25.3 (5.2.,15.3). Класифікація порід-колекторів. Якісні та кількісні ознаки виділення нафтогазонасичених колекторів

Як відомо, колектор  порода, яка може накопичувати і віддавати флюїди. Це  порода, яка в конкретних умовах володіє такими ємнісними та фільтраційними властивостями, які вищі деяких критичних значень пористості й проникності.

Критичні (граничні) значення колекторських вл-стей залежать від речовинного складу (літології, структури порового простору, РТ-умов, умов залягання пласта). При заданій літології тип колектора визначається співвідношенням пустот різного походження:

• первинною (інтрагранулярною), або між зерновою;

• вторинною (карстовою, кавернозною, тріщиннною пористістю.

Класність колектора хар-ться абсолютною величиною коефіцієнтів пористості й проникності.

Існують багато класифікацій колекторів:

По літології:

• теригенні (чергування пісковиків, алевролітів; різний цемент і глинистість);

• корбонатно-хемогенні (галіт, сильвін KCl)); буває, дають газ;

• туфогенні (брекчії, туфи з дуже складною системой порового простору).

По структурі порового простору всі колектори, впершу чергу, складно побудовані, а в них  карбонатні, можна поділити на дві групи:

• група колекторів з між зерновою/матричною/інтрагранцляною пористітю;

• група колекторів зі змішаним типом пор; додається вторинна пористість, представлена тріщинною й кавернозною складовими.

По типу переважаючого виду пор:

1. з переважно між зерновою пористістю, яка утворює поровий/інтрагранулярний тип колектора;

2. з між зерновою і тріщинною пористістю: тріщинно-поровий тип і порово-тріщинний тип (переважаючий тип є другою складовою слова);

3. з між зерновою і кавернозною пористістю: порово-кавернозний тип, кавернозно-поровий тип;

4. з між зерновою тріщинною і каверновою пористістю: порово-стріщинно-кавернозний тип, тріщинно-порово-кавернозний тип, кавернозно-порово-тріщинний тип тощо.

Крім того, виділяють:

1. кавернозно-карстові;

2. карстово-кавернозні;

3. тріщинні колектори.

В них колектори  це мікро-, макротріщини, каверни.

Ефективна ємність  та, в якій є флюїд, який ми можемо вилучити.

Прості колектори  ті, які являють собою моно мінеральну породу з однорідним цементом; ємнісні і фільтраційні властивості яких визначаються первинною між зерновою (інтрагранулярною) пористістю, яка утворилась в процесі осадконакопичення і яка насичена однотипним флюїдом.

Складнопобудовані колектори  породи, фізичні і колекторські властивості яких змінюються у вертикальному і радіальному напрямках навіть у межах одного пласта. Ця мінливість визначається полі мінеральним складом скелета породи і гетерогенною системою ємнісного простору.

Стійкими ознаками простого колектора є практична рівність коеф-тів повної (загальної), відкритої та ефективної пористості і достатньо тісний кореляційний зв’язок між коеф-тами проникності й пористості.

Складно побудовані колектори характеризуються відсутністю стійких тісних взаємозв’язків між фізичними (геофізичними) колекторськими властивостями об’єкта вивчення. Для них існує різниця загальної і ефективної пористості (к_п≠к_{п еф}).

Якщо буріння йде з поглинанням і втратою циркуляції, то це ознака колектора із зяючими (рос.  зияющими) тріщинами.

Хорошою ознакою між зернової пористості є утворення глинистої кірки.

Якщо є тріщини, то мікрометоди будуть пилоподібні.

Від’ємна аномалія власної поляризації ПС (при прямому ході), п понижені значення ГК, розходження МКЗ  теж ознаки колектора.

15