
- •Застосування лікарських засобів виписування та зберігання лікарських речовин у відділеннях стаціонару
- •Послідовність дій під час оформлення вимоги та порядок зберігання ліків
- •Облік гостродефіцитних препаратів, наркотичних анальгетиків та отруйних лікарських речовин у відділенні
- •Правила заведення та заповнення "журналу обліку наркотичних анальгетиків"
- •Зовнішнє застосування лікарських речовин
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Закапування крапель у вуха, ніс, очі
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Роздавання хворим ліків, які призначають для внутрішнього застосування
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Методика сублінгвального (під'язикового) приймання препаратів (порада пацієнтам)
- •Роздавання ліків хворим
- •Взаємодія між лікарськими препаратами та їжею
- •Дії медичної сестри при поводженні з лікарськими засобами
- •Загальна інформація для пацієнтів щодо приймання медикаментозних препаратів
- •Уведення лікарських речовин через пряму кишку
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Інгаляція лікарських речовин
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Накривання стерильного стола в маніпуляційному кабінеті
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка збирання шприца
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Набирання ліків з ампул і флаконів
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньошкірних ін'єкцій
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка підшкірних ін'єкцій
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньом'язових ін'єкцій
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Розведення антибіотиків
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньовенних ін'єкцій
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Автогемотерапія
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Кровопускання
- •Послідовність дій під час виконання процедури
- •Заповнення системи одноразового використання інфузійним розчином
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Техніка внутрішньовенних уливань
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Взяття крові з вени на аналіз
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Можливі ускладнення при ін'єкціях, надання допомоги
- •Катетеризація підключичної вени
- •Послідовність дій під час виконання процедур
- •Елементи медсестринського процесу у медикаментозній терапії
Автогемотерапія
Навчальна мета: уміти здійснити венопункцію та набрати в шприц кров; набрану кров увести у верхньозовнішній квадрант сідниці.
Виховна мета: усвідомити значення попередньої бесіди з хворим при виконанні процедури.
Початковий обсяг знань: знати показання до автогемотерапії та суть методу.
Оснащення:
1) джгут;
2) пружна подушечка (валик);
3) стерильний шприц ємкістю 5, 10 мл з голкою;
4) стерильні ватні тампони, стерильні гумові рукавички;
5) 70 % розчин етилового спирту.
Показання до автогемотерапії та суть методу. Автогемотерапію застосовують, щоб підвищити опірність організму при гострих і хронічних гнійно-запальних процесах (фурункульоз, рецидивний гідраденіт, трофічні виразки та ін.). Суть методу полягає в тому, що взяту з вени хворого кров одразу вводять внутрішньом'язово у верхньозовнішній квадрант сідниці.
Послідовність дій під час виконання процедури
Автогемотерапія
1. Запропонуйте хворому звільнити від одягу сідниці.
2. З дотриманням усіх правил асептики здійсніть пункцію поверхневої вени ліктьового згину і заповніть шприц потрібною кількістю крові.
3. Запропонуйте хворому лягти на бік або на живіт і отриману кров негайно введіть у верхньозовнішній квадрант сідниці. У перший день уведіть 2 мл крові, а потім через кожні 2 — 3 дні підвищуйте дозу на 2 мл і доведіть її до 10 — 12 мл. Загальний курс лікування 10 — 12 ін'єкцій, інтервал між ними 2 — 3 дні.
У деяких хворих після внутрішньом'язового введення крові спостерігається підвищення температури тіла, припухлість і болючість у ділянці ін'єкції.
Для профілактики інфільтрату до місця внутрішньом'язової ін'єкції прикладіть грілку.
Кровопускання
Навчальна мета: уміти підготувати хворого до процедури; здійснити венопункцію та кровопускання.
Виховна мета: усвідомити необхідність уважного спостереження за хворим після кровопускання.
Початковий обсяг знань: знати механізм дії, показання та протипоказання до кровопускання.
Оснащення:
1) 70 % розчин етилового спирту;
2) стерильні серветки, тампони, стерильні гумові рукавички;
3) стерильна система одноразового використання для забору крові або голка Дюфо з насадженою на неї трубкою;
4) кровоспинний затискувач;
5) джгут;
6) градуйований флакон;
7) клейонка;
8) пружна ватна подушечка, обшита клейонкою або пластиком.
Механізм дії кровопускання. Кровопускання (300 — 500 мл) зменшує кількість циркулюючої крові, що може мати позитивне значення при правошлуночковій серцевій недостатності (набряк легень).
Унаслідок кровопускання включається нейрогуморальний механізм і підвищується вміст води в крові до 15 % вище від початкового, тому в ряді випадків знижується в'язкість крові і згортання її триває довше.
Лікувальне кровопускання є досить сильним подразником неспецифічної реакції організму. Усі ці чинники і пояснюють суб'єктивне поліпшення стану хворих після кровопускання.
Показання до кровопускання:
а) хронічна декомпенсована серцева недостатність з явищами застою (набряк легень);
б) значне підвищення артеріального тиску різного походження (гіпертонічна хвороба, гострий нефрит);
в) тяжкі отруєння та інтоксикації,
Протипоказання до кровопускання:
а) значне зниження артеріального тиску;
б) недокрів'я;
в) шок, колапс.