Глинський я. М. Інформатика. Основи алгоритмізації і програмування мовою Visual Basic / я. М. Глинський. – к.: Аспект, 2011. – 246 с.

У посібнику викладено основи алгоритмізації, програмування і створення проектів у середовищах Visual Basic 2010 Express i Visual Basic for Applications. Описано поняття інформаційного моделювання, головні алгоритмічні конструкції, типи даних, візуальні елементи керування і способи їх використання. Наведено значну кількість прикладів, зразків розв’язування задач і створення проектів. Матеріал подано доступно, цікаво й наочно. Багаторівнева побудова параграфів дає змогу регулювати темп навчання, організувати навчання «від задач» і «від зразків проектів», гармонійно поєднати елементи процедурного й візуального програмування.

Посібник призначений для студентів технічних вищих навчальних закладів різних напрямів підготовки.

М

Реферат (нім. refe-rat, від лат. refere – доповідати, пові-домляти) – стислий виклад змісту наукової праці, ста-тті.

етареферату – передати головний зміст певного

джерела або основних поглядів на якусь проблему за ма-

теріалами кількох джерел. Як анотування, реферування

має на меті скоротити обсяг первинного тексту, зберігаю-

чи його основний зміст.

Види рефератів:

• реферат-конспект – містить усі основні положення тексту, ілюстративний матеріал, аргументи, відомості про методи дослідження і можливості їх використання;

• реферат-резюме – містить тільки ті основні положення, що стосуються основної теми реферованого тексту, уся додаткова та другорядна інформація відсутня.

Процес підготовлення реферату має такі етапи:

1. Вибір теми (вона має бути актуальною й цікавою, бажано, щоб містила яку-небудь проблему або суперечність).

2. Добирання відповідних джерел.

3. Ознайомче читання джерел, аналіз текстів. Аналізуючи текст, потрібно оцінити, який матеріал доцільно використати в рефераті. Зокрема потрібно звернути увагу на такі елементи тексту:

• факти, що неодмінно мають бути відображені в рефераті;

• нові ідеї і гіпотези, експериментальні дані, якісно нові явища, процеси та ін. Ця група елементів підлягає максимальному відображенню в рефераті; тут допустимі лише текстові скорочення без втрати інформації, наприклад, заміни ускладнених конструкцій роздумів більш лаконічними фразами;

• дані, що не є принципово новими: традиційні методи, загальновідомі формулювання, цифровий матеріал і т.п. Вони подаються в рефераті вибірково, залежно від значення й мети реферування, і можуть бути представлені в узагальненому й анотованому вигляді;

• аргументи, пояснення, приклади та інша інформація роз’яснювального й ілюстративного характеру. Як правило, вони або не включаються у реферат, або подаються в анотованому вигляді.

4. Складання плану.

5. Конспектування джерел.

6. Систематизація записаної інформації за складеним планом.

7. Написання тексту.

Вимоги до складання реферату:

• об’єктивність (необхідно передати погляди саме автора твору);

• повнота (потрібно передати всі основні положення твору);

• чітка композиція (реферат повинен складатися з трьох частин: вступ, основна частина, висновки).

• Тект реферату має відрізнятися зрозумілістю і конкретністю, чіткістю, лаконічністю. Для цього не потрібно подавати додаткову інформацію, а саме: роздуми, описи, прикла-

ди.

• У ньому не повинні використовуватися громіздкі речення, складні конструкції, звороти, що утруднюють сприйняття змісту.

• У реферат не включають дані, відображені в бібліографічному описі документа.

• Не допускаються (крім особливих випадків наявності очевидних неточностей) критичні зауваження референта або його довільна інтерпретація тексту.

• Рекомендується у процесі написання реферату використовувати основні способи реферативного викладу тексту. Розглянемо їх детельніше:

• цитування – дослівне відтворення фрагментів первинного документа;

• перефразування – часткова зміна (скорочення, об’єднання, заміна, згрупування та інші подібні процедури) окремих фрагментів тексту первинного документа;

• заміщення – заміна фрагмента тексту (речення загалом, його частини, словосполучення чи слова), якщо це не спотворює зміст документа.

Заміщення забезпечує ясність, зрозумілість, доступність думки. Найчастіше цей спосіб використовується в тих випадках, коли у реферат включається речення зі словами на зразок такі, подібні, вищезазначені, розглянуті раніше тощо, значення яких необхідно розкрити, інакше зміст не буде зрозумілим читачеві. В такому разі виконується операція «крок назад», тобто у тексті первинного документа знаходиться фрагмент, за допомогою якого здійснюється необхідна заміна у рефераті. Цей прийом використовується і тоді, коли первинний текст містить абревіатуру, зміст якої може бути незрозумілим читачеві.

Наприклад: Особливістю MAД є те, що низькочастотними лініями передаються високочастотні сигнали… – Особливістю мереж абонентського доступу є те, що…

• опущення – пропуск слова чи словосполучення без спотворення змісту тексту реферату. Пропустити можна дані пояснювального характеру, роз’яснення чи ілюстрації до основних положень реферованого документа. Скажімо, можна випустити слова на зразок ця стаття, ця робота, таким чином, відповідно, наприклад, зокрема тощо.

Наприклад: У даній роботі подається кількісний метод оцінки інформативності наукових документів – Пропонується кількісний метод оцінки...

• суміщення – операція, коли два чи кілька речень, де є подібні елементи, накладають одне на одне, утворюючи складну конструкцію, в якій подібні компоненти використовуються лише один раз.

Вимоги до оформлення реферату були описані на початку цієї теми.