1.3. Корпоративні інформаційні системи, побудовані відповідно концепції планування ресурсів підприємства (еrp) і концепції, орієнтованої на кінцевого споживача (csrp)
Концепцію ERP (Enterprise Resource Planning) — планування ресурсів підприємства — запропонувала аналітична фірма Gartner Group на початку 90-х років XX ст. як інструмент подальшого вдосконалення і трансформації системи MRPII у систему нового покоління. Вона здебільшого орієнтована на вирішення завдань управління великими корпораціями з розподіленими на значній території структурними підрозділами й ресурсами. Практично це нова генерація в довгому ланцюжку інструментів управління бізнесом, що забезпечує комплексний контроль за роботою підприємства. В її складі є все, що необхідно для управління фінансовою й господарською діяльністю підприємства. Системи ERP орієнтовані на головні аспекти виробничої та комерційної діяльності підприємства, такі як виробництво, планування, фінанси й облік, матеріально-технічне постачання й управління кадрами, збут, управління запасами, ведення замовлень на виробництво й поставку продукції, надання різних послуг тощо. Такі системи створюються для надання керівництву інформації, на базі якої приймаються управлінські рішення, а також для створення інфраструктури електронного обміну даними підприємства з постачальниками і споживачами.
На відміну від MRPII в ERP-системі більше уваги приділяється фінансовим підприємствам, додаються механізми управління транснаціональними корпораціями, включаючи підтримку кількох часових поясів, мов, валют, систем бухгалтерського обліку і звітності. Ці відмінності більшою мірою зачіпають не логіку й функціональність системи, а її інфраструктуру (internet/intranet) і масштабність — до кількох тисяч користувачів. Тому вимоги до гнучкості, надійності та продуктивності програмного забезпечення й обчислювальних платформ неухильно зростають.
У нових системах ERP більше уваги приділяється засобам підтримки прийняття рішень та інтеграції зі сховищами даних, вони мають розвинуті засоби настроювання (конфігурування) і адаптації до конкретних вимог, включаючи й такі, що застосовуються динамічно в процесі експлуатації системи.
Згідно з матеріалами Асоціації АPICS сучасна система управління підприємством, яка відповідає концепції ERP, має охоплювати:
управління ланцюжком постачання (Supply Chain Management — SCM). У MRPII це DRP (Distribution Resource Planning) — планування розподілу ресурсів;
розвинуте планування і складання розкладів (Advancd Planning and Scheduling — APS);
модуль автоматизації продаж (Sales Force Automation — SFA);
автоматичний модуль, що відповідає за конфігурування системи (Stand Alone Configuration Engine — SACE);
модуль кінцевого планування ресурсів (Finite Resource Planning — FRP);
модуль інтелектуального бізнесу (Business Intelligence — BI);
модуль електронної комерції (Electronic Commerce — EC);
управління даними про виріб (Product Data Management — PDM).
В основі такого комплексу лежить ідеологія компонентної архітектури, яка реалізує підключення до базового пакета ERP через відповідні інтерфейси спеціалізованих модулів, що відповідають за електронну комерцію, за OLAP, за DSS, за автоматизацію продажу і т. ін.
На рис. 1.4 подано структурну схему ERP-системи, яка порівняно із системою MRPII доповнена такими функціональними модулями: прогнозування попиту, управління проектами, управління витратами, управління конструкторською й технологічною підготовкою виробництва (складом виробів і технологічними маршрутами), управління кадрами й фінансовою діяльністю.
Рис. 1.4. Структурна схема ERP-системи
Системи ERP являють собою верхній рівень в ієрархії систем керування підприємством, що торкається головних аспектів його виробничої та комерційної діяльності.
В організаційному плані ERP-система являє собою надбудову над MRPII, орієнтовану на оптимізацію роботи з віддаленими об’єктами керування, з розширеними можливостями роботи, з мережею філій і залежних компаній, розташованих на значній території.
Основні переваги ERP-системи такі: зниження собівартості продукції за рахунок ефективності виконання господарських операцій, зменшення часу виходу продукції на ринок; зниження витрат виробничих ресурсів і браку; підвищення якості продукції; оброблення замовлень за замкнутим циклом.
Вади ERP-систем такі: використання ERP завжди сфокусовано лише на внутрішніх процесах без урахування вимог покупця; функції обмежені виробництвом і адмініструванням, функцій продажу, маркетингу й розроблення продуктів немає; система з запізненням реагує на зміни ринку; ефективність операцій може бути скопійована й покращена конкурентами.
Зауважимо, що концепція ERP постійно розвивається, і вже на початку нового тисячоліття міжнародна компанія Gartner Group (GG) запропонувала нову ідеологію — ERPII, яка розшифровується як Enterprise Resource & Relationship Processing (управління ресурсами й зовнішніми зв’язками підприємства). ERPII — це розвиток концепції ERP, спрямований у такий спосіб, щоб стало зручно використовувати породжену нею інформацію в зовнішньому середовищі для забезпечення співпраці з іншими корпораціями в рамках спільної за інтересами. Розширення сфери застосування ERPII порівняно з ERP проявляється в тому, що нова концепція охоплює й невиробничі сфери діяльності. Притаманні їй функції виходять за межі традиційних виробничих, дистриб’юторських і фінансових завдань і відображають специфіку якого-небудь окремого промислового сектору або унікального напряму діяльності. Дані, які необхідно використовувати в ERPII, відрізняються від внутрішніх даних систем ERP, які зберігаються й використовуються лише в межах підприємства, передусім тим, що вони розраховані на використання в розподіленому торговому співтоваристві. За висновком експертів GG, основна відмінність цих систем у тому, що нова бізнес-модель ще більше розширює коло учасників бізнесу, усе далі віддаляючись від корпорації з її традиційними торговими партнерами й наближаючись до «кіберринку» — обширного торгового співтовариства.
Концепцію CSRP (Customer Synchronized Resource Planning) —планування ресурсів, синхронізоване зі споживачем — запропонувала компанія SYMIX. На теперішній час це остання за терміном розробки концепція керування виробничими ресурсами. Її сутність полягає в тому, що під час планування і керування виробництвом треба враховувати не лише основні виробничі та матеріальні ресурси підприємства, а й вимоги замовника, зокрема гарантійне й сервісне обслуговування після продажу продукту. Тобто концепція CSRP передбачає інтеграцію замовника в систему управління підприємством.
CSRP — це перша бізнес-методологія, орієнтована на споживача інтеграцією його вимог у центр системи керування бізнесом. Вона встановлює методику ведення бізнесу, що грунтується на поточній інформації про покупця. Інформація про те, що потрібно споживачу, а що ні, що буде продаватися на ринку, а що ні, у системі CSRP надходить від покупця. Завдання виробника і його підрозділів (продажу, маркетингу, технічного обслуговування покупців) — оперативно реагувати на бажання покупців і намагатися запропонувати їм відповідний продукт, підтримуючи в такий спосіб попит.
У корпоративній інформаційній системі, побудованій на даній методології CSRP, має циркулювати інформація про нові ринкові тенденції, тиск конкурентів, про проблеми обслуговування покупців, ціноутворення, попит тощо. Працівники підрозділів, які обробляють цю інформацію на автоматизованих робочих місцях, повинні аналізувати, з якими продуктами виникає найбільше проблем, які вдосконалення покупці запитують найчастіше та які пропоновані послуги можуть бути найсприятливішими для покупця. На основі даної інформації відділи дослідження і розробки, конструкторський і технологічний працюють над новими продуктами й технологіями, які будуть конкурентоспроможними.
На рис. 1.5 подано схему формування інформації в CSRP-системі на підставі вимог покупців, основна відмінність якої від традиційної в тому, що генератором вимог до продукту є покупець, який доводить їх до відповідних підрозділів (маркетингу, прийому замовлень, технічного обслуговування), а ті, у свою чергу, доводять інформацію до виробничих планових підрозділів.
Рис. 1.5. Схема формування інформації на підставі вимог покупців
Отже, у системі CSRP основні акценти зміщуються з планування від потреби виробництва до планування від замовлень покупців. Діяльність з виробничого планування не просто розширюється, а перевизначає бізнес-практику, фокусуючись на ринковій активності, а не на виробничій діяльності.
Загальну схему роботи CSRP-системи подано на рис. 1.6. Як видно з рис. 1.6, CSRP-система базується на перевіреній, інтегрованій функціональності ERP і перенаправляє виробниче планування від виробництва до покупця.
Для впровадження CSRP-системи потрібно:
оптимізувати виробничу діяльність, побудувавши ефективну виробничу інфраструктуру на базі методології та інструментарію ERP;
інтегрувати покупця і сфокусовані на покупцеві підрозділи підприємства з основними виробничими і плановими підрозділами;
упровадити відкриті технології та створити технологічну інфраструктуру, що може підтримувати інтеграцію покупців, постачальників і служб управління виробництвом.
Рис. 1.6. Схема синхронізованого з покупцем
планування ресурсів(CSRP)
Перший крок у корпоративній CSRP-системі — досягнути виробничої ефективності впровадженням технології виготовлення продуктів на замовлення, прийнятої в ERP, а потім інтегрувати покупця в систему.
Вигоди, що можуть бути досягнуті перефокусуванням бізнес-практики та інтеграцією покупця в центр системи управління бізнесом можна розглянути на конкретних прикладах.
По-перше, удосконалюється процес оброблення замовлень. Він розширюється, і замість простої функції розміщення і ведення замовлення включається інтегрована функція продажу й маркетингу з покупцем. Продавець разом з покупцем на його робочому місці формують замовлення, визначаючи потреби покупця, що динамічно переводяться у вимоги до продуктів і їх виробництва. Така технологія конфігурування замовлень дає змогу перевірити можливість його виконання до того, як воно буде розміщене у виробництві.
Обробка замовлень охоплює інформацію про потенційних клієнтів і перспективу співпраці з ними. Системи керування контактами й генератори звітів поєднуються із системами створення замовлень і виробничого планування, щоб надати інформацію про необхідні ресурси до того, як замовлення буде розміщене у виробництві.
Тенденції ринку, попит на продукцію та інформація про пропозиції конкурентів зв’язуються з головними бізнес-процесами.
Істотно трансформується інструмент ціноутворення, в якому на зміну статистичним ціновим моделям приходять оптимізаційні, що дозволяє в разі потреби визначити оптимальну вартість кожного продукту для кожного покупця.
По-друге, CSRP розширює обслуговування покупців за межі звичайної телефонної підтримки й видачі довідок про рахунки. Послуги клієнтам стають важливою ланкою діяльності підприємства, центром керування виробництвом. Користувачі зливаються з головними додатками планування, виробництва й управління.
Розширюються можливості підтримки покупців за рахунок Web-технологій, включаючи цілодобовий сервіс за принципом самообслуговування.
Підрозділи підтримки покупців стають центрами продажу, оброблення замовлень і керування, забезпечуючи перетворення підтримки покупців у діяльність із продажу та просування на ринок нових і супутніх продуктів і послуг.
По третє, планування виробництва продукції та всієї діяльності наповнюється новим змістом завдяки опорі на реальні клієнтські замовлення, а не прогнози або оцінки. Завдяки доступу в реальному часі до вірогідної інформації про замовлення покупців підрозділи планування можуть динамічно змінювати групи робіт, послідовність виконання замовлень, закупівель матеріалів тощо. Зміни в замовленнях покупців автоматично ініціюють зміни в замовленнях постачальникам ресурсів через систему оперативного перепланування, зменшуючи кількість повторної роботи й затримки. Маневрування ресурсом забезпечує надання його в потрібному обсязі та в потрібний час.
Результатом успішного застосування CSRP є підвищення якості товарів, зменшення часу їх постачання, підвищення споживчої цінності продукції та, як наслідок, зниження виробничих витрат. Але основне — створення інфраструктури для індивілізованих рішень, поліпшення зворотного зв’язку з покупцями і забезпечення для них кращих послуг.
Зауважимо, що ідея встановлення партнерських стосунків із покупцем не нова. Відомі вчені та провідні спеціалісти сфери бізнесу й менеджменту проголошували необхідність партнерства з покупцем не один рік. І більшість виробників погоджувалися з цим. Але до практичної реалізації це не було доведено через брак відповідних інструментальних засобів. Планування ресурсів, синхронізоване з покупцем (CSRP), пропонує модель бізнесу й набір інструментів, що здатні зробити партнерство з покупцем досяжним і підтримуваним.
Тому на відміну від ERP, яка була правилом гри для виробників останнього десятиліття XX ст., CSRP — це план гри на десятиліття нинішнє, де конкурентні переваги визначаються здатністю виробників задовольнити щоденно унікальні потреби кожного окремого покупця.