвищення ефективності виробництва на основі вивчення передового досвіду та досягнень науки і практики;

- оцінювання ступеня фінансових та операційних ризиків і вироблення внутрішніх механізмів управління ними з метою зміцнення ринкових позицій підприємства та підвищення дохідності бізнесу;

- оцінювання результатів діяльності підприємства з виконання планів досягнутого рівня розвитку економіки, використання наявних можливостей і діагностика його становища на ринку товарів та послуг;

- розробка проекту управлінського рішення для усунення виявлених недоліків та освоєння резервів підвищення ефективності господарської діяльності.

4.

Класифікація аналізу господарської діяльності має важливе значення для правильного розуміння його змісту і завдань, для розробки методики його проведення та для організації аналітичного процесу.

За галузевою ознакою аналіз поділяється на:

- галузевий;

- міжгалузевий;

За ознакою часу, економічний аналіз поділяється на:

- перспективний (попередній);

- ретроспективний (наступний) – оперативний і підсумковий

За просторовою ознакою, аналіз поділяється на:

- внутріфірмовий;

- міжфірмовий (бенчмаркінг – система раннього попередження проблем, що назрівають);

За аспектами дослідження, аналіз поділяється на:

- фінансовий, техніко-економічний, соціально-економічний, маркетинговий, інвестиційний, функціонально-вартісний тощо.

За методикою дослідження об’єктів, розрізняють:

- якісний і кількісний, експрес-аналіз, маржинальний, ситуаційний, факторний, діагностичний, економіко-математичний тощо.

За суб’єктами аналізу – внутрішній, зовнішній.

За ступенем охоплення об’єктів – суцільний, вибірковий.

За змістом охоплення програми – комплексний і тематичний.