Взяття мазка із зіва та носової порожнини

Навчальна мета: уміти взяти мазок із зіва, з носа, продезінфі­кувати металеві шпателі.

Виховна мета: усвідомити діагностичне значення правильного взяття матеріалу для аналізу.

Початковий обсяг знань: знати, як використовувати спеціальні стерильні тампони.

Оснащення:

1) стерильний шпатель;

2) спеціальний стерильний ватний тампон;

3) спиртівка;

4) сірники.

Використання спеціальних стерильних тампонів. Для того щоб узяти мазок із зіва та порожнини носа, використовують спеціаль­ні стерильні ватні тампони, які закріплені на конусі дерев'яної або металевої палички або дротяної петлі та вставлені в стериль­ну пробірку. Такі тампони виготовляють у бактеріологічній лабо­раторії, і вони завжди мають бути у відділеннях стаціонару та ка­бінетах поліклініки в достатній кількості.

Послідовність дій під час виконання процедур

Взяття мазка із зіва

1. Посадіть хворого обличчям до джерела світла і попросіть його широко відкрити рот.

2. Лівою рукою за допомогою шпателя придавіть корінь язи­ка донизу, а правою вийміть з пробірки тампон і обережно, не тор­каючись слизової оболонки щоки та язика, підведіть його до миг­даликів.

3. У ділянці розміщення нальоту зробіть мазок по поверхні мигдаликів, обережно вийміть тампон із ротової порожнини та вставте його в пробірку, не торкаючись зовнішньої її поверхні. Перед тим горловину пробірки проведіть над вогнем (спиртівкою).

4. До пробірки прикріпіть направлення й терміново відправте до лабораторії.

Взяття мазка з порожнини носа

1. Посадіть хворого на стілець, трохи відхиліть його голову назад.

2. Лівою рукою злегка підніміть кінчик носа, а правою обе­режно введіть стерильний ватний тампон обертальними рухами в правий, а потім у лівий нижній носовий хід.

3. Проведіть горловину пробірки над вогнем і вставте тампон у пробірку, не торкаючись зовнішньої її поверхні.

4. До пробірки прикріпіть направлення й терміново відправте до лабораторії.

Дезінфекція металевих шпателів. Металеві шпателі після ви­користання замочіть у 1 % розчині хлораміну на 30 хв, промийте холодною водою та прокип'ятіть у дистильованій воді протягом 30 хв.

Збирання сечі для лабораторних досліджень

Навчальна мета: уміти зібрати сечу для лабораторних дослі­джень: на загальний клінічний аналіз; на наявність цукру; на кіль­кість діастази; за методом Амбурже; за методом Аддіса — Каковського; за методом Нечипоренка; на бактеріологічне дослідження.

Виховна мета: усвідомити значення точного інструктажу хво­рого про порядок збирання сечі для лабораторного дослідження.

Початковий обсяг знань: знати, що таке сечовиділення та які основні показники сечі у здорової людини; як підготувати хворих і посуд; правила зберігання та відправлення сечі до лабораторії.

Оснащення:

1) розчин калію перманганату (1:10 000);

2) скляний флакон або банка ємкістю 250 мл;

3) нічний сечоприймач;

4) сечоприймач;

5) стерильна пробірка або банка;

6) гумові рукавички.

Сечовиділення та основні показники сечі у здорової людини. У нормі добова кількість сечі у здорової людини складає приблиз­но 1500 мл. Вона прозора, має жовтий або світло-жовтий колір, дає кислу реакцію на лакмус, відносна густина коливається в ши­роких діапазонах (1003 — 1030). У сечі не повинно бути білка, піг­ментів, цукру, кетонових тіл. Осад нормальної сечі незначний з поодинокими клітинами епітелію сечових шляхів, лейкоцитами та малою кількістю солей.

Підготовка хворих і посуду. Перед збиранням сечі на аналіз жінка повинна здійснити туалет зовнішніх статевих органів теп­лим блідо-рожевим розчином калію перманганату або теплою пе­ревареною водою, а чоловік — промити головку статевого члена також слабким антисептичним розчином або теплою водою.

Щоб запобігти потраплянню в посудину сторонніх домішок (з піхви, сечівника), збирають "середню" порцію сечі, тобто почи­нають збирати сечу із середини сечовипускання. Іноді в жінок сечу на аналіз беруть катетером, щоб виключити потрапляння патологічних домішок з піхви.

Збирати сечу треба в чистий сухий скляний флакон.

Правила зберігання та відправлення сечі до лабораторії. До від­правлення до лабораторії сечу зберігають у прохолодному місці. Відправляють сечу не пізніше як через 60 хв після збирання, тому що інфікування її в навколишньому середовищі може призвести до лужного бродіння.