praktika / самоаналіз уроку (2)

Піддубний С. А.

Історія - 06

ОКР «Бакалавр»

Самоаналіз залікового уроку від 19 лютого 2010

Урок історії України в 11 –Д класі.

Тема: Україна в період загострення кризи радянської системи (1964 - 1985). Культура і духовне життя УРСР.

1. Готуючись до уроку, використовував рекомендації навчальної програми з Історії України для 11 класу (стара програма для 11 р. школи) , рекомендації вчителя предметника. Принцип об’єктивності ,історизму.

2. Використовувались підручники з історії України, Історія України в схемах і таблицях, матеріал торішнього зовнішнього тестування та інше. Серед методичної літератури: Степанищев А. Т. Методика преподавания и изучение истории: Учеб. пособ. для студ. Вузов. В 2 ч. Ч.1. – М.: ВЛАДОС, 2002. – 304 с. План-конспекти з історії України. Для 11 класу та інші.

3. Кожен урок має важливе значення. Тема уроку «Культура і духовне життя УРСР» в період застою. Ця тема щільно пов’язана з попередніми та наступними темами, тому, що розкриває справжню сутність моральної кризи радянського суспільства, пов’язаний проблемами в економіці, пояснює деградацію радянського суспільства та держави вже в 80- ті рр. Специфіка даного уроку полягає в тому, що в концепції культурологічного вивчення історії, саме культура та духовне життя відображає справжній стан розвитку суспільства, його глибинні кризові та стагнаційні процеси.

4. 11-Д клас без відповідної бази історичних знань, що було через неувагу попереднього вчителя історії (до Карнаш В.І.) до вмінь та навичок дітей, їх розуміння або не розуміння. Клас слабкий, лише ¼ може працювати з поняттями, термінами, будувати логічні схеми, робити висновок. Все це вимагає вироблення досить іншої структуру уроку за для більш ефективного засвоєння матеріалу при тому в простих, доступних формах для учнів цього класу.

При плануванні уроку було звернуто увагу на великий фактичний матеріал, його подача за допомогою таблиць позитивних і негативних явищ в культурі.

5. Перед початком уроку було поставлено декілька цілей. Дидактична (освітня): схарактеризувати процес русифікації та ідеологізації культурного життя. Розкрити основні форми пошуку митцями шляхів виходу за межі соціалістичного реалізму. Показати основні здобутки української культури даного періоду. Розвивальні: формувати в учнів інтерес до культурних надбань народу, вміти порівнювати та знаходити позитивні та негативні сторони процесу. Виховна: виховувати в учнів високі моральні якості на прикладі кращих зразків національної культури. Комплексність була забезпечена.

6. Структура уроку базувалась на поставлених цілях і тому не могла бути в протиріччі.

На уроці велику увагу було приділено перевірці ступеню та глибини засвоєння попередніх знань, їх актуалізації. Одразу була проведена корекція відповідей , виправлені основні помилки при відповіді учнів. Цим самим ми готували учнів до нового матеріалу. Після Актуалізації одразу було перевірено домашнє завдання яке було завдано на попередніх уроках. Була проаналізована екологічна криза, хоча учні цього не зробили вдома. Домашнє завдання булло задане повторно.

Через блок питань було проаналізований ступень самостійного засвоєння матеріалу з теми «Етносоціальні процеси в УРСР». В основному діти, не без допомоги підручника, відповіли на поставлені питання, виконали поставлену перед ними завдання.

Тим самим ми підготували учнів «розігріли» їх перед засвоєнням та сприйняттям нового матеріалу.

Так як урок був складений з двох годин, то на новий матеріал відводилось приблизно 35 хвилин загалом. Але під час викладення матеріалу учні працювали самостійно над текстами джерел або сприймали та аналізували джерело після причитання мною в голос.

В процесі уроку я намагався дотримуватись логічності побудови етапів уроку і я гадаю, що мені це вдалось.

7. Основні поняттями для нас були кризисні явища в культурі, терміни – русифікація, ідеологізація. Акцентувалося на боротьбі більшості представників мистецтва проти обмежень соцреалізму та контролю ком.-адм. системи. Зображувалося понівечення національної культури та освіти тоталітарною системою.

8. Мною була підібрана низка методів: робота з підручником, джерелами, використання елементів описової, проблемної, конспективної лекції, наочні, евристичний. Прийоми – побудова логічних схем та робота з таблицями, аналіз та синтез. Всі ці методи допомагають розкрити суть нового матеріалу.

9. Під час цього уроку я переважно користувався колективною, груповою формою навчання. Але

Дидактичне завдання етапу	Зміст діяльності вчителя	Умови отримання позитивного результату	Показники виконання дидактичного завдання
Організаційний момент
Підготовка учнів до початку роботи.	Вітання. Перевірка психологічного стану класу. Перевірка наявності підручників і конспектів в учнів.	Зібраність студента. Позитивний психологічний настрій.	Короткочасність та повна готовність учнів до роботи.
Актуалізація опорних знань з попередньої теми
Перевірка знань більшості учнів з попередньої теми: «Реформування економіки УРСР». Корекція неправильних відповідей.	Опитування учнів. Побудова логічних схем. Визначення термінів, встановлення хронологічних меж. Корекція відповідей, повторення.	Чіткі питання. Різноманітні підходи до кожного учня. Підтримка учню.	Не всі учні відповіли на питання. Вчитель від рецензував відповіді. Нагадав деякі факти. Побудували логічні схеми.
Підготовка учнів до активного сприйняття, навчально-пізнавальної діяльності
Підготовка учнів до роботи на уроці в процесі проблемної лекції. Мотивація учнів.	Повідомлення теми, мети уроку, зв’язку теми з попереднім матеріалом. Мотивація вивчення нового матеріалу та показ його практичного застосування.	Цікава мотиваційна частина на основі аргументів та фактів. Зображення практичної сторони уроку. Триєдина дидактична мета уроку чітка та зрозуміла.	Діти не завжди активні на уроці, але більшість плідно працює під час проблемної лекції. Вирішує поставлені завдання.
Сприйняття та засвоєння змісту навчального матеріалу (розбитий етап через перерву на 2 частини. Описується одразу 2 частини)
Сформувати в учнів розуміння соціальних процесів в період десталінізації в умовах економічних, політичних реформ, налагодження міжнародних зв’язків в УРСР. Дати визначення термінам та охарактеризувати причинно-наслідкові зв’язки.	Використання різних методів та прийомів навчання (проблемна лекція з використанням джерел, використання термінології, побудова хронологічної лінії). Постійна перевірка розуміння матеріалу. Діалог вчителя та учнів. Використання безпосереднього повідомлення нового матеріалу та самостійної роботи. Використання таблиць та схем.	Використання наочності (карти, зображувальних матеріалів). Наведення прикладів з власного життя та досвіду. Порівняння сучасних і тодішніх умов життя. Надання основного змісту навчального матеріалу. Цікава збірка джерельної бази.	Учні відповідають на завдання але невпевнено(слабкий клас). Клас активний. Працюють приблизно 2/3 від загальної кількості учнів.
Первинна перевірка розуміння учнів змісту навчального матеріалу (після 1 ч. сприйняття та засвоєння навчального матеріалу.)
Визначити ступінь розуміння та засвоєння нового матеріалу. Засвоєння причинно-наслідкових зв’язків. Оволодіння термінами та поняттями.	Опитування фронтальна учнів за основними пунктами навчального матеріалу. Індивідуальна корекція відповідей учнів. Перевірка ґрунтовності засвоєння.	Завдяки чітким та нескладним питанням, які пов’язані логічним зв’язком між собою.	Є помилки, або не впевнені відповіді, але учні виправляються, хоча із допомогою вчителя. Повторення складних термінів та понять.
Актуалізація та закріплення нового матеріалу (після перерви)
Визначити ступінь розуміння та засвоєння нового матеріалу. Засвоєння причинно-наслідкових зв’язків. Оволодіння термінами та поняттями.	Індивідуальне та групове опитування. Логічні задачи.	Допомога вчителя, робота з конспектом та підручником.	Учні відповідають на питання. Групи вирішують логічні задачи.
Підведення підсумків уроку
Засвоїти систему понять із теми «Соціальна сфера життя в період десталінізації»	Узагальнення і систематичний висновок вчителя з теми.	Вчитель поставив питання на початку уроку дає відповідь на нього – конкретну, просту за побудовою речення.	Учні повторюють висновок, або інтерпретують іншими словами але не втрачають суті.
Інформація щодо домашнього завдання
Завдання Вивчити новий матеріал. Повторити попередні теми.	Інструктаж по виконанню	Чітке пояснення завдань.	Домашнє завдання виконали на наступний урок всі.

Висновок: урок пройшов динамічно та продуктивно. Завдячуючи використанню різних методів навчання (використання підручника, джерел, проблемна лекція) та прийомів засвоєння (хронологічні таблиці, робота з термінологією та побудова логічних зв’язків) учні засвоюють матеріал, хоч іноді і не можуть дати відповідь на запитання, але це пов’язано з тим, що в 11-Д класі погана базова підготовка з історії, яку вини здобули або не здобули в попередніх класах.

Урок проходить більш менш ефективно, все, що залежить від вчителя зроблено. Тепер вся ефективність залежить від дій самих учнів, як вони вивчать матеріал з підручника та зошита, чи захочуть зрозуміти його.