3.Склад правопорушення

З'ясування громадської шкідливості і протиправності діяння дозволяє відмежувати його від правомірної поведінки. Ці характеристики хоч і є визначальними для розуміння правопорушення, вимагають все ж конкретизації, залучення додаткових, уточнюючих їх змістовних ознак, достатніх для відмежування правопорушення від інших відхилень від правопорядка.

Цій меті в юридичній науці і практиці служить конструкція складу правопорушення, що представляє сукупність необхідних і достатніх з точки зору чинного законодавства умов чи елементів (та їх ознак) об'єктивного і суб'єктивного характеру для кваліфікації протиправного діяння як правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність взаємопов'язаних елементів, за наявності яких можливе настання юридичної відповідальності. Без наявності хоча б одного з них особа не може бути притягнуто до відповідальності.

Елементами складу правопорушення є:

-об'єкт правопорушення

-об'єктивна сторона правопорушення

-суб'єкт правопорушення

-суб'єктивна сторона правопорушення

Все элементы и признаки состава правонарушения раскрывают, дополняют и характеризуют признаки правонарушения. Элементами состава правонарушения выступают объект, объективная сторона, субъект и субъективная сторона. При отсутствии хотя бы одного из них деяние меняет свое качество и может быть чем угодно, но не правонарушением. Это положение является общепринятым в юридической литературе и правоприменительной деятельности.

Правонарушение, как и любой акт осознанного человеческого поведения, является единым. Таким образом, каждый из названных четырех элементов структуры правонарушения имеет самостоятельное значение лишь в качестве элемента правонарушения и вне него сам по себе не существует.

3.1 Об'ект правопорушення

Об'єкт правопорушення - це ті суспільні відносини, яким заподіюється шкода або які ставляться під загрозу заподіяння шкоди внаслідок правопорушення.

Це саме загальне визначення об'єкта. Кожне правопорушення завжди конкретно воно спрямоване проти громадського порядку. Власності, честі, гідності, життя, здоров'я людини і т.д. Безоб’єктних правопорушень не існує і не повинно бути.

Будь-яке правопорушення, навіть якщо воно і не набуло відчутних шкідливих наслідків, завдає шкоди правопорядку, завдаючи шкоди суспільній правосвідомості вносячи безладдя в урегульовані правом відносини. Наприклад, приготування до вчинення вбивства, що виражається в розробці плану дій, може і не завдавати шкоди відносинам, що забезпечує і охороняє життя людини, але для цих відносин створюється реальна загроза заподіяння шкоди.

Реалізація волі правопорушника за допомогою здійснення ним конкретних дій призводить до певних змін в реальній дійсності, тобто об'єкт є соціальною сферою, яка відчуває негативний вплив протиправного діяння. Такий сферою в теорії права і визнаються суспільні відносини. Об'єкт правопорушення, таким чином, означає сферу суспільних відносин, врегульованих нормами права.

При вчиненні правопорушень суспільні відносини, які передбачаються нормами права, не виникають. Навпаки, в суспільстві виникають відносини, які суперечать волі законодавця, інтересам особистості, суспільства і держави і створюють в суспільстві атмосферу недовіри до права, ускладнюють реалізацію прав і свобод громадян, дестабілізують правопорядок.

Від об'єкта правопорушення необхідно відрізняти потерпілого і предмет правопорушення. Предмет правопорушення може бути як матеріальним, так і не матеріальним. У теорії держави і права прийнято виділяти загальний, родовий і безпосередній об'єкт правопорушення. Загальний об'єкт - це сукупність суспільних відносин, що охороняються або регульованих правом. В самому широкому сенсі загальним об'єктом будь-якого правопорушення виступає існуючий у суспільстві правопорядок. Під родовим об'єктом правопорушення необхідно розуміти рід (групу) суспільних відносин. Наприклад, загальним об'єктом нецільового використання бюджетних коштів виступає склався в суспільстві правопорядок. Родовий об'єкт цього правопорушення більш конкретний. Їм є рід суспільних відносин, що складається у сфері розподілу і використання бюджетних коштів. Конкретним же (безпосереднім) об'єктом нецільового використання бюджетних коштів будуть виступати суспільні відносини, що забезпечують цільове використання бюджетних коштів. Таким чином, безпосередній об'єкт є частиною родового об'єкта правопорушення, а родовий - частиною загального об'єкта правопорушення.