1.3 Масштаби (гост 2.302-68)

Не завжди є можливість викреслювати предмети в їх натуральну величину. Великі вироби доводиться зображати зменшеними у декілька разів, малі – збільшеними.

Масштаб – відношення лінійних розмірів зображення, поданого на кресленні, до відповідних розмірів предмета.

Масштаби зображень на кресленнях слід вибирати з такого ряду:

Масштаби зменшення	1:2; 1:2,5; 1:4; 1:5; 1:10; 1:15; 1:20; 1:25; 1:40; 1:50; 1:75; 1:100; 1:200; 1:400; 1:500; 1:800; 1:1000
Натуральна величина	1:1
Масштаби збільшення	2:1; 2,5:1; 4:1; 5:1; 10:1; 20:1; 40:1; 50:1; 100:1

Перевагу слід надавати зображенню предмету в натуральну величину.

Позначення масштабу. При позначенні масштабу в спеціальній графі основного напису букву М не пишуть, а вказують тільки величину відношення, наприклад 1:1, 1:2, 4:1 і т.д., а у всіх інших випадках – М 1:1,

М 1:2, М 4:1 і т.д.

Якщо яке-небудь зображення на кресленні виконане в масштабі, що відрізняється від вказаного в основному написі, то над цим зображенням вказують його умовне позначення і поряд в дужках записують величину відношення без букви М, наприклад А(5:1), А-А(1:2,5) і т. д.

Запитання для самоперевірки

1. Що таке масштаб?

2. Які існують види масштабів і чим вони відрізняються один від одного?

3. Як позначають масштаби на кресленні?

1.4 Лінії креслення (гост 2.303-68)

При виконанні будь-якого креслення основними елементами є лінії. Для зображення виробів на кресленнях застосовують лінії різних типів залежно від їх призначення, що сприяє чіткішому виявленню форми виробу, що зображається.

Товщина суцільної основної лінії S має бути в межах 0,5-1,4 мм залежно від величини і складності зображення, а також від формату креслення.

Назва, викреслювання, товщина ліній, щодо товщини основної лінії, олівець, яким треба користуватися при викреслюванні ліній, а також

застосування ліній мають відповідати вказаним нижче:

Назва	Викреслювання	Товщина лінії, мм	Олівець	Застосування
Основна		S=0,5...1,4	М(В), ТМ(НВ)	Лінії видимого контуру, видимих ліній переходу й обведення контуру винесених перерізів
Тонка		S/3...S/2	2Т (2Н)	Лінії розмірні і виносні, штрихування розрізів і перерізів, лінії-виноски, осей проекцій, контурів накладених перерізів, слідів площин ,лінії побудови характерних точок при спеціальних побудовах
Тонка зі зламами		S/3...S/2	ТМ(НВ)	Довгі лінії обриву
Хвиляста		S/3...S/2	ТМ(НВ)	Лінії обривів і розмежування вигляду й розрізу
Штрихова		S/3...S/2	ТМ(НВ)	Лінії невидимого контуру і невидимі лінії переходу
Розімкнена		S... 1,5S	М(В), ТМ(НВ)	Лінії для позначення місця січної площини в перерізах і розрізах
Штрихпунктирна тонка		S/3...S/2	Т(Н)	Лінії центрові і осьові, лінії симетрії
Штрихпунктирна потовщена		S/3...S/2	ТМ(НВ)	Лінії для позначення в розрізах елементів, розміщених перед січною площиною, а також поверхонь, що підлягають термообробці або покриттю
Штрих пунктирна з двома точками		S/3...S/2	Т(Н)	Лінії для позначення ліній згину на розгортках, ліній для зображення частини виробу у крайніх або проміжних положеннях

Особливості викреслювання ліній. Довжину штрихів у штрихових

і штрихпунктирних лініях слід обирати від величини зображення.

Штрихи та проміжки між штрихами в цих лініях мають бути приблизно однакової довжини.

У колах діаметром до 12 мм центрові лінії слід виконувати суцільними тонкими (рис.1.3,а).

При проведенні штрихпунктирних ліній необхідно стежити за тим, щоб ці лінії починалися і закінчувалися штрихами, а не точками, причому крайні штрихи можуть бути коротше за інших. Центр кола відмічається перетином центрових ліній ( рис.1.3,б).

а)

б)

Рисунок 1.3

Товщина ліній одного й того ж типу має бути однакова для всіх зображень на кресленні.

На рис. 1.4 показано креслення деталі, яке складається з різних ліній.

Рисунок 1.4

На рис.1.5 показано випадки вірного и невірного виконання ліній.

Вірно Невірно

Рисунок 1.5

Прийоми і способи проведення ліній на кресленнях. Горизонтальні лінії проводять за допомогою рейсшини. Олівець тримають трьома пальцями: великим, середнім і вказівним. Олівець нахилений убік від виконавця, для того, щоб графіт був притиснутий до ребра. Лінії проводять зліва направо (рис.1.6,а).

Вертикальні лінії викреслюють, як правило, за допомогою рейсшини і косинця. На рис.1.6,б показано, як при цьому слід тримати руки. Лінії проводять від низу до верху.

Паралельні похилі лінії найчастіше доводиться виконувати при штрихуванні перерізів. Їх проводять під кутом 45º до лінії горизонту ( до основного напису), використовуючи рейсшину і косинець (рис1.6,в).

Рисунок 1.6

Для побудови ліній криволінійного контуру використовують циркуль або лекала. У ніжку циркуля вставляють графіт марки Т (Н) або 2Т (2Н), а для остаточного обведення креслення – Т(Н) або ТМ (НВ). Перш ніж провести коло, потрібно накреслити центрові лінії так, щоб штрихи в центрі обов'язково перетиналися. Коло проводять по руху годинникової стрілки, злегка нахиляючи циркуль у бік руху олівця (рис.1.7,а). На малюнку 1.7,б показано, як тримати циркуль під час роботи з подовжувачем. Циркулем - вимірником користуються для вимірювання і відкладання відрізків (рис.1.7,в).

а б в

Рисунок 1.7

Обведення креслення. Перед остаточним обведенням креслення олівцем необхідно м'якою гумкою видалити з аркуша зайві лінії і плями, що залишилися від дотику до паперу креслярського приладдя або пальців. Креслення обводять в такій послідовності:

1) осьові і центрові лінії;

2) лекальні криві;

3) кола і дуги;

4) горизонтальні прямі;

5) вертикальні прямі

6) похилі прямі.

Перед роботою слід підготувати добре застругані олівці різної твердості: один – для обведення видимого контуру, інший – для штрихових ліній невидимого контуру, третій – для тонких штрихпунктирних ліній. Не рекомендується по одному і тому ж місцю проводити олівцем два і більше разів, оскільки лінії будуть тоді нерівномірної товщини. На рисунку 1.8 подано форми заточування грифеля олівця.

Рисунок 1.8

а)- олівець для виконання креслення; б)- олівець для обведення креслення

На рисунку 1.9 подано форми заточування грифеля циркуля.

Виконання креслення Обведення креслення

Рисунок 1.9