- •Тема 1. Загальна характеристика мови професійного спілкування. Комунікативні ознаки культури професійного мовлення………………………………………
- •Модуль і
- •Соціально-професійна лексика комп’ютерників
- •Українська мова серед інших мов світу
- •Графічні
- •Скільки слів використовує людина?
- •Питання для самоконтролю:
- •Стилі сучасної української літературної мови.
- •Характеристика офіційно-ділового та наукового стилів
- •Як основних у професійній діяльності фахівців галузі електроніки та комп’ютерної техніки
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3 Культура усного професійного мовлення
- •Типові мовні звороти:
- •Типові мовні звороти:
- •Типові мовні звороти:
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4 Міжперсональні форми професійного спілкування
- •Національні традиції вітання
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5 Ділові папери як засіб писемного професійного спілкування
- •З історії вітчизняного справочинства
- •2. Пояснювальна записка до проекту на 2 арк. В 1 прим.
- •27 Травня 2011 р. Підпис
- •Небезпека використання канцеляризмів у розмовному стилі
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6 Вимоги до укладання документів
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7 Мовне оформлення наукового дослідження. Форми аналітичного запису готового тексту
- •Використання системи derive у курсі «вища математика»
- •6.040302 –«Інформатика»
- •Чи слід конспектувати лекції, якщо є підручники?
- •Глинський я. М. Інформатика. Основи алгоритмізації і програмування мовою Visual Basic / я. М. Глинський. – к.: Аспект, 2011. – 246 с.
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8 Дотримання стандартів під час написання наукових робіт. Вимоги до укладання наукової статті, рецензії та відгуку
- •Моделювання електричних характеристик нанорозмірного транзистора
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9 Проблеми перекладання та редагування наукових текстів
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 10 Комп’ютерне перекладання науково-технічних текстів
- •Історія виникнення комп’ютерного перекладання
- •Питання для самоконтролю:
- •Модуль іі лексичні, морфологічні та синтаксичні норми української мови за професійним спрямуванням
- •Як розпізнати запозичену лексику?
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 2 Термінологія як лінгвістична наука про терміни. Практика вживання термінів у професійному мовленні
- •Історія виникнення слова «термін»
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 3 Способи творення та правопис термінів галузі електроніки та комп’ютерних наук
- •Етимологія термінів
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 4 Нормування та стандартизування наукових термінів
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 5 Особливості використання граматичних форм іменників у професійному мовленні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 6 Особливості використання граматичних форм прикметників у професійному мовленні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 7 Вживання займенників у мовленні професійного спілкування
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 8 Особливості вживання числівників у професійному мовленні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 9 Особливості вживання дієслова та дієслівних форм у професійному мовленні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 10 Вживання службових частин мови у професійному спілкуванні
- •Питання для самоконтролю:
- •Тема 11 Синтаксичні особливості професійного мовлення
- •Як узгоджується підмет з присудком у науковому тексті?
- •Питання для самоконтролю:
ЦЕ ЦІКАВО
Для ясного й чіткого вираження думок
важливо мати достатній запас слів.
Сучасна освічена людина застосовує 6
– 9 тис. слів, словниковий запас справжніх
майстрів слова, як правило, значно
багатший. Відомо, наприклад, що В. Шекспір
використовував близько 15 тис. слів,
М. Сервантес – близько 17 тис. слів,
М. Гоголь – близько 10 тис. слів,
О. Пушкін, Т. Шевченко, І. Франко
– понад 20 тис. слів. До речі, одинидцятитомний
словник української мови (1971 –1980)
нараховує понад 130 тис. слів, проте в
ньому немає багатьох сучасних наукових
термiнiв, немає слiв, якi увiйшли в мову
з 80-х років. Останнє видання Тлумачного
словника української мови мiстить 250
тис. слів, що свідчить про надзвичайно
високий потенціал української лексики.
2010 року вийшов Англiйсько-українсько-англiйський
словник наукової мови (фiзика та
спорiдненi науки) Ольги Кочерги та Євгена
Мейнаровича, що має 150 тисяч слiв.
Скільки слів використовує людина?

Деякі прийоми, що сприяють збільшенню активного словникового запасу:
Читання вголос. Читаючи про себе, ми також поповнюємо свій лексикон, але не так швидко, тому що у такий спосіб ми слова тільки бачимо. Під час читання вголос ми їх, крім того, ще й чуємо і, що найважливіше, – вимовляємо, тому краще запам’ятовуємо.
Переказ близько до тексту. Коли текст свіжий у пам’яті, то під час його переказу ми схильні оперувати саме тими словами, якими він був написаний. Це досить плідний метод для стимулювання росту фахового словника за допомогою текстів професійної тематики.
Робота із синонімами. Можна взяти будь-який текст і до якомога більшої кількості слів добирати синоніми (за допомогою словника), слідкуючи, щоб не змінився зміст висловлювання. Або можна добирати до окремих слів максимальну кількість синонімів, складаючи синонімічні ряди.
Вивчення напам’ять віршів, прозових текстів, цитат, афоризмів.
Створення карток, тлумачних словників. На окремих картках або в зошиті можна записувати нове для вас слово і його лексичне значення. Уведіть це слово в контекст, вимовте вголос записані речення. Спробуйте якомога частіше використовувати це слово під час спілкування з іншими людьми.
З’ясування етимології слова. Знання етимології слова (його первинного значення) сприяє більш усвідомленому оволодінню лексикою, зокрема термінологічною. Наприклад, термін осцилограф походить від лат. oscillo – хитаюсь та грец. γραφω— пишу. Знаючи етимологію цього слова, легше запам’ятати його лексичне значення: пристрій для вимірювання амплітудних параметрів електричного сигналу.
Спілкування. Під час розмови кожний її учасник поповнює свій словниковий запас з арсеналу співрозмовника – відбувається слово обмін між ними.
Зазначимо, що жодний з цих прийомів не є ефективним на 100%. Усе залежить від індивідуальних особливостей пам’яті та сприйняття кожної людини. Варто спробувати кожний з прийомів та обрати один або декілька з них, що максимально відповідають здібностям та зручні у використанні.
Отже, культура професійного мовлення – це частка загальної професійної культури фахівця галузі електроніки та комп’ютерної техніки. Мистецтво спілкування завжди вважалося органічним складником професіоналізму ділової людини, яка повинна мати нестандартний погляд на речі, відзначатися високою етикою у спілкування, володіти вмінням подобатися людям, надихати їх, вести за собою не силою наказу, а силою аргументів, переконуючого слова.
