1.Писанки не лише захищають
Людину від зла, а й приносять
Добробут. Колись пасічники
Клали їх під вулик, щоб роїлися бджоли.
2. Шкарлупки від писанок зберігають.
А потім вивішують на городі на палицях,
щоб у землі не заводилися черв’яки.
3. Коли садять часник, то шкарлупи
Прикріпляють на двох устромлених
У землю палицях, сподіваючись, що
Часник буде круглий, як яйце.
4. Освячену писанку клали до першої купелі
Немовляти, щоб воно зростало сильним і здоровим.
Будуючи нову хату, в кожному
Куточку замуровували по одній писанці,
Щоб оберігати оселю від усього злого.
ВЧИТЕЛЬ
Ще існує в народі повір’я, що освячену писанку не їли за святковим столом, а обмінювалися з рідними, друзями, ще берегли писаночку вдома весь рік, а потім закопували в землю. Дівчата найкращі писанки дарували парубкам.
- А зараз наші писаночки подарують вам «Коломийки про писанку».
Вихід писанок
ВЧИТЕЛЬ
Писанки люблять і дорослі й діти. Писанки розписують, роблять аплікації, виготовляють з паперу та дерева.
Ось наша виставка!
Писанки оспівують у піснях та віршах. Писанці будують пам’ятники.
Ось наш реферат «Пам’ятники Писанці».
Є також вишиванки - писанки моїх учнів.
Ми з дітьми розписували свої писаночки, а потім з них оформили велике родинне пасхальне яйце.
Пісня «Малювали писанку»
ВЧИТЕЛЬ
Великдень – одне з найсвятіших, з найрадісніших і найбільших свят християн. Раненько, перед сходом сонця, люди йдуть до церкви. Після служби Божої освячують паски. Це, мабуть, найкрасивіший акт з усіх великодніх. А що ж і ще освячують в церкві цього ранку?
- Заглянемо в Великодній кошик.
Ласку Бог нам посилає,
Всі дари благословляє:
Паску в кошику лозовім,
У віночку барвінковім.
Щоб дозволив Бог спожити,
В церкву всі несуть святити,
В пору радісну, прекрасну
Пасочку, як сонце ясну.
Писанка така барвиста,
Гарна, красна, промениста.
Фарби всі неначе грають.
Бога славлять, величають.
На хресті Ісус вмирає,
Воскресіння смерть долає.
Славне боже воскресіння
Всьому людству на спасіння
Писанка – це Дивосвіт!
Цю красу шанує світ.
З року в рік і крізь віки
Всіх чарують писанки.
Бо ж вони цвітуть, як квіти,
Люблять їх дорослі й діти.
У віночку барвінковім.
Щоб дозволив все спожити,
В церкву всі несуть святити,
В пору радісну, прекрасну
Пасочку, як сонце ясну.
Галушки, ковбаску, шинку,
Яйце чистеньке на родинку,
Яблука, часник і сало,
Гарні писанки і масло,
Корінь хрону й зелен – гичку,
Святять всі воскову свічку.
Святість всіх людей проймає,
Хор Ісуса прославляє.
ВЧИТЕЛЬ
СЦЕНКА «ВЕЛИКОДНІЙ КОШИК - МАНДРІВНИК»
Під музику виходить з кошиком господиня – дівчинка в українському віночку.
«Великодня казка»
Ось мій кошик – мандрівник
Він ходить багато звик:
влітку ягідки збирав,
восени гриби шукав,
цілу зиму він стояв,
трохи порохом припав,
а на весну він умився,
зіллячком причепурився
і почав гостей чекать.
А вони не забарились,
і, як в казці, появились.
Пишнобока гарна паска,
і худенькая кобаска,
а за нею бурячки,
славнозвісні своячки.
Тут дівчаток йде гурток,
Писанок і крашанок,
але шинка йде сама,
бо багач, бач, вона.
Ось компанія іде:
сир і масло, хрін бреде.
Так його боки печуть,
але вирядився в путь.
Хотіла сіль насолити,
та не вдалося це зробити.
Господиня кладе кошик і відходить.
Дійові особи: Яйце, Хрін, Ковбаса, Шинка, Крейда, Паска, Сир,
Свічка, Масло, Писанка.
Виходять
(Дія відбувається в кошику на столі перед святим сніданком)
ЯЙЦЕ
Хтось тисне що хвилини,
Не чую рук вже й ніг,
Затерпла всенька спина
Й болить вже правий бік!
Гей, хто тут? Озовися!
Наліг, що все трещіть.
Ти чуєш?.. Піднімися,
Не можу більш терпіть!
ХРІН
Хто ниє біля мене?
У цей святковий день?
ЯЙЦЕ
Це я, яйце свячене…
Хтось душить, наче пень
ХРІН (підвівшись)
То шинка, друже милий,
Обабіч розляглась…
Спить, бач, як знахабніла.
(Хрін відсовує Шинку)
ШИНКА (прокинувшись)
А вам до того зась…
ЯЙЦЕ (радісно)
Тепер уже вільніше,
Та й біль вже не такий…
ХРІН
І вигляд веселіший!
ЯЙЦЕ
Ти добрий – хоч гіркий…
ХРІН (вихваляється)
Що за такого мають –
Мені не дивина.
Проте всі поважають,
Як прийде лиш весна;
Сьогодні свято – Пасха.
Я незамінний й тут.
Який смачний я з м’ясом…
КОВБАСА (обережно)
Хвалько ти, шалапут!
Смачніша всіх на світі
І найситніша – я.
Мене їдять і діти,
І вся людська сім’я.
Беруся радо в боки –
Гей, гоп са - са! Са – Са!
Червоні в мене щоки, -
Танцює ковбаса.
(Танцює).
МАСЛО
Я теж потрібне людям,
Їм ситності даю.
Мене і в страві люблять,
І хворі з медом п’ють.
Без мене свято Пасха
Не може обійтись.
СИР
Скажи мені, будь ласка,
Чи гірший я, ніж ти?
До мене дай сметани –
Хоч пальці облежи!
Й вареники із мене
Чи ж не смачні, скажи?
ПАСКА (пишаючись)
Та що там говорить!
Важливіша я тут,
Без мене вас святити
До церкви не підуть!
Я – голова над вами,
Мій рід йде з давнини.
Шанують нас віками
І славлять щовесни.
Та й Пасхою Великдень
Звуть люди на землі…
Тоді і день великий,
Як Пасха на столі.
До того ж я багата
Родзинками, медком…
Їдять мене на свято
І з м’ясом, з молоком…
КРЕЙДА
Я теж, як ви, свячена –
Лиш з церкви принесли –
На дверях, хоч не вчена,
Малюю я хрести.
ПИСАНКА 1
Я – Писанка – красуня,
Вся в рисках і квітках.
Красу митців несу я,
Їх славлячи в віках.
Мене кладуть у свято
На пишному столі,
Щоби моїм убранством
Втішалися малі.
ШИНКА
«Краса», «любов» - всі трублять.
Давно я знаю вас!
Однак мене всі люблять
Без всяких там прикрас.
ПИСАНКА 2
Без мене наше свято
Не буде тим, чим є
Бо писанка багато
Всім радості дає.
ХРІН (додаючи)
В цій писанці вкраїнська
Душевна глибина:
Жива блакить барвінка
Й хода весни красна.
СВІЧКА (до всіх)
О, знати ми повинні
Ціну собі й другим,
Любов, як ту святиню,
Нести до серця всім.
Свята – це дні єднання.
З родиною родин.
Єднаймося під прапор, -
Так нашому народу
Франко давно казав.
Будуймо ж дім із згоди,
Бо слушний час настав.
Розмову припинімо…
Вже йдуть господарі.
«Христос Воскрес!» - скажімо
У мирі і добрі.
Виходить господиня
Ось, нарешті, всі зійшлись,
і до церкви подались.
Кошик вбрався в вишиванку –
Це було неділю зранку.
Коло церкви дівочки
Водили гаївочки.
Покропили всіх їх рясно,
Стало нам свячене все.
Засіяло сонце ясно!
Христос Воскрес! Воістину Воскрес!
Господиня несе кошик до церкви, посвятити свої дари.
ВЧИТЕЛЬ
- Посвятили все в церкві і настали в Писанок іменини.
Пісня «У Писанки іменини»
ВЧИТЕЛЬ
Приходячи з церкви, господарі тричі обходять усі будівлі і посипають їх свяченою сіллю, «щоб нечисту силу відігнати».
Великоднє снідання починається поділом свяченого яйця поміж членами всієї родини. Й досі зберігся в Україні звичай «христосуватися».
- Ось, як святкували свято Великоднє наші родини
(показую реферат «Великдень в наших родинах»).
ВЧИТЕЛЬ
Всі писанки красиві, кожна – по – своєму. Часто, обмінюючись, даруючи, граючи ними у різні ігри, можна почути: «Яка красива писанка! Які узори!» І зараз ми помандруємо в Великодню казку.
КАЗКА «ПРИГОДИ ПИСАНОЧКИ»
Дійові особи
Ведуча Зайчик
Курчатко
Писанка Ягнятко
Ведуча. До нас завітала казка «Пригоди Писанки». Ось послухайте.
Якось на Великдень подарували дівчинці Марічці гарну писанку, квітками, різнобарвними розмальовану. Загорнула Марічка писаночку в шовкову хустину та пішла з батьками до церкви.
Після великодньої служби стали дівчата гаївки водити, і Марічка до них приєдналася, а писаночку свою у траву поклала.
Побачила писаночка, що на неї ніхто не дивиться, та й покотилася по м’якій травиці до лісу.
Ведуча
Писанка котиться. Звучить музика. Назустріч їй – Зайчик.
Зайчик. Ти хто така будеш, красно панянко?
Писанка. А ти хто такий, сірий та вухатий?
Зайчик. Я Зайчик – Побігайчик. Лісом стрибаю, у город по капусту забігаю, від лиса та від вовка щосили тікаю.
Писанка. А я Писанка та ще й Великодня!Мене Маріччина матуся довго – довго блискучим воском писала, у різних яскравих кольорах купала, поки я уся квітками та різнобарвними олениками розцяцькована стала.
Зайчик. Гарна ти, Писаночко, подобаєшся мені. Давай товаришувати.
Писанка. Ото! А хіба ж ти мені рівня? Я така гарна – прегарна! Куди тобі до мене!
Зайчик сумний, відходить на задній план.
Ведуча. Покотилася Писаночка далі. Котиться, котиться, а на- зустріч їй Курчатко.
До залу входить Курчатко, звертається до Писанки.
Курчатко. Ти хто така будеш, красно панянко?
Писанка. А ти хто, таке мале, пухнасте та неповоротке?
Курчатко. Я Курчатко маленьке. Загубилося від квочки, від своєї неньки. Лісом бігаю, друзів собі шукаю.
Писанка. А я Писанка та ще й Великодня!Мене Маріччина матуся довго – довго блискучим воском писала, у різних яскравих кольорах купала, поки я уся квітками та різнобарвними олениками розцяцькована стала.
Курчатко. Дуже ти мені, Писаночко, до серця припала! Давай будемо разом мандрувати, дорогу додому шукати.
Писанка. Ото! А хіба ж ти мені рівня? Я така гарна – прегарна! Куди тобі до мене!
Курчатко відходить на задній план
Ведуча. І покотилася Писаночка далі. Котиться, котиться, а на зустріч їй Ягнятко.
До залу входить Ягнятко, звертається до Писанки
Ягнятко. Ти хто така будеш, красно панянко?
Писанка. А ти хто таке, мале, вухате та ще й кучеряве?
Ягнятко. Я Ягничка – невеличка. Вийшла поскубати свіженької травички. Свіжу травичку, запашні квіточки випасаю, друзів собі шукаю.
Писанка. А я Писанка та ще й Великодня!Мене Маріччина матуся довго – довго блискучим воском писала, у різних яскравих кольорах купала, поки я уся квітками та різнобарвними олениками розцяцькована стала.
Ягнятко. Ти мені з першого погляду сподобалася! Давай товаришувати разом!
Писанка. А хіба ти мені рівня? Я така гарна – прегарна! Куди тобі до мене!
Ягнятко відходить на задній план
Ведуча. І Писаночка покотилася далі. Котиться і думає, що другої такої гарної, красної на всьому світі немає. Так загордилася, задивилася, що не помітила, як зачепилася за корінчик і впала прямо в яму, що її Лисиця для своїх лисеняток викопала (Писанка присідає). І хоча не розбилася, та вилізти із ями – ніяк. Стала вона тоді гірко плакати – ридати.
Писанка. Ой, бідна я, бідненька! Ніхто мене не чує, ніхто мене порятує! Ой, якби зі мною був Зайчик чи Курчатко маленьке, чи Ягничка біленька! Вони б мене з біди порятували.
Ведуча. Довго плакала – ридала писаночка, аж почув її Зайчик, покликав Курчатко та Ягничку.
Вони разом витягли Писаночку з ями (Зайчик, Курчатко та Ягнятко протягують Писанці стрічку та піднімають її).
ВЧИТЕЛЬ
- І так звірятам сподобалась Писаночка, що вони самі вирішили розписати їх.
Пісня «Звірята пишуть писанки»
(на мотив української народної пісні «Ой, чорна я, си чорна»)
ВЧИТЕЛЬ
- Кажуть на Великдень перший раз зозуля закує, а за нею Великодні дзвони.
В Україні дзвони дзвонять –
Це ж у нас Великий день.
Народ будиться з просоння
У вінку гучних пісень.
Це ж Христос Воскрес із гробу,
А з ним воленька свята.
І ми всі уже з дарами
Привітати йдем Христа.
Дзвони. Хай Воскреснуть дзвони
Й несуть радість на весь світ.
Радість й дяку України.
Що чекала стільки літ.
На Великдень цей на волі,
Ось він тут, Христос Воскрес.
І воскресла наша доля!
Це дарунок нам з небес.
Ось тому співаймо, браття!
Це ж у нас Великий день.
Віри запалим багаття
З наших радісних пісень!
Хай дзвенять вони й палають,
Богу славу хай несуть.
У вселену цю безкраю.
Щоб Христос Воскрес нам тут!
Христос Воскрес!
Усе радіє,сміється сонечко з небес
Прозора річечка аж мліє
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Пташки співають в полі, в лісі,
І дзвонить дзвін аж до небес,
Де білі хмарки розплилися,
Христос Воскрес! Христос Воскрес!
Мир хай буде всім сьогодні,
Сонце сяє хай з небес!
Бо світле свято Великоднє
Нам шле привіт: «Христос Воскрес!»
ВЧИТЕЛЬ На свято Великодня жінки і чоловіки обов’язково вдягали вишиті сорочки.
Після святкового сніданку, який розпочинався розділом одного свяченого яйця на всіх членів родини, люди збиралися на галявині біля церкви, співали гаївки, веснянки, грали в різні ігри, йшли в гості до родичів, друзів.
Задзвонив воскресний дзвін,
І розкрились квіти –
Йде народ з усіх сторін –
Як же не радіти?
Що Христос Воскрес для нас,
Сонце засіяло,
Що настав весняний час,
Зла зими не стало.
Розспівалися пташки
Радісно, святково.
Вкрила гори і горбки
Знов трава шовкова.
На травиці веснянки
Там виводять в свято –
Не пізнати: чи квітки,
Чи в квітках дівчата.
ВЧИТЕЛЬ
- Ми приготували всім родинам та гостям писанки – обереги з Великоднім вітанням.
На Писанках вітання:
Із Христовим Воскресінням
Щиро вас вітаєм!
Жити в радості й любові
Від душі бажаєм.
Запашною хай буде
Великодня паска,
І довіку буде з вами світла
Божа ласка!
Діти дарують Писанки – обереги гостям, батькам.
Писанки святкові, різнокольорові,
Ми їх розписали, вам подарували.
Хай вони приносять мир у ваші хати.
Разом з вами будем Пасху святкувати.
Радісна новина – скоро Пасхи днина –
Будем святкувати, Пасху величати.
Битись крашанками, будемо з братами!
Пасху святкувати, Пасху прославляти!
ВЧИТЕЛЬ
- Діткам бабуся спекла пасочки (роздає дітям).
М О Л И Т В А
Дай нам, Боже, маленьким дітям,
Щастя, здоров’я, на довгії літа.
Щоб виросли розумні і сильні,
Душею чисті і серцем вільні.
Щоб нам світила зіронька волі,
Щоб ми не знали лиха ніколи!
ПІСНЯ «ВЕЛИКОДНІ ДЗВОНИ» або «Час любити!»