ЦЕ ЦІКАВО

Соціально-професійна лексика комп’ютерників

Комп’ютерний жаргон, який використовують у спілкуванні на професійну тему спеціалісти і користувачі комп’ютерів, – досить поширене і своєрідне явище. Така лексика має достатню кількість синонімічних одиниць на позначення того самого поняття. Скажімо, на позначення комп’ютера вживається нейтральне комп, жартівливі номінаціїкомплюхтер, компутер, пентюх, персик(фонетична мімікрія від «персональний комп’ютер»), поширені у молодіжному середовищі. Значний синонімічний ряд виступає на позначення символа @, візуальний образ якого спонукає до образно-метафоричних номінацій на відповідній семантичній основі:вухо, жабка; слово собачка формує образно-асоціативний ряд:песик, бобикі под. Інтержаргонні елементи представлено номінаціямиящик(за аналогією доящик– телевізор),глючити(з жаргону наркоманів),зависнути(з молодіжного сленгу – «залишатися десь протягом невизначеного часу»). В усній мові комп’ютерників англійські абревіатури адаптуються до системи розмовної мови:беесдя– операційна система типуBCD,аржований– заархівований, як правило, архіваторомARJ,беемпешка – графічний файлbmp. Значну роль у творенні комп’ютерного жаргону відіграє прийом фонетичної мімікрії, коли англійські терміни за звуковою аналогією уподібнюються до загальновживаних слів:аборт– аварійне завершення програми (ABnORmalTermination),вагон– відеоадаптерVGA,астма– мова програмуванняAssambler,вата– компілятор фірмиWatcom. У жаргоні комп’ютерників помітно активізується прийом метафоризації:вага– розмір файла,дуля – вихід із програми трьома пальцями, серфінг пошук в Інтернеті найрізноманітнішої інформації без конкретної мети,вилетіти, вивалитися– скористатися аварійним виходом із мережі (За Л. Ставицькою).

Жаргон (від франц. jargon, первісно – «пташина мова, цвірінькання»; «незрозуміла мова») – це різновид мови певної групи людей, об’єднаних професійними інтересами (жаргон шахтарів, залізничників, програмістів), родом занять (жаргон спортсменів, колекціонерів) або віком. Щодо молодіжного, студентського, жаргону найчастіше використовують слово сленг (від англ. slang – жаргон). Арго (від франц. argot) – особлива мова обмеженої професійної або соціальної групи (злодійське арго), яка вживається з метою приховування предмета комунікації. Жаргон характеризується специфічною лексикою та фразеологією, а також особливим використанням словотворчих засобів. Практично будь-яке жаргонне слово (жаргонізм) здатне надати висловлюванню знижений характер, внести в нього певну оцінність, експресію і т.п. Звичайно, ці особливості жаргонізмів обумовлюють абсолютну неможливість їх використання в певних сферах (наприклад, в офіційно-діловій, науковій). Але і в побутовій сфері вживання жаргонного слова може додати вислову певну двозначність і ускладнити сприйняття повідомлюваного, породити нерозуміння або естетичне незадоволення слухача.

Вищою формою національної мови є літературна мова. Сучасна українська літературна мова сформувалася на основі най-

більш уніфікованого й поширеного середньонаддні-

прянського діалекту, але увібрала в себе і найважлив

Літературна мова – це оброблена, унормована форма національної мови, що в усній та письмовій різновидах обслуговує культурне життя народу, всі сфери його суспільної діяльності.

і-

ші елементи інших діалектів України. Початком нової

української літературної мови умовно вважається

1798 р., коли вийшли друком три перші частини “Ене-

їди” І.П. Котляревського, у яких уперше прозвучала

багата, колоритна, мелодійна українська народна мова.