Збір калу на приховану кров

Мета – діагностична. Показання та протипоказання визначає лікар.

ПРИГОТУЙТЕ: див. вище.

ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА

- за 3–4 дні до дослідження попередьте про це пацієнта;

- попередьте, щоб зі свого раціону він виключив: їжу, що тримає приховану кров (м'ясо, рибу, яйця та приготовлені з них продукти);

- лікарські засоби, що містять залізо;

- впродовж 3–4 днів пацієнт не повинен чистити зуби зубною щіткою.

ПОСЛІДОВНІСТЬ ДІЙ: див. вище.

Підготовка пацієнта до рентгенологічного дослідження шлунково-кишкового тракту

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Дослідження пройде тим успішніше, чим ретельніше ви підготовите пацієнта.

Підготовка пацієнта починається за кілька днів до дослідження, особливої підготовки потребують пацієнти, які страждають запорами та метеоризмом.

Медична сестра зобов'язана за призначенням лікаря:

- попередити пацієнта про призначене дослідження, час і місце його проведення;

- попередити про призначену дієту, яка виключає їжу, багату клітковиною, що сприяє підвищенню газоутворення:

а) свіжий чорний хліб;

б) картоплю;

в) горох (усі бобові);

г) свіже молоко, вуглеводи;

ґ) свіжі овочі і фрукти та ін.;

- попередити про припинення вживання їжі за 12 годин до обстеження (при деяких дослідженнях бажано навіть не пити, тому тяжкохворим призначають дослідження тільки на ранкові години);

- попередити пацієнта, що в день дослідження він не повинен вживати їжу, пити;

- попередити пацієнта, що він повинен повідомити, якщо напередодні дослідження виникне здуття живота.

Медсестра повинна знати: якщо пацієнт у день дослідження поїсть, то лікар опиниться у скрутному становищі, а пацієнт – у невигідному, тому що обстеження доведеться повторити у зв'язку з тим, що у пацієнтів, особливо з порушенням моторної та евакуаційної функцій, спостерігається тривала затримка вживаної їжі.

У зв'язку з цим пацієнту напередодні дослідження призначається легка вечеря, не пізніше 19–20-ї години.

Пацієнту дозволяється вживати: яйця, вершки, ікру, сир, м’ясо і рибу без приправ, чай, каву без цукру, кашу на воді та ін.

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Повне голодування небажане, тому що воно сприяє газоутворенню.

Рентгенологічне дослідження шлунка і 12-палої кишки

Це дослідження проводиться строго натщесерце. Призначення очисної клізми не обов'язкове, достатньо дотримання дієти.

Підготовка до ендоскопічного дослідження слизової шлунка і 12-палої кишки

Ендоскопія – це інструментальне дослідження слизової порожнистих органів.

Мета – діагностична, лікувальна. Показання визначає лікар. Протипоказання: гострі запалення в ротоносоглотці, стравоході, шлунку та 12-палій кишці.

ПІДГОТОВКА ПАЦІЄНТА:

- попередьте про призначене дослідження напередодні;

-повідомте, що дослідження проводиться строго натщесерце, час і місце проведення дослідження;

- у процесі дослідження пацієнт не повинен ковтати слину;

- після дослідження не повинен приймати їжу упродовж 30–40 хвилин, оскільки перед дослідженням проводиться знеболення місцевим анестетиком.

Взяття матеріалу із сечової системи

ЗАПАМ'ЯТАЙТЕ! Сеча здорових дітей стерильна! Забруднення її починається в дистальному відділі сечовивідного каналу, де містяться мікроорганізми, що потрапляють сюди з:

- анального отвору;

- слизової оболонки статевих органів.

Для бактеріологічного дослідження необхідно брати 3–5 мл першої ранкової сечі в стерильний посуд, починаючи із середини сечовипускання.

Велике значення має ретельний туалет сечовивідних органів, проведений за всіма правилами – тільки зверху вниз із заміною щораз серветки на нову!

ПАМ'ЯТАЙТЕ! Ранкова сеча, як правило затримується в сечовому міхурі кілька годин, що сприяє збільшенню в ній кількості мікроорганізмів.

Сечу до дослідження не зберігати більше 1 години. При зберіганні в холодильнику вона придатна для дослідження впродовж 1 доби, не більше, оскільки в ній проходить процес безперервного збільшення мікроорганізмів, що може повністю змінити результати кількісного дослідження.

Немає необхідності брати сечу катетером, тому що стерильний катетер, уведений у сечівник, захоплює за собою мікроорганізми з дистальних відділів, і вони потрапляють у міхурну сечу, як при природному сечовипусканні.

Про бактеріурію говорять у тому випадку, коли в 1 мл сечі виявляють до 100000 бактерій, і тільки у разі 3-кратного виявлення.