56. Причини поразки центральної ради та її місце в історії україни

Центральна Рада ввійшла в історію української революції як уряд добрих намірів і великих задумів. Незважаючи на відверте доктринерство і відсутність політичного досвіду у її лідерів, ЦР таки вдалося добитися чималих успіхів. Насамперед це стосується національної мобілізації українських мас та проголошення Української Народної Республіки. Серед досягнень можна виокремити:

• створення передумов для національно-культурного розвитку України;.

• національні меншини отримали право національно-персональної автономії;

• залучення до політичного життя широких мас, придбання досвіду політичної боротьби, пробудження національної самосвідомості;

• початок процесу соціально-економічних перетворень;

• демократизація суспільно-політичного життя;

• закладення основ мирної зовнішньої політики України. ЦР досягала цих результатів, поєднуючи національні мотиви

з соціальними, укладаючи численні союзи та компроміси. Але політика компромісів є поганою для часів, які звуться революцією. Діячі Центральної Ради недооцінювали динаміку революційного процесу. їхня розважлива програма могла б мати успіх при спокійних обставинах розвитку суспільства. Ініціативу у неї перехопили ті політичні сили, які робили ставку на грубу фізичну силу.

Причинами поразки, прорахунками, які призвели до втрати Центральною Радою контролю над територією України, можна вважати:

1. Недостатньо широку соціальну базу національно-визвольного руху;

2. Відсутність політичного досвіду та єдності керівництва, дії навздогін подіям; *

3. Повільне та непослідовне створення національної армії;

4. Затягування та непослідовність у вирішенні назрілих

соціально-економічних проблем;

5. Грубі прорахунки та помилки у внутрішній та зовнішній політиці;

6. Відсутність рівноправних відносин з сусідніми та великими державами, а також реального міжнародного визнання;

7. Сліпе слідування соціалістичній доктрині;

8. Відсутність дієвого державного апарату, спроможного забезпечити лад та законність;

9. Захопленість ідеєю федералізму, намагання втілити її за будь-яких обставин;

10. Неспроможність нейтралізувати соціальну демагогію

більшовиків.

Історичне значення ЦР полягає у тому, що вона підняла на більш високий рівень ідею української державності. її діяльність викликала захоплення та підтримку серед чисельних представників різних шарів суспільства в Україні. Центральна Рада практично реалізувала вікові намагання українського народу до волі та незалежності. Боротьба під прапором Української революції своїми героїчними прикладами підготувала покоління, що здобули незалежність України.

57.Украинская держава Павла Скоропадского.

29.04.1918г.Всеукр.съезд землевладельцев провозгласил Скоропадского гетманом У.Наступил 2-ой этап укр.рев-ции – этап гетмана Скоропадского, сосредоточил в своих руках всю полноту власти. Само государство стало называться Украинская держава. Период гетмана характеризовался экономическим и культурным подъёмом. Этому способствовало восстановл-е частной собственности, поддержка свободного предпринимательства. Скоропадский восстановил помещичье землевлад-е. Восстанавливались в правах собственники заводов и фабрик. Был сформирован государственный бюджет, возрождалась промышленность, восстанавливались железные дороги. Огромным был успех в развитии украинской культуры. Выпущено несколько миллионов учебников на укр.яз., открыто 150 украинских гимназий, 2 украинских университета. Были созданы: Национальная библиотека, национальный архив, национальная галерея искусств, театр, Академия Наук У.. Были достигнуты успехи и во внешней политике. Гетманат обменялся посольствами с 12 странами. И всё же несмотря на позитивные измен-я в стране Скоропадскому не удалось долго продержаться у власти, дело в том, что подлинными хозяевами в У. были немцы и австрийцы. Гетман опирался на штыки оккупантов. В начале 1918 года Первая мировая война завершилась пораж-ем Германии и Австро-Венгрии. Их войска стали покидать Украину. Рухнула основная опора гетмана. Антигетманские силы подняли восстание. Руководил восстание новый орган – директория. 14.12.1918 года Скоропадский отказался от власти. Украинская держава пала.