НМК_Вступ до слов.філ

Поняття цивілізацієгенезу етносу. Самоорганізація та самоідентифікація етносу як базові рушії розвитку. Поняття етнічної ідентифікації (три етапи ідентифікації – племінна, етнічна, національна). Початок української цивілізованої історії. Поява писемності як показник цивілізованого етапу розвитку. Релігійні, правові та літописні тексти. Безперервність української історії від Київської Русі і до нашого часу. Особливості державної організації українського етносу.

Ключові поняття: Цивілізацієгенез. Самоідентифікація та самоорганізація. Цивілізована історія. Пам’ятки письма та писемність.

Лекція №4 Праслов’янська мова як основа всіх слов’янських мов.

Поняття про праслов’янську мову, період її існування, фонетичні та морфологічні особливості. Історія праслов’янської мови. Дослов’янська епоха. Добалто-слов’янський і балто-слов’янський період. Прабалтійська і праслов’янська мови. Діалектне членування праслов’янської мови. Утворення трьох праслов’янських діалектних груп. Подальший розвиток слов’янських мов.

Ключові поняття: Праслов’янська мова. Балто-слов’янська мовна єдність. Діалектна група. Діалектний ареал.

Лекція №5 Східнослов’янські мови.

Тенденції розвитку мов східних слов’ян. Мовні особливості трьох діалектних наріч (південного, північного і західного). Конвергентні та дивергентні тенденції розвитку слов’янських мов. Поняття давньоруської мови. Старослов’янська (церковнослов’янська) мова. Усні мови східних слов’ян (діалектне членування народнорозмовної мови). Койне. Діалектне членування східнослов’янської розмовної мови та формування діалектних груп. Ареали поширення східнослов’янських діалектів. Фонетичні,

22

граматичні та лексичні риси південного наріччя східних слов’ян. Формування української розмовної мови в контексті інших східнослов’янських.

Ключові поняття: Літературна мова. Народнорозмовна мова. Койне. Наріччя. Діалект. Давньоруська мова. Старослов’янська мова.

Лекція №6 Місце української мови серед інших слов’янських мов.

Українська етномовна територія. Особливості формування української мови: впливи та запозичення. Індивідуальні фонетичні, граматичні, лексичні риси української мови. Риси, відмінні від російської та білоруської мови. Спільні з російською та білоруською мовами фонетичні та граматичні риси.

Ключові поняття: Граматичні, фонетичні та лексичні мовні риси. Південний діалектний ареал.

Лекція №7 Розвиток письма у східних слов’ян.

Поняття про письмо: зародження та історичні етапи розвитку. Типи письма. Виникнення письма на східнослов’янських теренах. Діяльність Кирила та Мефодія. Кириличне письмо, його особливості. Ідеограми. Устав. Скоропис. Літературна мова східних слов’ян. Найдавніші пам’ятки східнослов’янських літератур.

Ключові поняття: Алфавіт. Письмо. Кирилиця. Глаголиця. Скоропис. Устав.

Лекція №8 Формування української літературної мови.

Поняття про літературну мову та її ознаки. Історичні етапи формування української літературної мови. Діяльність І. Котляревського. Вплив творчості

23

Т. Шевченка на розвиток літературної мови. Процес унормування мови. Стилі літературної мови. Сфери функціонування літературної мови.

Ключові поняття: Літературна мова. Література. Норма.

ПЕРЕЛІК ТЕМ І ЗАВДАНЬ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ Семінарське заняття №1

Історія слов’янської філології як наукової дисципліни План:

1.Славістика як комплекс наукових дисциплін.

2.Виникнення слов’янської філології.

3.Історія східнослов’янської філології.

4.Західнослов’янська славістика: етапи становлення, наукові школи.

5.Південнослов’янська філологія: коло наукових зацікавлень, основні

центри.

6.Етапи становлення зарубіжної слов’янської філології.

7.Сучасний стан славістики (ХХ – ХХІ ст.)

ЛІТЕРАТУРА:

1. Лучик В.В. Вступ до слов’янської філології: Підручник. – К.: ВЦ

«Академія», 2008. – 344 с. – С.265 – 307.

Семінарське заняття №2 Етногенез давніх слов’ян.

План:

1.Основні проблеми етногенезу давніх слов’ян.

2.Гіпотези та концепції прабатьківщини слов’ян.

3.Антропологічні особливості слов’ян.

4.Перші історичні відомості про слов’ян.

24

5.Поява етноніма “ слов’яни”. Теорії походження та значення.

6.Слов’янські племена в добу “ Великого переселення народів”.

7.Поділ слов’ян на три групи. Слов’яни східні, західні та південні.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Лучик В.В. Вступ до слов’янської філології: Підручник. – К.: ВЦ

«Академія», 2008. – 344 с.

2.Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до ХХ ст.). Курс лекцій: Навч.посібник / В.І.Яровий та ін. – К.: Либідь, 2001. – С.5 – 70.

3.Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. – К.:

Академія, 2001. – 152 с.

Семінарське заняття №3 Праслов’янська мова як основа всіх слов’янських мов.

Східнослов’янські мови. План:

1.Проблема походження мови.

2.Поняття праслов’янської мови як основи сучасних слов’янських мов (територія поширення, час існування, діалектне членування).

3.Особливості формування і класифікація слов’янських мов.

4.Риси південного наріччя східних слов’ян та етномовна приналежність Київської Русі.

5.Східнослов’янські літературні мови та їх діалекти.

6.Утворення західнослов’янських мов.

7.Південнослов’янські мови та їх діалекти.

8.Українська мова з-поміж інших слов’янських мов.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2000.

2.Лучик В.В. Вступ до слов’янської філології: Підручник. – К.: ВЦ

«Академія», 2008. – 344 с.

25

3. Русанівський В. Давньоруська мова: міф чи реальність? // Історія української мови: Хрестоматія / Упорядники С.Я.Єрмоленко та ін. – К.:

Либідь, 1996. – С.251-256.

Семінарське заняття №4 Історія слов’янської писемності

План:

1.Поняття письма. Виникнення та етапи становлення. Типи письма. Алфавіт.

2.Утворення слов’янського письма. Типи алфавітів у слов’ян.

3.Розвиток східнослов’янської писемної традиції. Кирилиця. Глаголиця.

4.Основні пам’ятки східнослов’янської писемності.

ЛІТЕРАТУРА:

1.Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до ХХ ст.). Курс лекцій: Навч.посібник / В.І.Яровий та ін. – К.: Либідь, 2001.

2.Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2000.

3.Лучик В.В. Вступ до слов’янської філології: Підручник. – К.: ВЦ

«Академія», 2008. – 344 с.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ (ПЕРЕЛІК ТЕМ, ЗМІСТ, ФОРМИ КОНТРОЛЮ)

26

Рекомендована література

1. Відродження мов і культур західних та південних слов’ян в Україні. Збірник статей. – К.: “ ВЕЖА”, 1995. – 176 с.

2.Історія західних і південних слов’ян (з давніх часів до ХХ ст.). Курс лекцій: Навч.посібник / В.І.Яровий та ін. – К.: Либідь, 2001. – С.5 – 70.

3.Історія української мови: Хрестоматія / Упорядники С.Я.Єрмоленко та ін. – К.: Либідь, 1996. – С.161-179.

4.Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. Підручник. – К.: Академія, 2000.

5.Лучик В.В. Вступ до слов’янської філології: Підручник / В.В.Лучик. –

К.: ВЦ «Академія», 2008. – 344 с.

6.Огієнко І. Історія української літературної мови / І. Огієнко. – К., 1995.

7.Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов. – К.:

Академія, 2001. – 152 с

8.Півторак Г.Формування і діалектна диференціація давньоруської мови

/Г. Півторак. – К., 1988.

Самостійна робота студентів передбачає опрацювання переліку тем і складання опорного конспекту за матеріалом запропонованих тем. Наведений перелік тем суттєво розширює матеріал лекційних занять, а також тематику семінарських занять. Формою контролю за виконанням самостійної

27

роботи є усна співбесіда, покликана перевірити володіння студентами термінологічно-поняттєвим апаратом та знання змісту запропонованих тем.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ

Джерелознавство – розділ історичної науки, який вивчає методи дослідження й використання історичних джерел.

Етногенез – сукупність історичних процесів і явищ, які супроводжують всі етапи становлення та розвитку етносу: від родоплемінного ладу до формування окремих етнічних спільнот, народностей, народів та націй.

Етнографія – наука, що вивчає етногенез, матеріальну і духовну культуру, особливості побуту народу.

Індоєвропейці – сукупна назва групи племінних об’єднань (слов’ян, балтів, германців, романців, греків тощо), формування яких відбулося на території від сучасної Індії до Західної Європи і які розмовляли спорідненими мовами.

Палеографія – наука, що вивчає розвиток писемності, час і місце написання пам’яток письма за зовнішнім виглядом, матеріалом та особливостями написання букв.

Порівняльно-історичний метод – сукупність прийомів і процедур історичко-генетичного дослідження мовних сімей і груп, а також окремих мов з метою встановлення закономірностей їх походження, реконструювання незафіксованих на письмі граматичних форм.

Праслов’янська мова – науковий термін, що вживається для позначення спільної для давніх слов’ян мови (групи споріднених діалектів), формування якої відбулося в середині ІІ тис. до н.е.

Славістика – сукупність наук гуманітарних і негуманітарних наук, які вивчають історію, мову, літературу, міфологію, фольклор, побут слов’янських народів.

28

Слов’янська філологія – комплекс гуманітарних наук, які вивчають культурний спадок слов’янських народів шляхом лінгвістичного аналізу писемних текстів.

Текстологія – розділ мовознавства, що займається вивченням, перевіркою і виданням текстів.

Філологія – комплекс гуманітарних дисциплін (мовознавство, літературознавство, текстологія, джерелознавство, палеографія та ін.), які вивчають духовну культуру людства через лінгвістичний аналіз текстів.

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДО ЗАЛІКУ (ПІДСУМКОВОЇ КОНТРОЛЬНОЇ СПІВБЕСІДИ)

1.Предмет, мета і завдання курсу. Основні поняття й терміни.

2.Методи славістичних досліджень.

3.Порівняльно-історичний метод і його значення.

4.Виникнення слов’янської філології як науки.

5.Історія слов’янської філології у східних слов’ян.

6.Західнослов’янська славістика: етапи становлення, наукові школи.

7.Південнослов’янська філологія: коло наукових зацікавлень, основні центри.

8.Етапи становлення зарубіжної слов’янської філології.

9.Сучасний стан славістики (ХХ – ХХІ ст.).

10.Проблеми етногенезу давніх слов’ян. Сучасний стан вивчення. 11.Гіпотези та концепції прабатьківщини слов’ян.

12.Основні теорії походження слов’ян.

13.Антропологічні особливості слов’ян.

14.Перші історичні відомості про слов’ян. Поява слов’ян на історичній арені.

15.Літописні відомості про слов’ян.

29

16.Етнонім “ слов’яни”: теорії походження, час появи. 17.Слов’янські племена в добу “ Великого переселення народу”.

18.Слов’яни східні, західні та південні. Час відокремлення, територія розселення, культурні відмінності.

19.Цивілізацієгенез українського етносу. Основні етапи розвитку нації.

20.Етномовна приналежність Київської Русі.

21.Проблема походження мови й закономірності розвитку.

22.Взаємодія мов. Поняття субстрату й суперстрату. 23.Диференціація та інтеграція – основні процеси розвитку мов. 24.Генеалогічна класифікація слов’янських мов.

25.Праслов’янська мова – основа слов’янських мов. 26.Територія поширення праслов’янської мови. 27.Три періоди розвитку праслов’янської мови. 28.Утворення трьох праслов’янських діалектних груп. 29.Формування східнослов’янських діалектів. 30.Риси південного наріччя східних слов’ян. 31.Українська мова в системі слов’янських мов. 32.Риси, спільні для української та російської мов. 33.Риси, спільні для української і білоруської мов. 34.Індивідуальні риси української мови.

35.Поняття письма. Виникнення та етапи становлення. Типи письма. Алфавіт.

36.Утворення слов’янського письма. Типи алфавітів у слов’ян. 37.Походження письма і літературної мови у східних слов’ян.

Кирилиця. Глаголиця.

38.Пам’ятки письма давньоруської мови.

39.Пам’ятки письма староукраїнської мови.

30