
2.4 Розрахунок зовнішнього теплообміну у робочому просторі
Робочій простір печі з точки зору теплообміну є системою, що складається із газів, кладки і виробів, що нагріваються. Основним носієм теплової енергії є гази, від яких теплота передається на кладку і виробам, що нагріваються, випромінюванням і конвекцією.
Визначаємо геометричні параметри випромінюванням.
Поверхня кладки є сумою поверхонь – торцевих, бокових стінок, зведення в поду, м2:
Випромінювальна поверхня металу, м2:
Об’єм робочого простору печі, м3:
Об’єм металу, м3:
Об’єм робочого простору, що заповнений газом, м3:
Ефективна товщина газового шару:
Ступінь чорноти газів залежить від їх складу, умов спалювання палива, запиленості та ін. Відомо, що випромінювальною здатністю володіють триатомні гази. Якщо вважати газову атмосферу в печі вільною від механічних зависань, то ступінь чорноти газів можна визначити як суму
де
- ступінь чорноти вуглекислого газу;
–поправочний
коефіцієнт;
–ступінь
чорноти водяної пари.
Зазначені величини знаходять з графіків (додаток Е) залежно від температури газів і добутку парціального тиску газів СО2, Н2О на довжину випромінювального шару.
Парціальний тиск триатомних газів визначаємо за формулами:
де
і
– об’ємні частки СО2
і Н2О
у продуктах згорання;
-
тиск у робочому просторі печі, (
=98,1
кПа).
На
підставі наведеного
=
8,6
0,507=4,36
=
17,0985
0,507=8,669
Користуючись
графіками (додаток Е) знаходимо
,
,
і визначаємо
для різних температур.
Частка випромінювання,що йде від однієї поверхні до другої, називається кутовим коефіцієнтом φк.м..
Визначаємо кутовий коефіцієнт φк.м. за такою формулою,що справедлива на випадок розташування металу на поді печі із зазорами:
Приведений коефіцієнт випромінювання систем газ – кладка – метал Сг.к.м., Вт/(м2·К), знаходиться з рівняння
де
– коефіцієнт випромінювання абсолютно
чорного тіла, який дорівнює 5,7 Вт/(м2·К4);
–ступінь
чорноти газів;
–ступінь
чорноти металу, дорівнює – 0,8;
–кутовий
коефіцієнт випромінювання від кладки
на заготівки.
При
= 12000С-
Коефіцієнт тепловіддачі випромінюванням αв, Вт/(м2·К), до сталевих заготівок визначається на початку і в кінці нагрівання рівнянням
Тепловий потік від газів до сталевих заготівок визначається також на початку і в кінці нагрівання рівнянням, Вт:
При розрахунку тривалості нагрівання заготівок у печах користуються поняттям «термічно тонкі тіла» і «термічно масивні тіла». Область тонких і масивних тіл визначається значеннями критеріїв Біо і Старка.
Середній коефіцієнти тепловіддачі за 1- й період
Коефіцієнт теплопровідності , Вт/(м·К) (додаток Г),
Критерій Біо визначається за формулою:
Критерій Старка:
де
– коефіцієнт тепловіддачі, Вт/(м2·К);
–коефіцієнт
теплопровідності матеріалу, Вт/(м·К);
-
приведений коефіцієнт випромінювання,
Вт/(м2·К4);
-
температура печі;
-
характерний розмір, м.
Для розрахунку критерію Біо на початку і в кінці нагрівання визначають коефіцієнти тепловіддачі αn і αk, Вт/(м2·К),
На підставі розрахунку критерію Bi можна зробити висновок, до яких тіл належать заготівки, що нагріваються.
Розрахунок тривалості нагрівання заготовок розбиваємо на три періоди за температурою їх поверхні:
tпов =20…8000С;
tпов =800…10000С;
tпов =1000…11000С.
У першому періоді нагрівання визначаємо коефіцієнти тепловіддачі αn1 на початку і в кінці нагрівання, Вт/(м2·К).
Середній коефіцієнти тепловіддачі за 1- й період
Коефіцієнт теплопровідності , Вт/(м·К) (додаток Г),
Критерій Біо
Безрозмірна температура поверхні заготівки
По
номограмі знаходжу значення критерія
Фур’є=1,6
Безрозмірна
температура поверхні
Температура середини заготівки в кінці першого періоду визначається рівнянням, 0С,
Різниця температур поверхні і центру, 0С,
Середня температура заготівки буде дорівнювати, 0С,
Середню теплоємність заготівки в першому періоді визначають з рівняння, кДж/кг·К,
Значення
ентальпії заготовки при
і
визначаються з таблиці додатка Д.
Коефіцієнт теплопровідності (додаток Г), Вт/(м2·К),
Коефіцієнт температуропровідності заготівки у першому періоді, м2/с,
Термін нагрівання заготівки у першому періоді, с,
За цією методикою знаходяться також терміни нагрівання заготівок у другому і третьому періодах.
Другій період нагрівання заготівки:
=0,79
По
номограмі знаходжу значення критерію
Фур’є=0,21
Безрозмірна
температура поверхні
Третій період нагрівання заготівки:
По
номограмі знаходжу значення критерію
Фур’є=0,2
Безрозмірна
температура поверхні
2
Загальний термін нагрівання заготівок, с,
5017,6+833,2+713,44=6564,24=1,82
Визначення продуктивності печі
Ємність печі
Продуктивність печі