Симпато-адреналова система (сас)
САС
– це
функціональне об’єднання симпатичної
нервової системи і мозкової речовини
наднирників. Мозкова речовина наднирників
являє собою видозмінені симпатичні
ганглії. З онтогенетичної точки зору
хромафінні клітини гомологічні
постгангліонарним симпатичним нейроном.
Прегангліонарні симпатичні волокна –
утворюють на цих клітинах збуджуючі
холінергічні синапси. Тому виділення
катехоламінів наднирниками регулюється
виключно нервовим механізмом. 
Прегангліонарне волокно
80 % Адреналін 20% норадреналін
При збудженні прегангліонарних волокон у людини в кровоток вивільнюється суміш катехоламінів – 80% адреналіну,20 % норадреналіну. Катехоламіни, що вивільнюються мозковою речовиною наднирників, впливають на ті самі ефекторні органи що й постгангліонарні волокна. Проте, в нормі, ймовірно, вони мають вплив в більшій мірі на ті органи, які не іннервуються або слабо іннервуються симпатичними нервами (наприклад, середня оболонка артерій). У людини в стані спокою наднирники вивільнюють 8-10 нг/кг маси * хв. катехоламінів. Виділення катехоламінів посилюється більше ,ніж у 10 разів при : - екстремальних станах (крововтрата, гіпотермія, гіпоглікемія, гіпоксія, опіки, фізичне навантаження), - емоційних стресах.
Катехоламіни мозкової речовини наднирників на органи-мішені чинять такий самий вплив , як і СНС. Однак, в більшій мірі, вони впливають на регуляцію обмінних процесів (посилюють ліполіз у жировій тканині, глюконеогенез і глікогеноліз у печінці).
Метасимпатична нервова система ( мснс )
МСНС – це система місцевої внутрішньо органної регуляції, яка властива деяким вісцеральним органам (серця – інтракардіальна система, ШКТ – ентеральна система).
Значення МСНС:
1. Забезпечує автоматію органів.
Забезпечує саморегуляцію роботи органів.
Забезпечує локальний кровообіг.
Особливості МСНС:
Не підкоряється контролю свідомості, не пов’язана з ЦНС.
Має власні рефлекторні дуги.
Має симпатичні і парасимпатичні входи.
Ганглії розташовані інтрамурально.
Нейрони вивільнюють різні медіатори: ацетилхолін, адреналін, АТФ, гістамін, серотонін, простагландін Е.
Вегетативні рефлекси
Вегетативні рефлекси – це рефлекси, які здійснюються за участю вегетативної нервової системи.
Класифікація вегетативних рефлексів.
Вісцеровісцеральні рефлекси – це рефлекси, які виникають при подразненні рецепторів внутрішніх органів і призводять до зміни стану того самого або іншого внутрішнього органу.
Наприклад: гастрокардіальний синдром.
У хворих на виразку шлунка та дванадцятипалої кишки часто виникають напади стенокардії, зумовлені недостатністю коронарного кровообігу.
Вісцеродермальні – це рефлекси, які виникають при подразненні рецепторів внутрішніх органів і призводять до змін шкірної чутливості, потовиділення на певних ділянках (дерматомах).
Наприклад: при стенокардії біль відображається у ліву лопатку, ліву руку; при виразці шлунка – у надчеревну ділянку зліва.
Вісцеромоторні рефлекси – це рефлекси, які виникають при подразненні рецепторів внутрішніх органів і призводять до скорочення або розслаблення м’язів.
Наприклад: при апендициті, перитоніті, холециститі виникає скорочення м’язів черевної стінки, яке відоме під назвою „гострий живіт”.
Дерматовісцеральні рефлекси – це рефлекси, які виникають при подразненні рецепторів шкіри і призводять до зміни стану внутрішніх органів.
На цих рефлексах ґрунтується застосування лікувальних процедур (фізіотерапії, рефлексотерапії).
Моторно вісцеральні рефлекси – це рефлекси, які виникають при подразненні рецепторів м’язів і призводять до зміни стану внутрішніх органів.
Ці рефлекси є основою лікувальної фізкультури.
Місцеві периферичні рефлекси – це рефлекси за участю МСНС.
Наприклад: регуляція перистальтики кишковика.
Аксон-рефлекс – це рефлекс, який здійснюється на рівні нервових терміналей.
Наприклад: почервоніння шкіри при механічному або больовому подразненні.