- •Завідувач кафедри нормальної
- •Лекції з нормальної фізіології лекція № 7 Харчова поведінка. Харчовий центр
- •Структура системи травлення
- •Функції системи травлення
- •Типи травлення
- •Травлення
- •Загальна характеристика механізмів регуляції процесів травлення
- •Значення ротової порожнини в процеса травлення
- •Склад, властивості і значення слини
- •Регуляція слиновиділення
Значення ротової порожнини в процеса травлення
Механічна обробка їжі. Забезпечується роботою зубощелепного апарату і жувальних м’язів. Під час механічної обробки їжа дрібниться, перемішується зі слиною.
Формування харчової грудки.
Первинна хімічна обробка їжі. Починається перетравлювання вуглеводів за рахунок альфа-амілази слини.
Ковтання.
Хімічний аналіз їжі. Забезпечується роботою смакового аналізатору. Під час хімічного аналізу диференцюється істівна і неістівна їжа, оцінюються смакові якості їжі, посилюється апетит і виділення травних соків.
Всмоктування речовин. У ротовій порожнині всмоктуються мінеральні солі, вода, вуглеводи, лікарські речовини, алкоголь.
Захисна функція. Забезпечується бактерицидногю дією слини.
Ротова порожнина є початковою ланкою великої кількості рефлексів, які забезпечують регуляцію роботи ШКТ.
Склад, властивості і значення слини
Слина – секрет слинних залоз.
Слинні залози бувають:
Прості трубчасті залози слизової ротової порожнини;
Ацинарні великі залози – привушна, підщелепна, під’язична.
За типом секретину залози ділять на:
Серозні – в секреті багато води, мало слизу (привушна);
Слизові – в секреті багато слизу (прості трубчасті залози);
Смішані – підщелепна, під’язична.
Склад слини:
Вода - 99%;
Сухий залишок – 1%;
Неорганічні речовини, Na, K, Ca, Mg, Cl, HCO3-, HPO2-, Br, I, родаміни;
Органічні речовини: фермент альфа-амілаза, муцин (основа слизу), лізоцим (фермент мурамидаза, який розщеплює бактеріальну стінку), тіоціанати, продукти обміну речовин (сечовина, NH3, креатінін), поживні речовини (амінокислоти), плікопротеїни, імуноглобуліни і речовини, що визначають групу крові.
Властивості крові:
прозора, в’язка рідина;
рН = 5,8 – 74, при інтенсивному слиновиділенні більше, ніж 7,4;
поза вживанням їжі швидкість виділення слини 14 мл/год.., під час вживання їжі – 200 мл/год.;
при стресі, іспугє кількість слини зменшується. За добу утворюється 0,5 – 1,5 л. слини. Під час сна і наркозу слиновиділення майже повністю припиняється.
Функції слини:
Бере участь у формуванні харчової грудки за рахунок води і слизу;
Здійснює гідроліз вуглеводів за рахунок ферменту альфа-амілази, гідролізує альфа-1,4 глікозідний зв’язок, яка розщеплює глікоген і крохмаль до декатринів: мальтози, мальтотріози, альфа-амілоза стабільна при рН = 4 – 11, максимально активна при рН = 6,9;
Трофічна функція. Слина зволожує слизову оболонку ротової порожнини, забезпечує надходження поживних речовин в епітелій. Зволожуючи ротову порожнину вона полегшує артикуляцію, сприяє смаковим відчуттям;
Екскреторна функція. Бере участь у виведенні продуктів обміну, особливо при їх надлишковому утворенні або при порушенні виведення іншими способами;
Захисна функція. Бактерицидна дія слини пов’язана з пізоцимом і тіоцианатом. Слина очищує ротову порожнину. Сприяє збереженню зубів (за відсутності слини вони вражаються карієсом і випадають).
Захворювання слиних залоз викликає ксеростомію (сухість у роті). Це викликає карієс, утруднення жування, ковтання, виразку шлунку. Одне з таких захворювань – синдром Шегрена.
