- •1. Реферативні та наукові роботи
- •2. Основні структурні елементи реферативної та наукової роботи
- •2.1. Титульна сторінка
- •Використання системи derive у курсі «вища математика»
- •2.2. Оформлення змісту наукової роботи
- •2.3. Вступна частина наукової роботи
- •2.4. Основна частина наукової роботи
- •3. Дотримання стандартів під час написання наукових робіт
- •3.1. Загальні вимоги до технічного оформлення наукових текстів
- •3.2. Вимоги до нумерації сторінок, розділів та підрозділів
- •3.3. Вимоги до оформлення ілюстрацій, таблиць, формул
- •3.4. Вимоги до перенесення слів
- •3.5. Вимоги до оформлення цитат та посилань на використані джерела. Розділові знаки при цитуванні.
- •4. Правила оформлення списку використаних джерел
- •5. Правила скорочування слів у наукових текстах
5. Правила скорочування слів у наукових текстах
Правила скорочення слів у науковій роботі та бібліографічному описі джерела містяться в ДСТУ 3582 – 97. «Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові у бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила».
Скороченню підлягають різні частини мови. У наукові роботі можливе використання як загальноприйнятих скорочень (наприклад, сантиметр – см; науково-дослідний інститут – НДІ; і так далі – і т. д.; дивись – див.; наприклад – напр.), так і спеціальних, характерних для певної галузі (наприклад, видання – вид.; мегабайт – Мбайт; технічний огляд – техогляд).
Існує кілька способів скорочення:
усічення, коли на місці скорочення ставиться крапка, наприклад: редактор – ред.; тисяча – тис.; професор – проф.; доцент – доц. та ін.;
стягування (видалення голосних); у кінці скороченого слова крапка не ставиться, наприклад: мільйон – млн; мільярд – млрд; гривень – грн тощо;
утворення абревіатур, наприклад: персональний комп’ютер – ПК; дискова операційна система – ДОС та ін.
Загальні правила скорочення в наукових текстах:
Якщо в науковому тексті використовуються маловідомі скорочення, то їх варто розшифрувати при першому згадуванні: записати повністю, а поряд у дужках вказати скорочений варіант, який вживатиметься надалі.
Для зручності та зрозумілості в магістерських та інших роботах після змісту подається список скорочень, де подаються основні найуживаніші в тексті скорочення. Скорочення мають бути однаковими в усій роботі.
Під час скорочення повинно залишатися не менше ніж дві літери, незалежно від прийому, який використовується. Наприклад: адміністрація – адмін.; аркуш – арк.
Скорочення слова до однієї літери допускається тільки для загальноприйнятих скорочень. Наприклад: рік (роки) – р. (рр.); сторінка – с.; грам –г; виконувач обов’язки – в. о.
Під час скорочення іменників ураховуються відмінкові закінчення однини або множини. Наприклад: інститут –ін-т; інститути –ін-ти; видавництво – вид-во; видавництва – вид-ва.
Прикметники і дієприкметники, що закінчуються на:
-авський -ений -іальний -овський
-авчий -ельський -івний -огічний
-адський -енський -івський -одський
-ажний -ентальний -ійний -ольський
-азький -енький -ійський -омічний
-айський -ерський -ільний -оньський
-альний -еський -ільський -орський
-альський -ецький -інський -ський
-аний -євий -ірський -уальний
-анський -ивний -істий -чий
-арський -инський -ічий -яний
-ативний -ирський -ічний -янський
-атський -истий -кий
-афічний -иський -ний
-ацький -ицький -ній
-евий -ичий -ований
-ейський -ичний -овий
-ельний
-енний
скорочують відсіканням цієї частини слова.
Прикметники, що закінчуються на -графічний; -логічний; -номічний; навчий, скорочують відсіканням частин-афічний; -огічний; -омічний; -авчий. Наприклад: філологічний –філол.; краєзнавчий –краєзн.
Прикметники, утворені від власних імен, скорочуються відсіканням частини -ський. Наприклад: Франківський –франків.
Якщо відсіченій частині слова передує літера «й» або голосна, то під час скорочення слова зберігають наступну за нею приголосну. Наприклад: червоний – червон.; олійний –олійн.
Якщо скороченню підлягає тільки одна літера, то слово не скорочують. Наприклад: вчений –вчен., але вчена – не скорочується; вищий –вищ., але вища – не скорочується.
Якщо відсіченій частині слова передує апостроф, то під час скорочення слова зберігають наступні за ним голосну й приголосну літери. Наприклад: слов’янський –слов’ян. Якщо відсіченій частині слова передує літера «ь», то скорочувати слово треба на приголосній літері, що стоїть перед нею. Наприклад: грецький –грец.; сільський –сіл.
Якщо відсіченій частині слова передує подвоєна приголосна літера, то під час скорочення слова зберігають одну із приголосних. Наприклад: іменний –імен.; щоденний –щоден.
Якщо слово може скорочуватися відсіканням різної кількості літер, то відсікається максимальна кількість. Наприклад: фундаментальний –фундам.(а не фундаментал., фундамент.); експериментальний –есперим.(а не експериментал., експеримент.).
У складних іменниках, що пишуться через дефіс, відсікання здійснюється у кожній складовій частині. Наприклад: словник-довідник –слов.-довід.
Під час скорочення прикметників, утворених від географічних назв і назв народів, як у географічному, так і в адміністративному значенні, зберігають найповнішу для розуміння форму скорочення. Наприклад: ніжинський інститут –ніжин. ін-т; Бориспільський район –Бориспіл. р-н; Харківська область – Харк. обл.; Луганська область – Луган. обл.
У складних прикметниках, що пишуться через дефіс, відсікання здійснюється у кожній складовій частині або одній із них відповідно до загальних правил скорочень. Наприклад: фізико-математичний –фіз.-мат.; хіміко-технологічний – хім.-технол.
У складних прикметниках, що пишуться разом, відсікають другу частину слова відповідно до загальних правил. Наприклад: лісогосподарський –лісогосп.; системотехнічний комплекс– системотехн. комплекс.
Ініціальна абревіація записується початковими літерами без крапок. Наприклад: радіоелектронні апарати –РЕА; графічна інформаційна система – ГІС.