Лекція 9

Утилізація відходів машинобудівного комплексу План лекції

9.1 Характеристика відходів машинобудування

9.2 Методи утилізації відходів машинобудування

9.3 Утилізація металобрухту

9.4 Утилізація небезпечних відходів машинобудування

Контрольні запитання

9.1 Характеристика відходів машинобудування

Розміри відходів металу у виробництві залежать від кількості металу і сплавів, що підлягають переробці, і встановленого коефіцієнта відходів. В основному машинобудівні підприємства утворюють відходи від виробництва прокату (кінці, обрізки, обдирна стружка, тирса, окалини і ін.); виробництва лиття (літники, сплески, шлаки, сміття і ін.); механічної обробки висікання, обрізання, стружки, тирса і ін.). На підприємствах машинобудування відходи складають 260 кг на одну тонну металу, іноді вони досягають 50% маси оброблюваних заготівок (при листовому штампуванні втрати металу досягають 60%). Основними джерелами утворення відходів легованих сталей є металообробка (84%) і амортизаційний брухт (16%).

У машинобудуванні на 1 млн. т споживаних чорних металів зворотні втрати металу, обчислюванні в тис. т, складають: 5,4 – при обдиранні, шліфуванні, розпилюванні і інших видах обробки; 2,1- при куванні, гарячому штампуванні і термічній обробці (втрати від окалини); 15,2 – за рахунок неповного збору відходів.

Значну частку відходів діючих машинобудівних підприємств складають шлами з відстійників очисних споруд і прокатних цехів, які містять велику кількість твердих матеріалів, їх концентрація складає від 20 до 300 г/л.

Відходи гальванічних виробництв машинобудівного комплексу у своєму складі містять екологічно небезпечні важкі метали.

Гальванічні покриття – електрооблягаючі металеві шари, що наносяться на поверхню виробів або напівфабрикатів для підвищення корозійної стійкості, зносостійкості, поліпшення декоративного вигляду.

Відходи гальванічних виробництв залежно від джерел утворення розділяють на наступні види:

– відпрацьовані концентровані технологічні розчини (електроліти нанесення покриттів;

– розчини зняття покриттів, лужні і кислі травильні розчини і ін.);

– промивні води;

– гальванічні шлами.

При виготовленні відливок з чавуну, сталі і кольорових металів в одноразових формах, які виготовляються з формувальних сумішей, що складаються з кварцового піску, глини (до 16%); зв'язуючого у вигляді бітуму, цементу, каніфолі, рідкого скла або термореактивних смол (1,5-3%), використовують також графіт, порошок кам'яного вугілля і вигоряючі добавки у вигляді тирси. Витрата формувальної суміші складає 1 т на 1 т металевих виробів.

Після використання формувальні суміші містять металеві включення, а зв'язуючі матеріали і глина втрачають свої пластичні властивості і не придатні для повторного використання. Ці відходи називають горілою формувальною землею.

У невеликих кількостях промислові відходи можуть містити ртуть вилучену з приладів і установок, що вийшли з експлуатації. Відходи, що утворюються на підприємствах машинобудування в результаті використовування радіоактивних речовин, звичайно містять невелику кількість ізотопів з коротким періодом напіврозпаду до 15 діб. Відходи виробництва, технологія переробки яких ще не розроблена, складують і бережуть до появи нової (раціональної) технології переробки відходів.

Крім того відходами допоміжних цехів та дільниць машинобудівного виробництва є дерев’яні, пластмасові, картонні, паперові пакувальні матеріали і тара, а також відходи їх виготовлення.

Склад твердих неметалевих відходів середнього за обсягом виробництва машинобудівного підприємства, що має власний ливарний цех, наведений у таблиці 9.1 (т/рік).

Таблиця 9.1 Склад твердих неметалевих відходів

Шлак, зола	40000
Горіла формувальна земля	3800
Шлами, флюси	600
Абразиви	0,5-48
Деревні відходи	100-1500
Пластмаси	780
Папір, картон	2,6-12
Сміття	150-20000