
- •Харківський національний
- •1 Мета і задачі дисципліни
- •2Структура навчальної дисципліни
- •2.1.1. Осінній семестр
- •2.1.2. Весняний семестр
- •3 Характеристика підручників і навчальних посібників
- •4 Методичні вказівки з вивчення дисципліни
- •5 Рекомендації з використання обчислювальної техніки
- •6 Приклади розвязання індивідуальних розрахункових завдань
- •Таблиця 6.1–Значення радіусів пластин ротора
- •Методичні вказівки до самостійної роботи студентів з дисципліни ”елементна база електронних апаратів”
- •61166, Харків, пр. Леніна, 14
Таблиця 6.1–Значення радіусів пластин ротора
|
0 |
10 |
20 |
30 |
40 |
50 |
60 |
70 |
80 |
|
R,мм |
17,5 |
12,6 |
10,1 |
8,1 |
7,07 |
6,26 |
5,7 |
5,2 |
4,9 |
|
|
90 |
100 |
110 |
120 |
130 |
140 |
150 |
160 |
170 |
180 |
R,мм |
4,6 |
4,42 |
4,2 |
4,1 |
4,0 |
3,9 |
3,89 |
3,83 |
3,79 |
3,75 |
Завдання 7.
Оцініть температурну стабільність ємності конденсатора змінної ємності, користуючись результатами, отриманими під час виконанні завдань 5 та 6.
Розв’язання.
Відповідно [4, с.116], обчислюємо температурний коефіцієнт ємності.
ТКЕ~ = ТКЕВ +ТКSА + ТКd, 1/град (6.12)
де ТКЕВ=20×10-6, 1/град – температурний коефіцієнт діелектричної проникності повітря;
ТКSA= ТКSS+ ТКSLта ТКd– температурні коефіцієнти активної площі пластин та зазору, відповідно;
ТКSS і ТКSL
– температурні коефіцієнти активної
площі пластин, обумовленіі
,
відповідно:
ТКSS= 2, 1/град; (6.13)
ТКSL= (–
)
А, 1/град, (6.14)
де
і
–
температурні коефіцієнти лінійного
розширення матеріалів пластин та
корпусу. Деталі ротора, статора і корпуса
краще виготовляти з одного матеріалу
з мінімальним
,
відповідно [4, с. 697, табл. 323]:
Тоді:
=
=10,6 × 10-6, 1/град.
Відстань А від центра осі ротора до центра стовпчика кріплення пластин статора :
А = Rmax + rос+ dз, мм , (6.15)
де dз– зазор між пластиною і стовпчиком кріплення пластин статора.
А = 20,75, мм.
Тоді:
ТКSS = 21,2×10-6, 1/град; ТКSL= 0.
Отже:
ТКSА= 21,2×10-6,1/град.
З технологічних міркувань ТКd обчислюємо за формулою:
,
1/град, (6.16)
де
– температурний коефіцієнт лінійного
розширення матеріалу, з якого виготовлена
вісь.
Вісь виготовлена також зі сталі, а отже:
-=10,6
× 10
, 1/ град.
ТКd= 10.6 × 10-6, 1/ град.
Звідси:
ТКЕ~= 5,18 ×10-5, 1/ град.
Завдання 8.
Визначити необхідний типорозмір магнітопровода трансформатора, якщо відомо:
напруги вторинних обмоток: U
= 7В; U
= 12В; U
= 24В;
струми вторинних обмоток I
= 1А; I
= 1А; I
= 0.6А;
робоча частота 50Гц.
Розв’язання.
Визначаємо сумарну потужність вторинних обмоток за формулою:
,
(6.17)
,
ВА.
Вибираємо шихтований магнітопровід зі сталі Э42 з товщиною пластини 0.35 мм.
Орієнтовно знаходимо такі величини: [4, табл.5.1-5.4]:
магнітна індукція
;
щільність струму
;
коефіцієнт заповнення вікна
;
коефіцієнт заповнення магнітопровода
.
Згідно з формулою (6.18) знаходимо необхідний типорозмір магнітопровода:
;
(6.18)
,
З таблиці
[1, П2-1] вибираємо магнітопровід Ш1640, у якого
;
;
Завдання 9.
Користуючись завданням 8 та результатами, отриманими під час його виконання, визначити параметри обмоток трансформатора.
Розв’язання.
За формулою (6.19) і таблицею [1, табл. 5.6] визначаємо кількість витків обмотоктрансформатора:
(6.19)
де
Тоді:
За формулам (6.20, 6.21) і таблицею [1, табл.5.2] орієнтовано знаходимо перетини та діаметри проводів обмоток:
(6.20)
(6.21)
Вибираємо стандартні перетини і діаметри проводів марки „ПЭВТЛ-1”.
Навчальне видання