Контрольні запитання

1. Який вклад зробив Т. Г. Шевченко у розвиток українскої культури?

2. Які навчальні заклади були засновані у XIX ст.?

3. Якого рівня розвитку досягла медицина в Україні? Назвати видатних вчених-медиків.

4. Яка увага приділялася питанням розвитку української мови?

5. Які твори української літератури були надруковані у даний період?

6. Які відомі постановки українського професійного театру?

7. Який заклад мистецтва був важливим центром художньою освіти? Які живописці навчалися в цьому закладі?

Тестові завдання

1. У якому році був виданий Валуєвський циркуляр:

а) 1864 р.;

б) 1863 р.;

в) 1867 р.

2. Хто брав участь в організації недільних шкіл:

а) М. Драгоманов, Ф. Гегель, Т. Шевченко;

б) П. Чубинський, М. Драгоманов, М. Полянський;

в) О. Стоянов, П. Житецький, Ф. Вороний.

3. Хто започаткував українську історичну романістику:

а) Г. Квітка-Основ'яненко;

б) П. Куліш;

в) Б. Грінченко.

4. У якому році була заснована державна консерваторія ім. М. В. Лисенка:

а) 1939 р.;

б) 1937 р.;

в) 1935 р.

5. У якому стилі споруджено будинок, у якому тепер розміщений університет ім. І. Франка:

а) русько-візантійський стиль;

б) класицизм;

в) неокласицизм.

Список літератури

1. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: підручник/ [Н. Я. Горбач, С. Д. Гелей, З. П. Російська та ін.]. — Львів: Каменяр, 1992. — 166 с.

2. Шевчук В. Із вершин та низин. Книжка цікавих фактів із історії української літератури / В. Шевчук. — К.: Дніпро, 1990. — 446 с.

3. Кордон М. Українська та зарубіжна культура: навч. посібник / М. Кордон. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 579 с.

4. Семененко В. І. Історія України. З прадавніх часів до сьогодення: навч. посібник / В. І. Семененко. — Х.: Торсінг, 2000. — 480 c.

5. Українська та зарубіжна культура: навч. посібник / [І. Зязюн, О. Семашко та ін.]; за ред. М. М. Заковича. — 3-тє вид., випр. і доп. — К. : Знання, 2002. — 557 с.

3. Завдання для самостійної роботи студентів

Загальні вимоги та рекомендації. Виконання модуля самостійної роботи з історії української культури дає можливість більш глибокого вивчення матеріалу, який опрацьовується в модулях лекційних та семінарських занять. Крім того, студенти набувають навички творчого пошуку необхідної джерельної бази для розроблення питань, на які необхідно знайти відповідь.

Для опрацювання тем модуля самостійної роботи, на які планується 2 години, досить звернутися до підручників та навчальних посібників, що даються у списку рекомендованої літератури. Теми, на які планується 4 години, потребують пошуку додаткової літератури в бібліотеці, Інтернеті тощо. Основним способом виконання самостійної роботи є конспектування в окремий зошит, приблизний обсяг 4 – 8 стор. на тему залежно від її складності та важливості. Перш ніж конспектувати, слід уважно прочитати матеріал, визначити ключові моменти теми, скласти план викладення матеріалу у конспекті. Варто продумати, як можна використати опрацьований матеріал на семінарських заняттях.

Форма контролю отриманих знань – опитування на семінарських заняттях та підсумкова контрольна робота.

Методичні рекомендації до окремих тем.

“Християнізація Київської Русі та її значення для розвитку української культури” – 4 год.

Тема є важливою з точки зору визначення факторів формування української культури, її національної самобутності. Прийняття християнства від Візантії у 988 році Володимиром Великим зумовило православний характер української духовності, а відтак і домінування візантійсько-православної традиції в розвитку усіх напрямків духовної культури України: храмового будівництва, іконопису, музичного і театрального мистецтва, образотворчого мистецтва, літератури, філософії тощо.

При опрацюванні цієї теми необхідно відповісти на питання:

1. Як пояснює літопис 1113 року вибір християнської віри Володимиром Хрестителем із Візантії?

2. Як вплинуло християнство на світогляд східних слов’ян, які до його прийняття були язичниками?

3. Яка принципова різниця між язичництвом та християнським віровченням?

4. Як позначилося прийняття християнства на розвитку архітектури та інших видах мистецтва Київської Русі?

5. Яку роль відіграла християнізація України-Русі у наближенні українського народу до західноєвропейської цивілізації?

6. Чи можна погодитися із тими дослідниками, які вважають, що прийняття християнства східними слов’янами у його православно-візантійській формі було трагічним вибором Володимира і що краще було приймати його у римсько-католицькому варіанті?

7. Яку роль відіграють християнські церкви у розвитку культури сучасної України?

“Культура Візантії як джерело формування української культури” – 2 год.

Значення цієї теми є непересічним з огляду на складність цивілізаційного вибору України в геополітичній системі Схід – Захід, а також у наших взаємовідносинах із Росією як найбільш потужним у політичному відношенні сусідом, що є православним за віросповіданням. При розробленні теми необхідно звернути увагу на той факт, що після розпаду Римської імперії у V столітті центром культурного життя східної її частини стає Константинополь. Культура Візантії проіснувала близько тисячі років, а її досягнення в різних видах мистецтва були такими разючими, що невипадково її столицю називали Царгородом, або “майстернею вишуканої краси”. Культура Візантії стала джерелом розвитку різних напрямів мистецтва не лише для народів Східної Європи, але і для західноєвропейських країн і не в останню чергу вплинула на становлення культури блискучого Ренесансу.

Контрольні запитання

1. Що означає “візантизм” у трактуванні західників і слов’янофілів? Чому західні історики і культурологи надають йому негативного забарвлення?

2. Які наслідки для нашої культури мала концепція “Третього Риму”, висловлена російським ієрархом православної церкви Філофеєм невдовзі після захоплення Константинополя турками-мусульманами у 1453 році?

3. Як позначився культурний та політичний зв’язок Київської Русі з Візантією на цивілізаційному виборі Росії та України?

4. Хто із вітчизняних культурологів та істориків давав позитивні оцінки візантійсько-православному впливові на характер української культури? Які для цього є підстави?

5. Що таке цезаропапізм? Чи можна вважати його негативною рисою візантизму і як він проявляється у взаємовідносинах між церквою та державою Росії та Європи?

6. Як оцінював візантійське джерело російської та української культур відомий російський філософ В.В. Розанов?

7. У чому виражається вплив візантійської культури на культуру Західної Європи?

“Історія українського градобудівництва та його роль у розвитку української національної культури” – 4 год.

Одним із факторів переходу від примітивної архаїчної культури до цивілізаційного розвитку народів світу є поява і розвиток міст як центрів культурного, мистецького, політичного, економічного, наукового і освітянського життя. Відомо, що розвинуті цивілізації Старого і Нового світів формувалися на основі зразкового містобудування найбільш розвинених країн світу. Тому невипадково високий розвиток духовної і матеріальної культури Київської Русі тісно пов’язаний із виникненням і розвитком великих, як на той час, міст – Києва, Чернігова, Львова, Луцька, Холма, Галича та багатьох інших. При розкритті теми звернути увагу, по-перше, на те, що після зруйнування Києва татарами у 1240 році інтенсивний розвиток міст України-Русі стає характерним для Галицько-Волинського князівства. По-друге, слід враховувати те, що розбудова міст на території Східної Європи здійснювалася як за зразками містобудування найбільш розвинутих країн світу, так і з урахуванням своєї національної специфіки.

Контрольні запитання

1. Яку роль відіграють міста у розвитку культури різних народів – їх науки, мистецтва, релігії, військового та політичного мистецтва?

2. Яку роль відіграв Київ у розвитку градобудівництва на території Східної Європи (зокрема, на території сучасної України)?

3. Які пам’ятки архітектури Києва засвідчують те, що при його будівництві архітектори спирались на способи зведення Константинополя?

4. Як виникали і розбудовувалися міста на території Північного Причорномор’я?

5. Яку роль відіграли грецькі міста-колонії Північного Причорномор’я для розвитку української міської культури? Яка роль Херсонесу в цьому плані?

6. Яка історія заснування міста Херсона?

7. Чим відрізняються міста Західної та Східної України?

8. У чому полягає специфіка середньовічних міст України та їх роль у розвитку національної культури?

“Братський рух в Україні та його значення для збереження культурної ідентичності українського народу” – 2 год.

Становлення і творення культури тісно пов’язане з необхідністю збереження досягнутого рівня, національної специфіки та окремих її надбань. В історії розвитку української культури неодноразово поставала проблема збереження її національної ідентичності, можливості її поглинення (асиміляції) культурами більш потужних сусідів. Така ситуація, зокрема. виникла у період перебування України у складі Польсько-Литовської держави та Речі Посполитої, коли виникла загроза втрати своєї православної церкви та окатоличення православного українського народу. З огляду на необхідність збереження релігійної, а відтак і культурної ідентичності почали діяти братські рухи, які прагнули компенсувати бездіяльність православної церкви, яка переживала глибоку кризу через різні причини. Характерною особливістю діяльності братств була висока громадянська і національна свідомість їх учасників, меценатство, широка просвітницька робота серед найширших верств населення, утворення притулків для убогих громадян.

При вивченні теми звернути увагу на те, що братства спочатку виникали на західних землях України, а згодом утворювалися і в центральній Україні.

Контрольні запитання

1. Які основні напрямки діяльності братств в Україні?

2. Яку роль відігравала просвітницько-освітянська робота братств?

3. Які процеси в релігійно-культурному житті відбувалися у той час у Західній Європі? Як вони відбивалися на духовній атмосфері України?

4. Який характер мала літературна діяльність братств? У чому специфіка першої та другої хвилі полемічної літератури?

5. Які видатні діячі української культури виховувались і загартовувалися в діяльності братських рухів?

6. В яких містах діяли найбільш відомі братства?

7. Чи можна погоджуватись із тими дослідниками, які вважають, що громадянська активність учасників братств може бути прикладом для становлення громадянського суспільства в сучасній Україні?

“Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії” – 4 год.

Важливим підґрунтям розвитку національної культури є діяльність культурно-освітянських осередків. Слід зазначити, що виникнення закладів вищої освіти в Україні було відносно пізнім, якщо порівнювати історію їх виникнення із країнами Західної Європи. Якщо на заході Європи університети починають активно виникати в ХІ – ХІІІ століттях, то в Україні першими навчальними закладами вищого типу вважаються Острозький культурно-освітній осередок (академія) та Києво-Могилянська академія, початок і розквіт діяльності яких припадає на ХVІ – ХVІІІ ст. Проте вони відіграли надзвичайно велику роль у розвитку вищої освіти в Україні та Росії, адже їх діяльність будувалася за кращими зразками західноєвропейської освіти та враховувала традиції вітчизняної освітянської науки.

Контрольні запитання

1. Яким чином була заснована Києво-Могилянська академія, хто з діячів української культури посприяв цьому?

2. Як організовувався навчальний процес у Києво-Могилянській академії?

3. Які дисципліни і за яким принципом читалися в цьому навчальному закладі?

4. Кого з видатних діячів української культури виховала академія?

5. Який внесок зробив Петро Могила у розвиток вищої освіти в Україні?

6. Який внесок відомих професорів Києво-Могилянської академії в утвердженні традицій вітчизняної освіти та науки?

7. Як вплинула Києво-Могилянська академія на розвиток вищої освіти в Росії?

“Діяльність Кирило-Мефодіївського братства та її значення для культурної ідентифікації українського народу”– 2 год.

ХІХ століття є особливим в історії українського народу з точки зору національного та культурного його самовизначення. Середину цього століття інколи називають “весною народів”, або періодом національного пробудження європейських країн. Не обминули ці процеси й Україну, частина якої належала на той час Австро-Угорщині, а інша – Російській імперії. Царська Росія намагалася всіляко асимілювати українську культуру, знівелювати її релігійно-церковне, мистецьке життя, дискредитувати мову. Як відповідь на таку політику царського уряду в Києві 1846 року було засновано таємне Кирило-Мефодіївське братство, до складу якого входили високоосвічені і національно свідомі громадяни, серед яких були і Пантелеймон Куліш, Микола Костомаров, Тарас Шевченко. Основні ідеї братства були викладені в “Книзі буття українського народу”, “Статуті слов’янського товариства св. Кирила та Мефодія”, у відозвах “До братів-українців”, “До братів росіян”, “До братів-поляків”, а також в історичних працях М. Костомарова та П. Куліша. У березні 1847 р. член братства О. Петров (студент Київського університету) доніс царській охранці про його діяльність, і вона була заборонена.

Контрольні запитання

1. Охарактеризуйте духовну та політичну атмосферу в Україні в період заснування Кирило-Мефодіївського братства.

2. Як вплинули ідеї німецького філософа історії Гердера на вироблення статутних положень діяльності братства?

3. Яке місце в сім’ї слов’янських народів відводили члени братства Україні?

4. Чому царський уряд заборонив діяльність Кирило-Мефодіївського братства, а найбільш активних його учасників було заарештовано?

5. Яку роль відіграв Т.Г. Шевченко в діяльності братства? Яка була його подальша доля?

6. Які наслідки діяльності братства в розвитку вітчизняних культурологічних концепцій?

“Історія культурних взаємовідносин і взаємовпливів України та Росії” – 4 год.

У розвитку української культури важливу роль відіграли політичні та культурні взаємозв’язки із сусідніми країнами, передусім із Польщею та Росією. Після захоплення Візантії турками-мусульманами почала швидко зростати політична вага Росії, яка проголосила себе її наступницею у захисті православної віри. В історії культурних взаємовідносин Росії та України немає одностайної думки серед істориків і культурологів. Заважають різного роду упередження, причому як із боку тих дослідників, які стоять на позиціях москвоцентризу, так і тих, хто дотримується принципу києвоцентризму. Звісно, що у сфері культурних стосунків тривалі взаємозв’язки двох слов’янських православних народів приводили до взаємозбагачення, взаємообміну культурними цінностями, хоча в політиці було багато чого такого, насамперед, це асиміляційна політика царського уряду. В розробленні цієї теми важливо спиратися на принципи наукового об’єктивного аналізу, гердерівської ідеї рівноцінності всіх національних культур, історизму тощо.

Контрольні запитання

1. Як у цілому можна оцінити взаємовідносини України та Росії у сфері культури, починаючи з ХV ст.?

2. Як вплинула культура українського народу на розвиток окремих напрямків російської культури?

3. Якою була мовна політика царського уряду стосовно України, які її наслідки?

4. Які історичні факти підтверджують позитивний вплив української культури на культуру російського народу?

5. Чи правомірно говорити про досягнення української культури в радянський період, чи лише про втрати?

“Історія українського книгодрукування” – 2 год.

Однією з основних функцій культури є збереження та передача цінної інформації наступним поколінням. Значення цієї функції стало особливо помітним після винайдення книгодрукування, що дало змогу значно розширити загал населення, який залучався до “книжної мудрості”. Відомо, що в Європі книгодрукування було винайдено німецьким вченим і механіком Гуттенбергом в Майнці у 1445 році. Початком українського книгодрукування вважають 1574 рік, у якому книгодрукар Іван Федоров у Львові надрукував “Апостол”. Однак перші друковані книги українських авторів з’явилися набагато раніше, що свідчить про їх великий інтерес до книгодрукарської справи.

Контрольні запитання

1. Книги яких українських авторів були першими друкованими виданнями?

2. Хто і де першим надрукував книги кирилицею?

3. Які були важливі центри книгодрукування в Україні у ХVІ – ХVІІ століттях?

4. Яку роль в розповсюдженні друкованого слова відіграла друкарня Острозького освітньо-культурного осередку?

5. Який внесок друкарні Києво-Печерської лаври у розвиток книгодрукування в Україні?

6. Яка література за змістом друкувалася в Україні в перші роки виникнення книгодрукування?

7. Які видатні пам’ятки відомі з історії українського книгодрукування?