- •Практичного заняття №____ Тема: Дослідження механізмів терморегуляції організмів Кількість годин – 2
- •План заняття
- •Поняття про пойкілометрію і гомойотермію
- •В залежності від
- •4. Механізми терморегуляції.
- •Механізми терморегуляції
- •Аферентна ланка
- •Еферентна ланка
- •Шкіряні
- •Центр терморегуляції
- •Варіант іі
4. Механізми терморегуляції.
Головна уова підтримки сталої температури це досягнення рівноваги між теплопродукцією (хім. терморегуляція) і тепловіддачею (фізична терморегуляція).
Теплопродукція відбувається внаслідок безперервного перебігу екзотермічних реакцій. Ці реакції відбуваються в усіх органах і тканинах, але з різною інтенсивністю. У тканинах і органах, в яких відбувається активна робота (м’язова тканина, печінка, нирки) вивільнюється більша кількість тепла, ніж в менш активних (сполучна тканина, кістки, хрящі).
Механізми теплопродукції.
Нескоротливий термогенез.
Виділення тепла за рахунок обмінних процесів. Регулюється СНС. Норадреналін стимулює виділення жирових кислот із жирових крапель і їх окиснення.
Виділення температури за рахунок розщеплення бурого жиру. Це тканина, яка містить багато мітохондрій. Вона розташована між лопатками, під пахвою……
Скоротливий термогенез ініціюється і підтримується руховою системою. Провідні шляхи – цереброспінальний, ретикулоспінальний. Існує центральний “тремтільний” шлях – від заднього гіпоталамуса до рухових ядер середнього і довгастого мозку.Найбільш інтенсивне утворення тепла в організмі відбувається у м’язах. Якщо людина лежить нерухомо з напруженою мускулатурою, теплопродукці підвищується на 10% за умов невеликої рухової активності теплопродукція посилюється на 50-80%, а при інтенсивній м’язовій роботі на 400-500%. Довільна імітація тремтіння посилює теплоутворення на 200%.
тремтіння;
тонус м’язів;
произв. скорочення.
Механізми тепловіддачі.
Випромінювання (60%) за рахунок інфрачервого випромінювання, залежно від температури повітря.
Випромінювання (20%) з поверхні шкіри і слизових дихальних шляхів.
Випоровування буває двох видів:
Втрата води за рахунок дифузії через шкіру і слизові оболонки. Це невідчувана так звана незалозиста втрата.
Втрата води в результаті функціонування потових залоз. Це так звана залозиста втрата.
2-угий механізм знаходиться під контролем системи терморегуляції.
Якщо температура середовища більше температури тіла віддача тепла може здійснюватись тільки за рахунок випаровування. В цих умовах ефективність потовиділення зростає.
Процес випаровування супроводжується поглинанням тепла (1 мг Н2О – 0,58 ккал.). В умовах основног обміну тілом людини віддається за допомогою випаровування 1675-2093 кДж. С поверхні тіла при цьому випаровується 700-800 мл Н2О, з них 300-350 мл в легенях, 400-500 мл – з поверхні шкіри. Випаровування залежить від вологості повітря. Якщо повітря насичене водяними порами вода випаровуватись не може. Тому при високій вологості повітря висока температура переноситься важче. В бані (лазня) пот виділяється, але не випаровується і стікає. Таке потовиділення не сприяє тепловіддачі. У шкірі людинти 2-2,5 млн. потових залоз, які здатні за добу виділяти 12 л пота з максимальною швидкістю до 4л/годину. Потовиділення регулюється симпатичними холенергічними волокнами.
Конвекція (12-15%) – віддача тепла у навколишнє повітря (або воду). Залежить від температури повітря і швидкості руху повітря (або води). Вода порівняно з повітрям має більшу теплопровідність і теплоємкість. У воді від тіла шляхом конвекції відводиться значно більше тепла. Якщо вода рухається – ще більше.
Теплопроведення (кондукція) – 12-15%. Віддача тепла при контакті з навколишніми предметами.
Фактори, які впливають на віддачу тепла.
Одяг. Зменшує тепловіддачу. Втраті тепла запобігає шар нерухомого повітря, який знаходиться між одягом і шкірою. Повітря є поганим провідником тепла. Чим більше ячійок в структурі одягу, тим вищі її теплоізолюючі властивості. Цим пояснюються гарні теплоізолюючі властивості шерстяної і хутрового одягу.
Підшкірна жирова клітковина. Зменшує тепловіддачу. У зв’язку з невеликою теплопровідністю жиру.
Поняття про температуру комфорта.
Відчуття температурного комфорта виникає при мінімальному рівні аферентації. Для шкіри це 34-380С. Для внутрішніх органів 37,0-37,50С.
Температура комфорта повітря при вологості 50% для легкоодягненої людини 25-260С, для роздягненої – 280С. Температура комфорта води 35-360С.
