Проектування виробничого процесу в часі

Одним з класифікаційних чинників виробничого процесу є час. Період, упродовж якого об'єкт проходить шлях від першої операції до складу готової продукції, називається виробничим циклом.

Виробничий процес у часі характеризують двома параметрами: тривалістю та структурою. Тривалість виробничого циклу виготов­лення газет та видань оперативної поліграфії вимірюють у годинах, а для всіх інших видів продукції — у календарних днях. Основне завдання проектування у часі — це забезпечення мінімальної трива­лості циклу. Показник тривалості виробничого циклу застосовують при формуванні виробничої програми поліграфічного підприємства, для визначення термінів випуску продукції та запасів матеріалів.

Перерви у виробничому циклі можливі у неробочий час (вихідні, святкові дні) та робочий (регламентовані та нерегламентовані перерви). Регламентовані перерви — це час на відпочинок та особисті потреби. Нерегламентовані — очікування звільнення робочого місця (можли­ве при перевантаженні устаткування; для малих підприємств — відсутнє, бо замовлення проходять у виробництві за наскрізним графіком, де реалізується принцип безперервності руху виробу), очікування комплектації (характерні для складних видань, де на певний час відсутні додаткові складові видання: палітурки, вклейки тощо), організаційно-технічні перерви (недосконалість організації виробництва, наприклад, постачання, технічного обслуговування, технологічного підготовлення, неправильна організація інформацій­них та матеріальних потоків).

У часі операції можуть виконуватись послідовно або паралельно. При послідовному виконанні наступна операція не почнеться, поки не закінчиться попередня. При паралельному — одну або декілька операцій виконують одночасно на декількох одиницях устаткування. Послідовний вид руху доцільний для дрібного виробництва (невеликі обсяги та тиражі,. Застосування паралельного руху обробки продук­ції буде тим вигіднішим, чим більший обсяг та тираж і менший час виконання найбільш тривалої операції. Різновидом паралельного руху є груповий паралельний рух партіями, в кожній з яких зберіга­ються елементи послідовного руху, наприклад, проведення коректурних обмінів між друкарнею і видавництвом. Найчастіше зустрічаються комбіновані або змішані види руху. На практиці застосовують пара­лельно-послідовний рух, за яким кожний виріб з оброблюваної партії переходить на наступну операцію відразу після закінчення його обробки. Застосування цього методу сприяє скороченню простоїв устаткування та дозволяє раціонально використовувати зупинки упродовж певної операції для обробки виробів з інших партій. Змішані види руху визначають різні топологічні структури виробництва у цілому: деревовидну та циклічну. Додрукарські процеси відносять­ся до циклічних видів руху замовлень. Процес створення електрон­ного макета видання включає проведення декількох коректур тексту та зображень. Кількість циклів у схемах ТП та метод проходження замовлення у виробництві визначаються групою складності тексту та ілюстрацій і рівнем готовності оригіналу. У випадку випуску видання оперативним методом циклічність у виробництві є небажаною. Циклічність відсутня при випуску видань невеликих обсягів з підго­товлених у видавництві електронних макетів.

Скорочення тривалості виробничого циклу (особливо для газет­ного виробництва, в оперативній поліграфії) можливе за рахунок: застосування високопродуктивного устаткування, сучасних техноло­гій, підвищення рівня автоматизації виробництва, уніфікації видань, скорочення тривалості процесів внаслідок використання нових мате­ріалів, застосування максимальної паралельності у виробництві, покращення матеріального постачання.

Чітке визначення класифікаційних ознак технологічного процесу дозволяє здійснити його оптимізування, скласти графіки проходження замовлень у виробництві, визначити завантаження устаткування.

Основними компонентами системи оперативного планування виробництва є оперативно-календарне планування. Для малих під­приємств воно обмежується складанням зведеного оперативного плану. На середніх та великих підприємствах додатково розрахо­вують тривалість виробничого циклу виготовлення окремих замов­лень та випереджування їх запуску у виробництво. Технологічне підготовлення видань до виробництва завершується розробленням графіка проходжень замовлення у виробництві (у друкарні), що дає можливість планувати кінцеву дату виготов­лення видання та надходження його у торгівельну мережу. Напри­клад, графік проходження замовлення у видавництві включає офо­рмлення та контролювання, авторське, літературне та технічне редагування оригіналу. При складанні графіків проходження замов­лення в друкарні розрізняють два періоди: від надходження оригіналу в друкарню до підписання у друк; від надходження в друкарню підписаного до друку оригіналу до виготовлення тиражу. В нормативній літературі наводяться типові нормативи працемісткості робіт над оригіналом у виробничому відділі видавництва (облікова одиниця — один обл.-вид. аркуш) та складання, верстан­ня, звірки (один приведений аркуш складання). Для видань, які міс­тять ускладнений набір на китайській, арабській та інших мовах, тривалість випуску видань не регламентують.

Графіки проходження замовлення у виробництві мають між­цеховий та внутрішньо - цеховий характер. Міжцехові графіки вклю­чають: загальну тривалість процесу, терміни подання оригіналів, метод проходження замовлення у виробництві (гранковий, безгранковий, оригінал-макета), терміни проведення коректур, виготовлення форм, друкування та брошурувально-палітурних процесів. Цехові графіки складають для певного устаткування з врахуванням обсягу робіт, продуктивності, тривалості профілактичного обслуговування та готовності устаткування до роботи.

Вихідними даними для складання графіків проходження замов­лення у виробництві є працемісткість виконання замовлення та відо­мості про продуктивність устаткування «вузьких» місць процесу (табл. 3.1). Графіки руху замовлень у виробництві подають у вигляді таблиці (перелік операцій та календарні терміни їх закінчення) або графічно (перелік операцій з указанням часу початку та завершення робіт). До місячних планів підприємства відносяться графіки випус­ку продукції та оперативні плани роботи.

Графік завантаження складальної дільниці на тиждень

№ замовлень	Тривалість, дні	tпл, маш.-год	Дні тижня
			1	2	3	4	5
1	2	72	40	32	-	-	-
2	3	163	120	43	-	-	-
3	5	300	-	80	80	80	60
4	5	250	-	-	80	80	60
tпл, маш.-год		785	160	155	160	160	150
tеф, маш.-год		800	160	160	160	160	160
Kш			1,0	0,97	1,0	1,0	0,93

Узгодження запланованої виробничої програми з можливостями підприємства проводять на основі розрахунку коефіцієнта щільності роботи. Порівняння планових обсягів та потужності устаткування здійснюють тільки для «вузьких» ділянок. Реальним є виконання виробничої програми, яка буде меншою за потужність устаткування.

Універсальним параметром порівняння є працемісткість (нормо-години, людино-години, а для устаткування — машино-години).

Цілеспрямоване резервування ресурсів має становити до 5-8%, тобто:

(3.3)

де t. — планове завантаження у машино-годинах; іеф. — ефективний фонд часу роботи устаткування.

Звідси коефіцієнт щільності робіт:

К_щ (3.4)

Графіки проходження замовлення у виробництві застосовуються у багатономенклатурному виробництві, наприклад, на дільницях складання тексту. При цьому прив'язують працемісткість виготов­лення замовлення до продуктивності дільниці. У додрукарському виробництві їх розраховують за допомогою програм автоматизованого керування виробництвом.

Алгоритм складання графіка проходження замовлень у вироб­ництві для програм управління робочими потоками:

1. Розрахунок планового обсягу роботи для кожного замовлення.

1. Визначення коефіцієнта щільності робіт. Коефіцієнт щільності повинен наближатися до одиниці, якщо він більший за одиницю — роботи перерозподіляють.

3. Створення черги замовлень з урахуванням термінів виконання.

4. Планування обсягу роботи для кожного замовлення на зміну.

3. Розрахунок коефіцієнта щільності роботи для кожного замов­лення та перерозподілення робіт або затвердження графіка.

Для газетного виробництва формою подання графіків щільності робіт є стандарт-плани, які складають для найбільш завантажених днів у тижні. Виконання стандарт-планів утруднюється зі зменшен­ням тиражів та збільшенням номенклатури, що характерно для пері­одичних видань.