1 Основні відомості про вагони
1.1 Короткий історичний нарис розвитку вагонного парку
Перша російська царсько-сільська залізниця мала довжину 28 км. Та була збудована у 1837 році. Для неї паровози та вагони були придбані ще в Англії.
У 1843 році було прийнято рішення передати Міністерству шляхів сполучення (МПС) один з найкращих заводів того часу Олександрійський чавунно-ливарний завод у Петорбурзі.
З 1846 року почалося будівництво перших вантажних вагонів: критих та платформ. Практично розпочалася ера вітчизняного вагонобудування.
Вантажопідйомність перших вагонів була 8,2 т.
Коефіцієнт тари дорівнював 0,95
(1)
де Р – вантажопідйомність (8,2 т);
Т – тара (8,0 т)
Крім того вагони мали об’єднані ударно-тягові пристрої.
Коефіцієнт тари вагонів побудованих у 1855 році складав вже 0,79, оскільки підвищувалася маса тари під відповідну вантажопід'ємність.
У 1875 році на залізницях Росії було понад 50 типів критих вагонів та понад 50 типів платформ.
У 1875 році на залізницях Росії було вперше у світі введено без- перевантажувальне сполучення між суміжними залізницями. Це спонукало уніфікацію парку вагонів, утворення єдиних за розмірами та конструкцією вагонів. Утворення та будівництво такого вагону було положено у 1875 році розпорядженням МПС про обов’язкову побудову нових критих вагонів довжиною 6,4 м та шириною 2,743 м, вантажопідйомністю 10т.
У 1895 році розпочалося будівництво 4-х вісних вагонів. Так розпочався початок переходу до суцільнометалевих вагонів.
У 1920 році розпочалось масове залучення багатьох заводів, в тому числі і в Україні, на випуск запасних частин для найшвидшого поновлення вагонного парку, яке потребувало ремонту.
У 1922 році почалась будова вагонів вантажопідйомністю 20 т, а в 1926 році – 50 - 60 т.
Важливою історичною подією для вітчизняного вагонобудування став кінець 20-х років – створення автозчепного обладнання СА-3, яке не мало аналогів у світі та залишається і на сьогодні найкращим у вагонному господарстві країн СНД.
У 1925-1931 роках створена найкраща на той час система автогальм (Казанцева, Матросова).
У 1925 року У Родянскій Росії почалося будівництво пасажирських вагонів довжиною 14 м.
У 1928 році - пасажирських вагонів за стандартом довжини 20,2м.
У 1960-х роках - пасажирських вагонів за стандартом довжини 23,6м.
2 Типи, загальна будова . Основні елементи конструкції вагонів.
2.1 Вагон – це транспортний засіб, який призначений для перевезення вантажів або пасажирів по рейковій колії.
Вагонний парк характеризується складністю та багатообразністю типів і конструкцією. Це зумовлено необхідністю задовольнити різні вимоги при перевезеннях: захисту ряду вантажів від атмосферних впливів, збереження якості вантажів нетривалого зберігання, забезпечення комфорту пасажирів та ін.
Вагони класифікуються за чотирма основними признаками:
призначенням;
місцем експлуатації;
осністю;
шириною колії.
П о п р и з н а ч е н н ю вагони розділяються на дві основні групи: пасажирські та вантажні.
Парк пасажирських вагонів складають несамохідні вагони, переміщення яких забезпечується локомотивом, та самохідні, які мають свою енергетичну установку або отримують енергію від контактної мережі. До них також відносяться автомотриси, автодрезини та ін.
Парк вантажних вагонів складають універсальні вагони, які призначені для перевезення широкої номенклатури вантажів та спеціалізовані вагони, які призначені для перевезення окремих видів або груп співпадаючих за властивостями вантажів.
З а м і с ц е м е к с п л у а т а ц і ї вагони розділяються на магістральні (Вагони загальної мережі), які використовуються в основному для переміщення по всій мережі залізниць, як України так і СНД та вагони промислового транспорту, що складаються з:
- вагонів загального призначення, що використовуються для переміщення, як по території так і поза територією промислових підприємств, тобто по магістралях залізниць, при умові, що їх конструкція відповідає нормам для розрахунку вагонів на міцність магістралей залізниць та правилам техніки їх експлуатації;
- спеціалізованих вагонів різних типів і конструкцій, що призначені для експлуатації виключно на внутрішніх залізничних під’їзних коліях промислових підприємств.
Наприклад, на металургійних заводах широко застосовуються так званий технологічний рухомий склад, а саме: трансферкари, чавуновози, шлаковози, коксопожежогасійні вагони, вагони-важелі, та інші транспортні агрегати та пристрої.
П о о с н о с т і (кількості колісних пар) вагони розділяються на
- 2-х вісні;
- 4-х вісні;
- 6-ти вісні;
- 8-ми вісні;
- багатовісні.
Більшість вагонного парку складають 4-х вісні вагони.
П о ш и р и н і к о л і ї розпізнають вагони широкої ( більше 1435мм) колії. Вагони стран СНГ, Фінляндії, Китаю будують для колії 1520 мм,а для США, Канади та більшості стан Європи – для колії 1435мм.