40. Поняття та види складів правопорушень

Склад правопорушення – це сукупність елементів, необхідних і достатніх з погляду чинного законодавства для кваліфікації діяння як правопорушення.

Є два види складів правопорушення: матеріальний і нематеріальний.

До обов'язкових елементів об'єктивної сторони в матеріальних складах правопорушення належать:

1) діяння (дія чи бездіяльність суб'єкта);

2) його шкідливі наслідки;

3) причинний зв'язок між діянням і наслідками, які настали.

До обов'язкових елементів об'єктивної сторони в нематеріальних складах правопорушення належать тільки діяння (дія чи бездіяльність суб'єкта) (наприклад, розголошення таємниці усиновлення всупереч волі усиновителя).

Крім обов'язкових, будь-яке правопорушення має факультативні елементи: спосіб, місце, оточення і час скоєння правопорушення. Кожен з них додатково характеризує суб'єкта правопорушення, ступінь суспільної шкоди від його посягання, роль кожного правопорушника в разі співучасті, обставини, що обтяжують або пом'якшують вину суб'єкта.

Об'єкт правопорушення— це ті суспільні відносини та цінності (матеріальні та нематеріальні блага), що охороняються правом, і яким завдається шкода в результаті вчинення правопорушення або створюється загроза завдання шкоди (наприклад, життя, честь, гідність, право власності).

Об'єктивна сторона правопорушення— це зовнішній прояв самого протиправного вчинку: протиправне діяння

шкідливий результат, що спричинився

причинно-наслідковий зв'язок між діянням і шкідливим результатом

Наприклад, тілесне ушкодження може бути тяжким, середньої тяжкості, легким — відповідно до КК кожне з них утворює самостійний склад злочину.

Суб'єкт правопорушення— це фізична чи юридична деліктоздатна особа, яка скоїла правопорушення.

Необхідна ознака суб'єкта правопорушення — його деліктоздатність, тобто можливість особи, що визначається законом, відповідати за свої діяння. На відміну від юридичних осіб, деліктоздатність яких виникає з моменту їх створення (офіційної реєстрації), деліктоздатність фізичної особи визначається законом з урахуванням віку і осудності, тобто здатності усвідомлювати значення свого вчинку і керувати ним.

Суб'єктивна сторона правопорушення— це внутрішня сторона правопорушення, яка виражає психічне ставлення особи до скоєного нею діяння та його шкідливих наслідків. Обов’язковою ознакою є наявність вини; факультативною – мотив та ціль.

41. Об'єкт і об'єктивна сторона в структурі складу правопорушення.

Об'єкт правопорушення— це ті суспільні відносини та цінності (матеріальні та нематеріальні блага), що охороняються правом, і яким завдається шкода в результаті вчинення правопорушення або створюється загроза завдання шкоди (наприклад, життя, честь, гідність, право власності).

Об'єктивна сторона правопорушення— це зовнішній прояв самого протиправного вчинку: протиправне діяння

шкідливий результат, що спричинився

причинно-наслідковий зв'язок між діянням і шкідливим результатом

Наприклад, тілесне ушкодження може бути тяжким, середньої тяжкості, легким — відповідно до КК кожне з них утворює самостійний склад злочину.