9.2 Методи утилізації відходів машинобудування

Машинобудівна галузь має високий ступінь утилізації відходів основного виробництва – металобрухту, тому що він є джерелом вторинної сировини для виплавляння металу і інших потреб.

Металеві відходи машинобудівного комплексу можуть використовуватись за двома напрямками:

– без переплавленням;

– з переплавленням

Перший напрям об’єднує так звані “ділові” відходи (шматки листового та сортового прокату різних розмірів), вони використовуються як для виготовлення виробів основного виробництва. так і для продукції широкого споживання.

Другий напрям утилізації металевих відходів використовує як сировину для виплавляння металу стружку, окалину, браковані вироби, некондиційні деталі, відпрацьований інструмент, використана металева тара, загалом все те, що постачає організація “Вторчермет” та комерційні пункти збирання металобрухту у населення. Цей напрям утилізації більш поширений.

Значну кількість неметалевих відходів складають використані формувальні суміші при виготовленні чавунних та стальних заготівок. Використані формувальні суміші частково підлягають регенерації, де яка частка направляється у відвали або використовується для планірувальних робіт.

Регенерація горілої формувальної землі полягає у вилученні металевих. включень, видаленні пилу, дрібних фракцій глини і інших включень. Є два способи регенерації горілої землі: мокрий і сухий. Мокрий застосовують при гідравлічному очищенні лиття. Пригоріла земля пост) систему послідовно розташованих відстійників. Спочатку осідає пісок, а дрібні фракції зносяться проточною водою в наступний відстійник. Пісок просушують і знов спрямовують у виробництво.

Сухий спосіб регенерації складається із двох операцій: обдирання від зерен піску зв'язуючих речовин і видалення пилу і дрібних частинок, що досягається продуванням повітря в закритому барабані з подальшим відсмоктуванням повітря разом з пилом. Горіла формувальна земля також використовується як домішки у виробництві цегли. Заздалегідь методом магнітної сепарації віддаляються металеві включення. Завдяки наявності в горілій формувальній землі лугу, рідкого скла, смол якість цегли поліпшується.

9.3 Утилізація металобрухту

Металобрухт – непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які втратили експлуатаційну цінність і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з непоправним металевим браком, залишки від виробництва та обробки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Металобрухт є найважливішою стратегічною та енергозберігаючою сировиною для металургійного виробництва, тому в Україні прийнято закон “Про металобрухт”, який спрямований на забезпечення екологічної безпеки довкілля при утворенні, збиранні та утилізації металобрухту.

Під утилізацією металобрухту розуміють використання металобрухту як сировини в металургійній або інших галузях виробництва.

Металобрухт дуже різноманітна за розмірами, видами. властивостями, конфігурацією складових сукупність, яка потребує попередньої підготовки перед використанням. Підготовка металобрухту до утилізації пов'язана з доведенням металобрухту шляхом сортування, пресування, пакетування, дрібнення, різання тощо до стану, який відповідає встановленим стандартам, нормам і правилам, щодо металургійної сировини.

Виплавляння металу із металобрухту екологічно більш принадливіше ніж із залізної руди чи залізорудного концентрату, при цьому на 80% зменшуються питомі витрати енергії, на 40% знижуються витрати води, на 75% зменшується забруднення навколишнього середовища, нарешті у 20 разів знижується собівартість 1 тони сталі.

Брухт і відходи чорних і кольорових металів є найважливішою вторинною сировиною для металургійної промисловості. Ці відходи утворюються при обробці металу у вигляді стружки, шматків і листових відходів, в результаті морального або фізичного зносу обладнання, запасних частин і інструменту (амортизаційний лом). Переробляють металевий лом підприємства, мають в своєму складі плавильні печі, підприємства "Вторчермета" і металургійні комбінати. Брухт є складовою частиною шихти доменних і сталеплавильних виробництв.

Брухт і відходи кольорових металів переробляють підприємства "Вторкольормета". В найбільших кількостях утворюються алюмінієвий, свинцевий, мідний і цинковий брухт. Процеси його переробки складні і вимагають дорогого обладнання. Складність переробки полягає в тому, що кольорові метали знаходяться в метало брухті у вигляді сплавів, а вилучати кожний вид металу необхідно окремо.

Кількість амортизаційного брухту залежить від наміченого списання в брухт зношеного обладнання і майна, а також заміни окремих деталей в планово-запобіжному ремонті. На машинобудівних підприємствах 55% амортизаційного брухту утворюється від заміни технологічного оснащення і інструменту. Безповоротні втрати металу унаслідок стирання і корозії складають – 25% від загальної кількості амортизаційного брухту.