
- •Міністерство транспорту та зв’язку України
- •1 Предмет та область визначення теорії систем. Загальна характеристика та особливості складних систем. Структура і компоненти систем
- •2 Властивості систем
- •3 Характеристика станів системи
- •4 Класифікація систем
- •5 Основні особливості ієрархічних систем
- •6 Динамічні системи
- •7 Принципи функціонування системи
- •8 Надійність системи
- •9 Еволюція системи
- •Список контрольних питань
- •Список використаних джерел
- •Характеристика систем та їх властивості
3 Характеристика станів системи
Стан системи – це характеристика системи, значення якої у даний момент часу визначає поточне значення вихідної величини. Найбільш важливими для аналізу динаміки системи є три типи станів: нульовий стан; стан, що встановлюється; стан рівноваги.
Нульовий
стан Θ:
якщо система перебуває у нульовому
стані
і вхідний вплив є нульовим
,
то вихідний сигнал системи також є
нульовим
,
де
– вектори входів і виходів відповідно.
Стан, що встановлюється – це такий стан, у який система приходить при нульовому вхідному впливі незалежно від початкового стану.
Стан рівноваги – це деякий стан, у якому система залишається при нульовому вхідному впливі.
Процес переходу системи з одного стану в інший називають перехідним процесом, а сам перехід – трансформацією стану. При дослідженні трансформації станів складної однорідної системи доцільно використовувати моделі на основі методу динаміки середніх.
4 Класифікація систем
Для класифікації систем використовують наступні ознаки:
шлях прояву цілісності;
субстанціональна природа системи;
тип елементів;
тип відносин між елементами усередині системи та із зовнішнім середовищем;
обумовленість взаємодії;
системоутворюючі властивості.
За першою ознакою системи розділяють на зовнішні та внутрішні.
Внутрішня система – це цілісне утворення, до якого можна застосувати розчленовування, представляючи цю систему у вигляді деякої структури складових частин.
Зовнішня система – це клас об'єктів довільної природи, об'єднаних деякою цілісною сутністю, тобто важлива лише спільність природи об'єктів, що становлять систему.
За другою ознакою виділяють 4 класи систем:
ті, які існують в об'єктивній реальності, живій і неживій природі, суспільстві;
системи ідеальні або абстрактні (система понять, цінностей);
штучні системи, створені людиною (інформаційні системи);
змішані системи, у яких органічно по'єднані елементи існуючі в природі і створені людиною.
За третьою ознакою розрізняють технічні, біологічні, фізичні, економічні, політичні та ін. системи.
За четвертою ознакою розрізняють відкриті і закриті системи, лінійні і нелінійні, ієрархічні, керовані, цілеспрямовані, адаптивні системи і т. ін.
У закритих системах надходження сигналу із зовнішнього середовища не приводить до зміни стану системи, тобто така система абсолютно відокремлена, не має зовнішніх входів і виходів. У реальності такі системи не існують.
У відкритих системах надходження сигналу ззовні змінює стан системи.
Лінійність
або
нелінійність
системи визначається її статичною
характеристикою.
Під статичною характеристикою розуміють
зв'язок між величиною зовнішнього впливу
(сигналу)
на систему і максимальною величиною
(амплітудою) вихідної характеристики
.
Якщо
–лінійна
функція – то система лінійна.
Якщо
–нелінійна
функція і є запізнення в реагуванні на
вхідний сигнал, то система нелінійна.
Поняття
лінійності
означає наявність деякого виду
пропорційності між вхідними і вихідними
змінними, тобто якщо система перебуває
у початковому стані Θ0
при вхідному сигналі
і вихідному сигналі
,
то її реакція на вхідний сигнал
дорівнює
.
Для лінійної системи справедливий
принципсуперпозиції,
відповідно до якого при дії на систему
декількох вхідних сигналів, кожен з них
фільтрується так, ніби інші сигнали на
систему не діють. Загальний вихідний
сигнал за принципом суперпозиції
утвориться в результаті підсумовування
реакції системи на кожен вхідний сигнал.
За п‘ятою ознакою розрізняють системи з детермінованою дією та системи зі стохастичною (імовірнісною) дією.
У детермінованих системах при фіксованих зовнішніх умовах і засобі керування перехід з одного стану в інший повністю визначений.
У стохастичних (випадкових) системах складові елементи та зв'язки між ними взаємодіють таким чином, що не можна однозначно передбачити їх поведінку. Такі системи є невизначеними (описується теоріями імовірності, нечітких множин і т. ін.).
Щодо детермінованої системи, можна говорити про статичність або динамічність її поводження. Для статичної системи середні арифметичні значення вихідного сигналу у різних відрізках часу не виходять за припустимі межі.
У динамічній системі середні арифметичні значення вихідного сигналу у різних відрізках часу змінюються, тому що у такій системі змінюється стан її елементів.
Динамічні системи бувають безперервними або дискретними. У безперервних системах процес перетворення вхідного сигналу у вихідну характеристику відбувається безупинно у часі, а в дискретних – у фіксовані моменти часу.
Стохастичні системи діляться на стаціонарні і нестаціонарні. Система стаціонарна, якщо відсутні зміни математичного очікування та дисперсії вихідного сигналу.
Для класифікації систем за обумовленістю взаємодії використовують шкалу Ю. Антомонова:
-
детерміновані системи:
;
-
квазідетерміновані системи
;
-
стохастичні системи
.
За шостою ознакою розрізняють: прості, складні, дуже складні системи, метасистеми, розчленовані та нерозчленовані, елементарно автономні та елементарно неавтономні, однорідні і неоднорідні, завершені і незавершені, мінімальні і немінімальні та ін. системи.
Прості системи не мають розгалуженої структури, тобто не виділяються ієрархічні рівні, містять невелику кількість елементів.
Складні системи мають розгалужену структуру та значну кількість взаємодіючих елементів. У цих системах можуть бути кілька різних структур і кілька цілей.
Дуже складні системи – стан яких не можна точно описати.
Метасистеми – існуючий рівень знань недостатній для проникнення у суть природи таких систем.
З огляду на те, що складність системи можна оцінити максимальною ентропією, для класифікації по складності зручно використати шкалу С. Біра:
- проста
система
;
- складна
система
;
- дуже
складні системи
;
-
метасистеми
.