Прості юридичні факти – це юридичні факти, що представляють собою реальну життєву обставину, з якою норма права пов'язує настання певних юридичних наслідків.

Фактичний склад – це сукупність юридичних фактів, з якими норми права зв'язують настання певних юридичних наслідків.

Правоутворюючі юридичні факти – це обставини, що викликають виникнення правовідносин.

Правозмінюючі юридичні факти – це обставини, що викликають зміну правовідносин.

Правоприпиняючі юридичні факти – це обставини, в результаті яких припиняються правовідносини.

Позитивні юридичні факти – це юридичні факти, опосередковані правомірною поведінкою суб'єктів.

Негативні юридичні факти – це юридичні факти, опосередковані неправомірною поведінкою суб'єктів.

Оформлені юридичні факти – це юридичні факти, зафіксовані у встановленому законом порядку.

Неоформлені (латентні, приховані) юридичні факти – це юридичні факти, які не зафіксовані внаслідок прихованого характеру або не потребують фіксації.

Визначені юридичні факти – це юридичні факти, які чітко зафіксовані у нормах права та не потребують додаткової конкретизації у процесі правозастосування.

Відносно-визначені юридичні факти – це юридичні факти, які зафіксовані в нормах права та потребують додаткової конкретизації в процесі правозастосування.

2. Контрольні питання для самоперевірки знань з теми

1. Чому правовідносини є одночасно і фактичними (конкретними) і суспільними?

2. Поясніть ідеологічний і матеріальний характер правовідносин.

3. Назвіть критерії класифікації та відповідні види правовідносин.

4. Визначте об'єкт правовідносин та наведіть обґрунтування змісту об'єкту правовідносин.

5. Дайте характеристику суб'єкту правовідносин і його видів.

6. Яке співвідношення суб'єктивного права та правомочності?

7. Чому суб'єктивні права і юридичні обов'язки суб'єктів правовідносин є кореспондуючими?

8. Визначте поняття і значення правового статусу.

9. Наведіть обґрунтування єдності матеріального і юридичного у змісті правовідносин.

10. Чому юридичні факти виступають підставами виникнення, зміни, припинення правовідносин?

11. Назвіть критерії класифікації та визначте відповідні види юридичних фактів.

Реалізація права. Тлумачення права

1. Схеми та визначення Реалізація права – це його фактичне здійснення в конкретних життєвих ситуаціях.

Безпосередня реалізація права – здійснення права поза правовідносинами (правовідносини не виникають).

Реалізація права через правовідносини – здійснення права всередині правовідносин, при цьому відбувається правове врегулювання суспільних відносин.

Правове регулювання – упорядкування суспільних відносин, надання їм юридичної форми.

Заборона – це спосіб правового впливу, що полягає у встановленні заборони, тобто у формулюванні забороненої (неправомірної) поведінки за допомогою прийняття забороняючої норми.

Зобов’язання – це спосіб правового впливу, що полягає у встановленні обов'язків, які формулюються у зобов'язуючих нормах.

Дозвіл – спосіб правового впливу, що полягає у встановленні суб'єктивних прав, які формулюються в уповноважуючих нормах.

Дотримання – це форма реалізації права, що полягає в утриманні від забороненої поведінки (від порушення заборони).

Виконання – це форма реалізації права, що полягає в здійсненні передбачених правовою нормою обов'язків (необхідної поведінки).

Використання – це форма реалізації права, що полягає в здійсненні закріплених правовою нормою суб'єктивних прав (дозволеної поведінки).

Застосування права – це особлива форма реалізації права, що включає сполучення та співвідношення дотримання, виконання і використання.

Застосування права – діяльність компетентних органів і осіб, які наділені владними повноваженнями за рішенням юридичних справ.

Стадії застосування права – це етапи правозастосовчого процесу, що включають певну групу логічно завершених дій, які мають юридичне значення для рішення (правової кваліфікації) фактичної ситуації (справи).

Суб'єкти застосування права – органи, організації, особи, що мають спеціальні повноваження владно застосовувати право.

Процесуальні форми правозастосовчої діяльності – це передбачені процесуальним законодавством форми «руху» юридичної справи (наприклад, попереднє слідство, судове слідство і т.д.).

Правозастосовчий акт – це різновид індивідуально-правового акту, що представляє собою юридичний акт-документ, у якому виражається та закріплюється правова кваліфікація щодо конкретної справи, що є обов'язковим для всіх зацікавлених органів та осіб.

Колізія в праві (законодавстві) – це наявність двох або більше норм, що передбачають різне (розбіжне, суперечливе) рішення одного практичного питання.

Конкуренція в праві (законодавстві) – це «суперництво» між двома або більше нормами, що претендують на застосування до одного факту реального життя.