Як ефективно читати книгу (орієнтовна)
Визначте мету читання.
Читаючи, виявляйте активність, фіксуючи ключові слова та фрази, ідеї та образи.
Виявіть, чим хвилює вас цей текст.
Закінчивши читання, знову перегляньте і визначте місця, які вас найбільше зацікавили.
4. Самооцінювання, взаємооцінювання, рефлексія щодо досягнення мети.
ІV. Домашнє завдання (на вибір)
1. Доберіть цікавий текст для аудіювання/читання і сформулюйте запитання до нього.
2. Запропонуйте ситуації, в яких людина змушена використовувати той чи інший різновид аудіювання/читання.
3. Запропонуйте однокласникам завдання, що передбачають використання певного різновиду аудіювання/читання.
Урок №4
УРОК РОЗВИТКУ КОМУНІКАТИВНИХ УМІНЬ №2. СКЛАДАННЯ ДІАЛОГІВ ВІДПОВІДНО ДО ЗАПРОПОНОВАНОЇ СИТУАЦІЇ
Мета: а) узагальнити знання учнів про діалогічне мовлення, ситуацію спілкування; удосконалювати вміння вести діалог, дотримуючись правил мовленнєвого етикету; б) розвивати мовленнєво-комунікативні вміння, підвищувати культуру мовлення; в) виховувати повагу до співрозмовника, здатність поставити себе на місце іншої людини, ввічливість.
Обладнання: діаграма Ейлера-Венна, опорна схема «Вимоги до діалогу»
Тип уроку: урок розвитку комунікативних умінь і навичок
ХІД УРОКУ
І. Організаційно-мотиваційний етап
Найбільша розкіш ─ це розкіш людського спілкування
С.Екзюпері
Прочитайте і поясніть афоризм. Сформулюйте за ним тему уроку.
Що необхідно для успішного спілкування? Чи потрібно вчитися спілкуванню? («Мікрофон»)
В основу спілкування покладено діалог. Пригадайте, що вам відомо з попередніх класів про діалогічне мовлення? За яких умов воно відбувається?
Яке значення має вивчення даної теми для вашого життя?
ІІ. Виконавчо-діяльнісний етап
1. Прочитайте текст і визначте відому і нову для вас інформацію про діалог (стратегія «Читання з позначками») (індивідуальна робота)
ДІАЛОГ – вид мовлення (найчастіше усного), для якого характерні почергові висловлювання двох або кількох співрозмовників. У писемній формі діалогічне мовлення використовують у художніх творах як засіб відтворення мовлення та характеристики персонажів. Усне діалогічне мовлення здійснюється за умови безпосереднього контакту співрозмовників, кожен з яких почергово то слухає/сприймає, то говорить. Тому щоб навчитися діалогу, необхідно досконало оволодіти такими видами мовленнєвої діяльності, як аудіювання та говоріння.
Важливими для діалогу є невербальні засоби спілкування: міміка, жести, інтонація. Діалогічне усне мовлення передбачає розуміння співрозмовниками реальної ситуації спілкування, зорове сприйняття співрозмовниками одне одного (міміки, жестів), сприйняття інтонаційного оформлення мовлення. Зорієнтувавшись у ситуації спілкування, кожен зі співрозмовників планує своє висловлювання (планування відбувається у внутрішньому мовленні). Діалогічне мовлення є ланцюгом реплік, які породжуються в процесі спілкування двох або декількох осіб. Розрізняють репліку-стимул, яка спонукає співрозмовника до відповіді або дії, та репліку-реакцію, що звучить у відповідь.
Зберігаючи у внутрішньому мовленні початок розмови (зміст попередніх реплік) кожен зі співрозмовників знову-таки у внутрішньому мовленні планує «смислові згустки» наступної репліки. Плануючи репліки, слід передовсім визначити мету (мотив) спілкування, його зміст (основну тезу) й логічно «просуватися» до досягнення цієї мети.
Репліки співрозмовників пов’язані за змістом (єдиною темою), більшість із них взаємозумовлені й пов’язані, тому вони утворюють діалогічні єдності (питання-відповідь). Характерними для діалогу є такі граматичні ознаки: граматична неповнота речень, використання простих синтаксичних конструкцій, різних речень за метою висловлювання, звертань і вставних слів, вигуків і часток тощо.
2. Бліц-опитування
Дайте визначення діалогу.
Які є різновиди діалогу?
Що таке репліка-стимул і репліка-реакція?
Назвіть граматичні ознаки діалогу.
3. Заповніть діаграму Ейлера-Венна (знайдіть спільні і відмінні риси діалогу і монологу) (групова робота).
4. Робота в парах. Прочитайте діалог. З’ясуйте мету, ситуацію спілкування, назвіть учасників діалогу. Зверніть увагу на етикетні формули. З якою метою вони використовуються?
Дайте характеристику реплікам діалогу (за метою висловлювання, за повнотою, за будовою, за емоційно-експресивним забарвленням). Визначте репліки для стимулювання, підтримання діалогу
─ Добрий день! Чи не могли б Ви покликати Ірину Василівну до телефону?
─ Добрий день! Я Вас слухаю.
─ Вибачте, я Вас одразу не впізнала. Вас турбує мама Іваненка Сашка.
─ Так, Світлано Дмитрівно. Ви телефонуєте з приводу пропущених уроків?
─ Справді, Сашко зараз перебуває в лікарні з метою медичного обстеження.
─ Сподіваюсь, нічого серйозного?
─ На щастя, ні. Військкомат дав направлення.
─ То з наступного тижня він вже піде до школи?
─ Думаю, так. Дякую за увагу.
─ Будь ласка, передайте Сашкові моє вітання.
─ Ще раз перепрошую за турботу. До побачення
─ На все добре.
5. Доповніть поданий діалог репліками-стимулами і репліками-реакціями. Визначте його тему, складові ситуації спілкування (місце, час, обставини, сферу спілкування), комунікативні ролі, комунікативну мету, комунікативні наміри (мовленнєві інтенції) мовців.
- Чому мову вважають візитною карткою людини?
- Та тому, що по тому, як людина говорить, ми пізнаємо, з ким маємо справу.
- Можемо визначити ступінь інтелігентності, сказав би вчений.
- …
- Ступінь її психологічної урівноваженості, ступінь її можливої закомплексованості.
- …
- Розвивати і вдосконалювати своє мовлення.
- …
- Тому, що мова ─ втілення думки, що багатша думка, то багатша мова.
- …
- Ні, не я.
- …
- М.Рильський.
- Людину, яка зрікається легко й добровільно рідної мови, Б.Харчук назвав нещасною, неправдивою людиною.
6. Ситуативне завдання (за завданням учителя кожен з учнів ототожнює себе з мовцем, який, потрапивши у конкретну ситуацію спілкування, виконує певну соціальну роль (школяра, його батька, учителя, лікаря, продавця тощо.)
Наприклад, 1) ви хочете звернутися до вчителя з проханням порадити довідкову літературу, якою варто скористатися у процесі самостійної підготовки до написання творчої роботи;
2) вам треба підготувати реферат з історії, але ви не встигаєте взяти в бібліотеці необхідну літературу, та й Інтернету дома не маєте. На перерві підходите до однокласника й просите його допомогти.
Побудуйте і розіграйте діалог (робота в парах)
Оцініть складені діалоги за схемою.
ІІІ. Контрольно-корекційний етап
1. Поясніть значення слів.
Діалог, монолог, діалогування, репліка, реактивно-стимулююча репліка, діалог-повідомлення.
2. Доведіть, що дотримання правил мовного етикету в діалозі ─ обов’язкова умова при спілкуванні.
3. Оцініть свою роботу на уроці (оцінку обґрунтуйте).
ІV.Домашнє завдання (на вибір)
Накресліть схему «Мовленнєва ситуація».
Підготуйте тестові завдання з теми «Діалог».
Запропонуйте мовленнєві ситуації для побудови діалогу в класі.
Урок №7
УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЄВИХ УМІНЬ №3. УСНИЙ ДОКЛАДНИЙ ПЕРЕКАЗ ТЕКСТУ ХУДОЖНЬОГО СТИЛЮ З ТВОРЧИМ ЗАВДАННЯМ
Мета: а) удосконалювати вміння відтворювати усне висловлювання художнього стилю, доповнювати його своїми міркуваннями; б) розвивати зв’язне мовлення, творчі здібності, аналітико-синтетичне мислення, збагачувати словниковий запас; в) виховувати духовність, пошану до оберегів роду.
Тип уроку: урок розвитку мовленнєвих умінь і навичок (урок навчального переказу)
Внутрішньопредметні зв’язки: культура мовлення, стилістика, лінгвістика тексту, лексикологія.
Міжпредметні зв’язки: українська література.
ХІД УРОКУ
І. Вступна бесіда.
Прочитайте слова М.Рильського. Як ви їх розумієте?
Хто не шанує своє минуле, той не годен свого майбутнього
Напевно, у кожній родині є сімейні реліквії, святині, що передаються з покоління в покоління. Це ніби пам’ять роду. Серед них і «живописне, мозаїчне або рельєфне зображення Бога чи святого, якому поклоняються». Назвіть цю реліквію за поданим тлумаченням (ікона). Чи є у вашій родині образи-обереги? Як ви до них ставитеся? (стратегія «Обмін думками»).
Про що може бути текст, що має назву«Ікона»? (прогнозування змісту тексту за його назвою)
Послухайте текст і порівняйте його зміст з вашими уявленнями. Чи справдилися ваші очікування?
ІІ. Читання тексту.
ІКОНА
Роман стрімко переступив поріг бабусиної кімнати. На підвіконні затишно буркотіло радіо. Бабусі й не видно було за ковдрами, подушками. Коли вона й не спить, однаково лежить із заплющеними очима, піднімається дуже рідко. Лице акуратне, дрібненьке, схоже на квіточку.
Роман підступив до столу з гарною, святково-легенькою скатеркою. На столі пишалась дешева, темно-синього скла ваза, лежав псалтир, якісь ліки. Стояла прикрита рушником ікона. Роман узяв її, задерев’яніло засунув за полу і, не глянувши на стару з її подушками, рвучко направився геть.
Увечері Роман відніс ікону Павлуші Ханенку. Отому, що в Канаду до родичів виїхав, як тільки стало відомо, що вже можна і нічого за це не буде. А тепер от погостювати приїхав. Каже, що в тамтешніх українців така туга за батьківщиною, що мати якийсь сувенір з рідної України – їм за велике щастя. Хоч рушник вишиваний. Хоч ікону. І гроші вони за це ладні заплатити…
Роздивившись принесену Романом ікону, «канадець» Ханенко поклав її на стіл.
- Чи ти мене хочеш одурити, чи хто тебе кинув? – верескнув він. – Дивись.
Ханенко поклав бабусину святиню на стіл, піддів ікону зі зворотного боку ножичком, і на темному дереві забілів папірець із рівними рядками друкованих літер. «…під впливом інженери… згідно з якими архітектурний стиль…»
- Хтось узяв рівненьку дощечку, - пояснював Ханенко, - наклеїв репродукцію з журналу, а потім лаком покрив. Вийшло непогано, - хмикнув, - але на продаж не йде. Тобто, - поправився, - на сувенір не згодиться.
Коли увечері повернувся брат Антон, Роман підійшов до нього:
- Ікону давно продав?
Антон вперся поглядом у темні очі Романа.
- Давно. З рік тому, у місті.
- Нікому не скажу. Половину грошей мені оддаси, - мовив похолоділим голосом Роман і пішов до хати.
- Розказуй хоч всьому кутку, хоч на все село кричи, - насмішкувато крикнув йому в спину Антон. – Грошей тих давно немає. Гроші ті на випускний вечір пішли.
Брати встали один проти одного напружені, як покручі. Якось дивно покликала до хати мати. Бабуся напівсиділа в ліжку. Крилом голубки виглядало з-під хустинки срібне пасмо. Поруч згорбився на стільці батько. Хлопці виструнчились, між ними стала смутна мати з вологим блиском в очах.
- Діти… мої… мабуть… до ранку не доживу… - з натугою вилітали з побілілих уст слова. – Довго я… ходила… по цій землі… Живіть і ви… довго… Ікону бережіть… І вона… вас… оберігатиме…(362 сл.)
(За С. Соловйовим)
ІІІ. Бесіда за змістом прочитаного.
Орієнтовні питання бесіди
Коли відбуваються події, описувані в тексті, і де?
Навіщо Роман узяв ікону зі стола?
Чому хлопець не зміг її продати?
Кого підозрював Роман у крадіжці справжньої ікони? Чому?
На що онук витратив гроші, виручені за продаж украденої у бабусі ікони? Як це його характеризує?
Що відчув Антон, коли був викритий у крадіжці ікони? Які слова парубка на це вказують?
Як умираюча бабуся ставилася до ікони? Які слова це підтверджують?
Якою автор зображує бабусю? З чим порівнює її лице? Про що свідчить опис кімнати бабусі?
Які риси вдачі виявили обоє братів через свою готовність продати родинну реліквію. Як автор ставиться до хлопців? А ви?
Назва тексту відображає тему чи основну думку?
Як ви розумієте значення слова «духовність»?:
До якого стилю мовлення належить текст? Відповідь обґрунтуйте.
ІV. Складання плану.
Орієнтовний план
І. Бабусина ікона за полою.
ІІ. Невдала спроба
У «канадця» Павлуші Ханенка
На сувенір з рідної України не згодиться
Розмова братів
ІІІ. Передсмертне напуття