
Л Українка
.docx
Орієнтовно, в кінці 1900-х років
Написано оповідання «Враги», фрагменти «Бондарівна», «Interview», «Ненатуральна мати», «Турчин і вірменочка», «Утопія», перекладено давньоєгипетську казку «Був собі в соляній оазі соляр», оповідання Ж. д’Еспардеса «Ух! волки!».
1911
Січня початок
Стан здоров’я погіршився (Лист Лесі Українки до О. Кобилянської від 11 (24) лютого 1911 p.).
Січня 5 (18)
Постановою Київського тимчасового комітету в Київ справах друку 12-ту книжку «Літературно-наукового вісника» за 1910 рік, де надруковано драматичну поему «На полі крові», було конфісковано, а редактора притягнуто до судової відповідальності (Документи, с. 210).
Січня 14 (27)
Поетеса в тяжкому стані виїхала з Батумі до Єгипту (Документи, с. 209).
Січня 16 (29)
Написано поезію «Pontos Axeinos».
Січня 17 (30)
Написано поезії «У тумані» та «На стоянці».
Січня 20 (лютого 2)
Написано поезію «Мрії в бурю».
Січня 21 (лютого 3)
Написано поезії «Земля! Земля!», «Епілог».
Січня 21 (лютого 3)
Поетеса прибула до Стамбула, в цей же день відбула до Єгипту (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (матері) від 21 січня (3 лютого) 1911 p.).
Січня кінець (лютого початок)
Вірогідно, що незавершену поезію «Хто вам сказав, що я слабка…» та фрагмент «Чисте рівне плесо моря…», записані після циклу «З подорожньої книжки», слід датувати цим числом.
Січня 24 (лютого 6)
Поетеса прибула до Хельвана, зупинилась на віллі «Континенталь».
Лютого [23] (березня [8])
Написано поезію «На роковини» (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (матері) від 9 березня (24 лютого) 1911 p.).
Квітня 12 (25)
Виїхала з Єгипту на батьківщину (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 7 (20) квітня 1911 р.).
Квітня 19 (2 травня)
Прибула до Одеси, незабаром виїздить до Києва, де перебуває протягом місяця, приймає курс світлолікування (Документи, с. 209).
Травня 1 (14) Київ
Надруковано «З подорожньої книжки» (ЛНВ, 1911, кн. 5, с. 405 – 412).
Травня 13 (26)
Цим часом датовано протокол засідання президії Товариства прихильників української літератури, науки і штуки у Львові про обрання членом товариства Лесі Українки. На засіданні був присутній І.Франко (Документи, с. 210 – 212).
Травня 25 (7 червня)
Письменниця від себе і від імені свого чоловіка дякує Ф. Колессі за надіслану книжку «Мелодії українських народних дум» (Львів, 1910): «Тепер уже справді можна сказати: «Наша пісня, наша дума не вмре, не загине!» Честь Вам і дяка за Ваші труди!»
Травня 25 (7 червня)
Виїхала з Києва до Кутаїсі через Одесу, Севастополь і Батумі.
Червня 2 (15)
Приїзд до Кутаїсі.
Червня 6 (19)
Дивилася трагедію Софокла «Антігона» в кутаїському театрі в постановці трупи П. П. Гайдебурова.
Липня 3 (16)
Поетеса сповіщає матір про початок роботи над «Лісовою піснею»: «Взялась я до нової уліти – фантастичної на сей раз …»
Липня 25 (7 серпня)
Цим днем датовано чорновий автограф драми-феєрії «Лісова пісня».
Вересня 5 (18)
Поетеса надіслала сестрі Ользі свій архів. Родина переїхала на нове місце служби К. Квітки в Хоні (нині м. Цулукідзе).
Вересень – жовтень
Період інтенсивної творчої праці: редагування підручника «Стародавня історія східних народів».
Жовтня 1 (14)
Розпочато друкування драми «Руфін і Прісцілла» (ЛНВ, 1911, кн. 10, с. 3 – 44; с. 193 – 241).
Жовтня початок, Київ
Вихід з друку книжки: Українка Л. Твори. Кн. 1. Київ, Вид-во «Дзвін», (б. p.). 218 с.
Листопад 24 (7 грудня)
Закінчено драматичну поему «Адвокат Мартіан».
Грудня 1 (14) Київ
Надруковано поему «Віла-посестра» (ЛНВ, 1911, кн. 12, с. 405-412).
Грудня 20 (2 січня 1912 р.)
У листі до матері поетеса пише, що «Лісова пісня» роками виношувалась у творчій уяві під впливом українського фольклору, краси волинської природи. «А то ще я й здавна тую мавку «в умі держала …» І над Нечімним вона мені мріла … Зачарував мене сей образ на весь вік».
Грудень
Робота над драмою «Камінний господар». У Києві в родині Косачів відбулося публічне читання «Лісової пісні» (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 16 грудня 1911 p.).
Кінець 1911 – початок 1912 рр.
Написано фрагмент «…Яка ж дивна, яка ж дивна оця щаслива сторона!..».
1912
Січня 1 (14) Київ
Надруковано поезію «Хвиля» (ЛНВ, 1912, № 1, с. 4).
Січня 21 (3 лютого)
Переїзд з Хоні до Кутаїсі, куди К. Квітка одержав службове призначення (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 1 березня 1912 p.).
Січня 28 (лютого 10)
Леся Українка підписала разом із В. Стефаником, О. Кобилянською, І. Трушем та іншими відозву в закликом урочисто відзначити 40-річчя літературної діяльності І. Франка.
Лютого 27 (11 березня) Петербург
Цензура заборонила ставити на сцені драму «Руфін і Прісцілла» (Документи, с. 216).
Березня 1 (14) Київ
Надруковано драму-феєрію в трьох діях «Лісова пісня» (ЛНВ, 1912, кн. 3, с. 401 – 448).
Березень
У листах до матері Леся все частіше скаржиться на матеріальні нестатки, на затягування сплати гонорарів видавцями.
Березень
Надруковано поезію «Королівна» («Рідний край», 1912, № 5, с. 5 – 8).
Квітень
Надруковано поезію «Казка про Оха-чародія» («Молода Україна», 1912, № 4, с. 16 – 19).
Травня 24 (6 червня)
В листі до А. Кримського поетеса пише про остаточне завершення драми «Камінний господар», розкриває тему та ідею твору:
«… Я написала «Дон Жуана»! Отого-таки самого, «всесвітнього і світового», не давши йому навіть ніякого псевдоніма. Правда, драма (знов-таки драма!) зветься «Камінний господар», бо ідея її – перемога камінного, консервативного принципу, втіленого в Командорі, над роздвоєною душею гордої, егоїстичної жінки донни Анни, а через неї і над Дон Жуаном, «лицарем волі» … Так чи інакше, але от уже і в нашій літературі є «Дон Жуан» власний, не перекладений …»
Липня 21 (3 серпня)
Датовано чорновий автограф поеми «Ізольда Білорука».
Жовтня 1 (14) Київ
Надруковано драму «Камінний господар» (ЛНВ, 1912, кн. 10, с. 3 – 51).
Жовтня 11 (24)
Одержала закордонний паспорт для поїздки в Єгипет (Документи, с. 225 – 226).
Жовтня 19 (1 листопада)
Виїхала з Кутаїсі через Батумі до Одеси.
Жовтня 23 (5 листопада)
В Одесі зустрілась із сестрами Ольгою та Ісидорою (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 28 жовтня (10 листопада) 1912 p.).
Жовтня 25 (7 листопада)
Виїхала з Одеси до Єгипту (Документи, с. 226).
Жовтня 28 (10 листопада)
Прибула до Стамбула (Хронологія).
Листопада 3 (16)
Прибула до Александрії, а наступного дня прибула до Хельвана (Лист Лесі Українки до К. В. Квітки від 5(18) листопада 1912 p.).
Грудня 14 (27) Хельван
У листі до сестри Ольги повідомляє, що стан її здоров’я поліпшився.
1913
Січня 1 (14) Київ
Надруковано поему «Ізольда Білорука» (ЛНВ, 1913, кн. 1, с. 24 – 28).
Січень, Київ
Надруковано поезію «Граф фон Ейнзідель» («Рідний край», 1913, № 1, с. 69).
Лютого 2 (15)
Написано драматичну поему «Орфеєве чудо».
Лютого 3 (16)
Закінчено казку «Про велета», яку разом із написаною раніше поезією «Що дасть нам силу» та легендою «Орфеєве чудо» під спільною назвою «Триптих» поетеса надіслала до ювілейного збірника на честь 40-річчя письменницької діяльності І. Франка (збірник вийшов 1916 р. у Львові під назвою «Привіт І. Франкові в сорокаліття його письменницької праці. 1874 – 1914). (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (сестри) від 3 (16) лютого 1913 p.).
Лютого 14 (27)
Просить матір передати редакції журналу «Дзвін» вимогу про зняття її імені зі списку постійних співробітників (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (матері) від 14 (27), 15 (28) лютого 1913 p.).
Березня 8 (21)
Поетеса в листі до О. Кобилянської аналізує її твір «Через кладку».
Березня 15 (28)
Датовано чорновий автограф драматичної поеми «Оргія».
Квітня 2 (15)
Бібліотека Наукового товариства імені Шевченка у Львові одержала в депозит рукописи деяких творів поетеси (Документи, с. 227).
Квітня 18 (травня 1)
Леся Українка виїхала з Єгипту через Каїр, Александрію до Одеси.
Квітня 23 (6 травня)
Поетеса прибула до Одеси, на декілька днів зупинилась у М. Комарової-Сидоренко.
Квітня 28 (11 травня)
Останній приїзд поетеси до Києва.
Травня 4 (17)
На честь Лесі Українки відбувся вечір в українському клубі «Родина». Поетеса була присутня на вечорі, подякувала учасникам (Документи, с. 230).
Травня 12 (25)
Виїхала з Києва до Кутаїсі через Одесу, Батумі (Лист Лесі Українки до М. В. Кривинюка від 13 травня 1913 p.).
Травня 18 (31)
Приїзд до Кутаїсі (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (матері) від 20 травня 1913 p.).
Травня 20 (2 червня)
У листі до матері повідомляє про матеріальні нестатки: «Дещо з речей розпродалося, се через те, що не стає інакше грошей на прожиття… Та й так, може, без великої трудності діждемося ліпших часів – повинні ж вони колись настати».
Травня кінець – червня початок
З голосу Лесі Українки К. Квітка записує тексти й мелодії українських народних пісень. «Її життєва праця, почавшися з народної пісні і відбігши потім дуже далеко, скінчилася народною піснею» (Квітка К. Передмова до кн.: Народні мелодії. З голосу Лесі Українки записав і упорядкував Климент Квітка. Київ. 1917).
Травня кінець – червня початок
Тяжкий стан здоров’я погіршується. Початок роботи над оповіданням «Екбаль-ганем». «Я от почала вже нове оповідання писати – пишу, правда, помалу, в інтервалах між підвищенням t° (значить, ранками), і то тоді, коли Кльоні немає дома…» (Лист Лесі Українки до О. П. Косач (матері) від 29 травня 1913 p.).
Червня 1 (14) Київ
Надруковано драматичну поему «Адвокат Мартіан» (ЛНВ, 1913, кн. 6, с. 397 – 434).
Червня 26 (9 липня)
Телеграма К. Квітки з Кутаїсі до Ольги Косач-Кривинюк про погіршення стану здоров’я Лесі Українки (Документи, с. 230).
Липня 4 (17)
Приїзд до Кутаїсі матері і сестри Ісидори (Документи, с. 231).
Орієнтовно, 1912 .. першою половиною 1913 рр.
Датуються незавершені фрагменти «Сапфо», «В неділю рано зілля копала…».
Липня 5 – 8 (18 – 21)
Леся Українка диктує матері план драматичної поеми «На передмісті Александрії живе сім’я грецька…» для збірника «Арго» (Спогади, с. 387).
Липня 9 (22)
За порадою лікарів тяжко хвору поетесу залізницею перевозять до Сурамі (Документи, с. 235 – 236).
Липня 11 (24)
Останній відомий автограф поетеси: «Цілую. Пишіть на Кутаїс, нам Квітка привезе сюди. Леся» (Дописка в листі сестри Ісидори до сестри Ольги).
Липня 19 (31)
Між першою і другою годинами ночі померла в Сурамі (Грузія) Леся Українка (Лариса Петрівна Косач-Квітка). Олена Пчілка надіслала телеграму до редакції газети «Рада» в Києві:
«Тяжко прибиті великим горем мати і інша родина посилають звістку на Україну, що 19-го іюля, вдосвіта, померла на Кавказі, в Сурамі, Леся Українка (Лариса Квітка, уроджена Косачівна). Поховають у Києві» (Документи, с. 241).
Липня 25 (7 серпня)
До Києва прибув поїзд із тілом Лесі Українки («Рада», 1913, № 169).
Липня 26 (8 серпня)
Похорон Лесі Українки на Байковому кладовищі відбувся під пильним наглядом поліції (Документи, с. 261 – 262).
Липня 30 (12 серпня) Петербург
У некролозі «Памяти Леси Украинки» більшовицька газета «Рабочая правда» дала високу оцінку творчості «письменниці – друга робітників» та надрукувала вірш «Досвітні огні» в перекладі російською мовою. Автор статті та перекладач вірша «Досвітні огні» російською мовою – Петро Дятлів.
«19 июля в Сураме, на Кавказе, после тяжелой болезни скончалась видная украинская писательница Леся Украинка (Лариса Петровна Косачева-Квитка). Телеграф разнес эту весть по всем газетам России. Но при постоянной конфискации «Рабочей правды» известие о смерти писательницы-друга могло и не дойти до рабочих – читателей своей «Правды». Леся Украинка, стоя близко к освободительному общественному движению вообще и пролетарскому в частности, отдавала ему все силы, сеяла разумное, доброе, вечное. Нам надо сказать ей спасибо и читать ее произведения… Леся Украинка умерла, но ее бодрые произведения долго будут будить нас к работе – борьбе. Добрая вечная память писательнице – другу рабочих!» (Документи, с. 269 – 270).
В основу хронології покладено довідник H. Л. Россошинської (Леся Українка. Зібрання творів у 12 тт. – К. : Наукова думка, 1979 р., т. 12, с. 583 – 632). Він поповнений і доопрацьований.
Повна версія енциклопедії життя і творчості Лесі Українки доступна у вигляді компакт-диску.
Ви можете придбати його в наших крамницях або замовити його прямо через наш сайт.
Якщо ви помітили помилку набору на цiй сторiнцi,
видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.