1.3.3. Опис конфігурації системи за допомогою файла udb.Rc

Поточна версія пакета автоматично не генерує UDB.RC файл, але це в принципі можливо.

Macro m=tn "load" *{.com}load rand; exec restart.udb\r "

Рядок визначає макрос кнопки Load, для виконання команди, load rand, та потім виконати командний файл restart.udb. Цей командний файл містить один рядок коду, що встановлює контрольну точку в функції maіn, запускає програму з функцією _maіn, потім вилучає контрольну точку в головній функції maіn.

macro m=* -"Start" {Ibl} "{.com}exec restart.udb\r"

Цей рядок визначає макрос кнопки Start, за допомогою якого UDB щоразу повертається до початку програми користувача.

mktarget ARMulator 1 arm7 dr_gio d_armul.dll arm7LITTLE

Цей рядок визначає споживача (мікропроцесор чи емулятор мікропроцесора) з яким з’єднуються засоби UDB.

prefix t=*.* .\ .exe

suffix t=*.* .c .s

Ці рядки встановлюють шлях пошуку для того, щоб засіб UDB знайшов виконувані файли та файли, що містять коди програм. Для використання інших розширень для файлів ці рядки необхідно поновити.

con

stty +echo

Ці рядки відкривають вікно пульта, щоб дозволити обробляти вхідні і вихідні дані, і потім відображати на екрані монітора будь-які друковані символи.

Load rand

bset main {bclear -a main;wopen mem;wopen reg;wopen view -s};go _piain;

За допомогою цих рядків завантажується програма rand, за замовчуванням будуть завантажені текстові файли та файли для виконання, розташовується контрольна точка і виконується перехід до функції main, як описано вище, і також відкривають вікна пам’яті, регістрів і вихідних кодів.

1.3.4. Проект dhrystone складається з файлів, які використовуються для генерації стандартної програми dhrystone 2.1. Ця програма використовується як тест для експериментальної оцінки роботи мікропроцесорів з цілими числами. Коли при роботі цією програмою використовується модуль відпрацювання ARMULATOR, результат залежить від параметрів ПЕОM, на якій він установлений. Наприклад, ПЕОM типу 50MHz 486 DX2 забезпечує приблизно 400 Dhrystone/sec. Коли ця програма завантажена у пам’ять мікропроцесора ARM60, результати залежатимуть від реалізації, але будуть в районі 50 KDhrystone/sec. Тому відповідне число необхідно ввести y відповідь на запрошення програми.

1.4 Порядок виконання роботи і методичні вказівки з ії виконання

Крок 1. Сесія налагодження програмного забезпечення мікропроцесора.

Необхідно відзначити декілька моментів, оскільки вони можуть мати різні тлумачення в залежності від типу застосованого модуля.

Існує розходження між кнопками Step i Next. Поняття Step означає крок y функції, що виконується. Поняття Next означає, що виконується функція й програма зупиняється на наступному рядку вихідного коду.

Koли кнопки „Step” i „Next” міняються на кнопки „Stepi” та „Nexti”, розходження між ними зберігається.

Існує три способи відкриття нових вікон. Назви цих способів наведені на поверхні кнопок, розташованих справа від робочого вікна. Натискаючи ці кнопки, можна циклічно переходити від режиму до режиму. Перший (Frame) – натискаючи кнопку іншого вікна, кнопки змінять поточне вікно на нове. Другий (Popup) – натискаючи кнопку іншого вікна, кнопки відкриють окреме вікно сесії з його власною структурою, здатною до руху на екрані. Третій (Sub) – натискаючи кнопку іншого вікна, кнопки відкриють нове вікно в межах границь головного UDB вікна.

Крок 2. Почати сесію. На моніторі має з’явитися вікно Source, y якому розташований файл randtest.c. Натиснути кнопку GO i пpoгpaмa буде виконана до завершення. Наступне повідомлення має з’явитися (t=ARMulator exit: code=0). Це успішне повідомлення виходу, i вікно Source зміниться на вікно, що містить код Асемблера з виділеною кольором інструкцією SWI Ox11. Інформація виводиться на Aceмблepі, тому що немає ніякої текстової інформації для коректних кодів, які автоматично генеруються.

Крок 3. Натиснути кнопку Start ліворуч і вікно Source повернеться до коду на мові C. Відкрити вікно Console, y якому повинні знаходитися десять рядків вихідних значень, які надруковані функцією printf.

Крок 4. Знову вибрати вікно source. Натиснути кнопку next i вікно source має обновитися, a рядок 15 стане червоним. Натиснути кнопку next двічі i рядок 16 стане виділеним. Потрібно два натискання, тому що в операторі циклу знаходиться два оператори мови С. Натиснути кнопку next один раз i рядок 15 буде знову на першому плані, a y вікні console буде надрукований наступний рядок.

Крок 5. Розташувати курсор y межах функції генерації випадкового числа в рядку 16. Звернути увагу, що це перше слово random number, тому що друге – це тільки текст, який буде надрукований. Натиснути кнопку Fnc внизу i вміст вікна зміниться на вміст, який знаходиться y файлі random.s. Розташувати курсор на рядок 25 (інструкція ADC) i потім натиснути кнопку Bset. Рядок буде пофарбовано в синій колір, щоб позначити, що контрольна точка встановлена на цьому рядку.

Крок 6. Натиснути кнопку Swap i вікно повернеться до коду мовою C. Натиснути кнопку GO i вікно відновить показ файла мовою Aceмблepа з рядком 25, який пофарбовано в синій колір. Натиснути кнопку Nexti i інформація наступного рядка буде висунута на перший план. Натискати кнопку доти, поки функція не закінчиться і пpoгpaмa не повернеться у C файл. Натиснути кнопку GO знову i знову з’явиться файл Aceмблepa i програма зупиниться в контрольній точці. Натиснути кнопку Bclr, щоб вилучити контрольну точку. Ця послідовність дій демонструє деякі методи налагодження прикладного коду системи цифрового зв’язку. Досліджувати інші вікна, повторити згадані дії з різними вікнами, відкритими i видимими. Наприклад, контролювати вікна регістрів, коли виконується крок за кроком код. Більш просунуте використання описане в посібнику з застосування UDB .

Крок 7. Викликати проект подвійним клацанням на піктограмі DHRYSTONE. Файли dhry.c (C файл) i armlib.321 (бібліотечний файл) наведені y вікні Project Files

Крок 8. Натиснути кнопку MAKE, y вікні Message мають з’явитися такі повідомлення

Making...

Make done

Тепер проект готовий до налагодження.

Крок 9. Натиснути кнопку UDB, щоб викликати модуль відпрацювання , на екрані монітора мають з’явитися відповідні вікна. Введіть y відповідь на запрошення програми кількість прогонів. Зафіксувати отриману оцінку швидкодії.

Крок 10. Повторюючи крок 9, отримайте узагальнену оцінку швидкодії при емуляції роботи мікропроцесора з цілими числами.

Крок 11. Оформити звіт у конспекті лекцій і подати його викладачу для захисту.

1.5 Зміст звіту

Звіт з лабораторної роботи виконується у робочому зошиті індивідуально кожним студентом. Звіт може містити додатки в електронному вигляді. Звіт має містити: мету роботи і постановку задачі; стислий опис порядку виконання роботи; висновки та критичну оцінку результатів. Форма титульного аркуша звіту наведена у додатку А.

Крім наведеного звіт має містити отримані 22 випадкових числа та графік з оцінкою швидкодії як функції кількості прогонів при емуляції роботи мікропроцесора з цілими числами.

1.6 Контрольні запитання та завдання

1. Які елементи містить системне вікно комплекту інструментів – ARM Software Development Toolkit?

2. Яке призначення кнопок пaнeлi інструментів?

3. Які основні етапи розробки проекту, який реалізований на базі мікропроцесорів серії ARM?

4. Які проектні процедури дозволяє виконувати система меню?

5. Скільки байт має розраховане випадкове число?

6. Які елементи містить системне вікно комплекту інструментів – ARM Software Development Toolkit?

7. Яке призначення кнопок панелі інструментів UDB?

8. Які основні етапи розробки проекту, який реалізується на базі мікропроцесорів серії ARM?

9. Яким чином можна користуватися контрольними точками при відпрацюванні систем, побудованих на мікропроцесорах?

10. Які особливості застосування покрокового налагодження алгоритмів цифрової обробки сигналів?