30

Міністерство освіти і науки України

Харківський національний університет радіоелектроніки

Методичні вказівки

до виконання курсової роботи з курсу

„Об’єктно-орієнтоване програмування”

ЗАТВЕРДЖЕНО

Кафедрою ПЗ ЕОМ.

Протокол № 15 від 14.01.2008

Харків 2009

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з курсу „Об’єктно-орієнтоване програмування” для студентів спеціальностей 7.080201, 080202, 080203 та 7.080403 денної та заочної форми навчання /Упоряд.: В.М.Бондарєв. – Харків: ХНУРЕ, 2005. - с.

Упорядник: В.М.Бондарєв

ЗМіст

1 МЕТА ТА ЗАВДАННЯ КУРСОВОГО ПРОЕКТУВАННЯ 5

2 ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 6

2.1 Формулювання вимог до програми 6

2.2 Проектування програми 6

2.3 Кодування програми 6

2.4 Тестування програми 6

2.5 Пояснювальна записка 7

3 СКЛАД ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 8

4 ВИМОГИ ДО ФОРМИ ПОЯСНЮВАЛЬНОЇ ЗАПИСКИ 9

2.1 Загальні вимоги 9

2.2 Структурні елементи та розділи 9

2.3 Заголовки 9

2.4 Нумерація сторінок 9

2.5 Нумерація розділів та підрозділів 10

2.6 Переліки 10

2.7 Ілюстрації 10

2.8 Таблиці 10

2.9 Формули і рівняння 11

2.10 Посилання 11

2.11 Скорочення 11

2.12 Перелік посилань 11

2.13 Додатки 11

5 ПОРЯДОК ЗАХИСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ ТА ЇЇ ОЦІНКА 13

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ, ЩО РЕКОМЕНДОВАНІ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ 14

примери ТЕМ КУРСОВыХ РАБоТ 16

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН 24

ЗРАЗОК ТИТУЛЬНОГО ЛИСТА 25

УЗГОДЖЕННЯ ЩО ДО КОДУВАННЯ ПРОГРАМ 26

Загальні положення

Курс „Основи об’єктно-орієнтованого програмування” повинен зосередити студента на найбільш важливих рисах програмування, які не залежать від таких обставин, як тип процесора або операційна система. Об’єктно-орієнтоване програмування дуже слушно надає таку можливість, бо воно не залежить навіть від мови програмування.

Працюючи над курсовою роботою, студент повинен вивчити окремі фази розробки програмного забезпечення і навчитися поєднувати їх в одне ціле – саме в те, ще зветься програмою. І хоча неможливо очікувати, що за той обмежений час, який є у студента, він створить справжній програмний продукт, викладач повинен максимально наблизити його роботу до реальних умов.

1. Мета та завдання курсового проектування

Метою курсового проектування є закріплення знань, набутих при вивченні дисципліни „Основи об’єктно-орієнтованого програмування”, а головне,придбання навичок у розробці програмних продуктів.

Крім того, під час захисту курсової роботи студент повинен проявити такі властивості як впевненість у власних знаннях, вміння відстоювати власну думку, вміння виступати перед аудиторією.

Для курсового проектування обираються теми різної проблематики. Приклади тем курсових робіт наведені у додатку А.

2. Порядок виконання курсової роботи

Основні етапи виконання курсової роботи:

1. формулювання вимог до програми;

2. проектування програми;

3. кодування програми;

4. тестування програми;

5. оформлення пояснювальної записки;

6. захист роботи.

1. Формулювання вимог до програми

Формулювання вимог є самостійним етапом роботи і завершується створенням двох документів: календарного плану проекту та розділу пояснювальної записки “Специфікація програми”.

Календарний план складає студент на початку роботи над проектом и копію плану у той же час надає викладачу. За суттєве відставання від календарного плану викладач повинен знижувати оцінку курсової роботи. Приклад календарного плану наведений у додатку Б.

На етапі формулювання вимог студент повинен:

1. сформулювати призначення програми;

2. визначити перелік функцій, які виконує програма;

3. запропонувати інтерфейс користувача, який надасть можливість останньому дістатися цих функцій.

Специфікація програми складається с послідовного опису усіх виділених функцій, та пов’язаного з ними графічного інтерфейсу користувача. У специфікації програми треба обов’язково надати зображення усіх вікон програми. Специфікація програми є першим розділом пояснювальної записки.

2. Проектування програми

На етапі проектування визначається архітектурний стиль, об’єктна структура програми, а також формат похідних, вихідних та внутрішніх даних. Співвідношення між класами та об’єктами відображується за допомогою діаграм, бажано на мові UML. Під час проектування можна розробити план функціонального тестування, та необхідні тести.

Завершується проектування створенням проектної специфікації програми. Проектна специфікація програми є другим розділом пояснювальної записки.

3. Кодування програми

На етапі кодування створюється похідний код програми. Він повинен бути гідним чином прокоментований і повністю задовольняти вимогам до похідного коду, наведеним у додатку Г цих вказівок.

Увесь похідний код програми має бути наведений у додатку до пояснювальної записки. У тексті основних розділах записки можливо наводити лише невеликі за розміром окремі фрагменти коду.