2.2. Положення про фінансовий відділ

Дійсне Положення встановлює основні задачі і структуру фінансового відділу, основні функції підрозділів відділу, права й обов'язки фінансового відділу і його керівника, взаємини з іншими підрозділами підприємства. Приклад Положення про фінансовий відділ наведено у [4]

Однією з головних задач діяльності фінансового менеджера є пошук шляхів удосконалення фінансової роботи.

Функціональні обов’язки фінансового менеджера:

• організація фінансової діяльності суб’єкту господарювання;

• обґрунтування доцільності інвестицій;

• розробка фінансових планів і фінансових нормативів;

• визначення обсягів надходження і видатків грошових коштів;

• організація кредитних взаємовідносин;

• проведення валютної політики (для суб’єктів господарювання, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність);

• оформлення фінансової документації;

• аналіз фінансового стану підприємства;

• контроль за виконанням планових фінансових показників;

• участь у розробці та впровадженні пропозицій щодо поліпшення фінансового-господарської діяльності (покращання використання фінансових ресурсів, накопичення капіталу, запобігання утворенню зайвих запасів товарно-матеріальних цінностей, підвищення ліквідності активів, у тому числі цінних паперів, придбаних суб’єктом господарювання і т. ін.).

Ефективність фінансового менеджменту значною мірою залежить від узгодженості дій власників, керівників і фінансових менеджерів підприємства (на невеликих підприємствах власник може одночасно бути його керівником).

2.3. Система інформаційного забезпечення фінансового менеджменту

Ефективність управління фінансовою діяльністю підприємства значною мірою залежить від якості його інформаційного забезпечення. Вичерпна, достовірна, своєчасна і зрозуміла інформація е запорукою прийняття оптимальних фінансових рішень‚ спрямованих на зменшення витрат фінансових ресурсів, зростання прибутку і ринкової вартості підприємства.

Основою прийняття адекватних, вчасних та ефективних рішень щодо роботи підприємства є інформація, яку отримують iз зовнішнього та внутрішнього середовищ підприємства (рис. 2.3).

Рис. 2.3. Інформаційні потоки фінансового менеджменту

Фінансова інформація представляє собою набір даних (в систематизованій певним чином формі) про стан:

• господарських ресурсів, зобов'язань і фінансових джерел фірми;

• рівня прибутку і витрат, що дозволяють судити про очікувані доходи і пов'язані з ними ризики;

• оборотів фірми і якості її активів;

• обсягу і якості потоків грошових коштів.

В умовах ринкової економіки попит на фінансову інформацію дуже високий.

Щоб задовольнити такі різноманітні інформаційні потреби всіх зацікавлених сторін, сучасне підприємство мусить конструювати упорядковані потоки своєї фінансової інформації, її систематизоване подання в залежності від змісту запиту відповідної групи споживачів з точки зору її корисності.

Інформаційне забезпечення процесу управління фінансами — це сукупність інформаційних ресурсів і способів їх організації, необхідних та придатних для реалізації аналітичних процедур, які забезпечують фінансову сторону діяльності підприємства.

Інформаційні потоки фінансового менеджменту класифікують за джерелами отримання інформації: зовнішніх і внутрішніх джерел.

До зовнішніх інформаційних потоків відносять:

• показники, що характеризують макроекономічний розвиток країни і розвиток галузі‚ в якій працює підприємство;

• показники, що характеризують кон'юнктуру фондового і грошового ринків;

• показники, що характеризують діяльність контрагентів (банків‚ страхових компаній, постачальників і покупців продукції) і конкурентів.

Внутрішні інформаційні потоки підрозділяють на три основні групи:

1. Показники фінансового обліку підприємства. Складають основу інформаційної бази фінансового менеджменту, на підставі якої здійснюється аналіз‚ прогнозування, планування і прийняття оперативних рішень з усіх напрямків фінансової діяльності.

До цієї групи показників відносять показники існуючих форм звітності:

— балансу підприємства (форма 1);

— звіту про фінансові результати (форма 2);

— звіту про рух грошових коштів (форма 3);

— звіту про власний капітал (форма 4);

— примітки до фінансової звітності.

2. Показники управлінського обліку є комерційною таємницею підприємства і використовуються фінансовими менеджерами для контролю поточної фінансової діяльності та оцінювання и ефективності, формування фінансової стратегії і політики з окремих аспектів фінансового розвитку підприємства.

3. Аналітичні показники, що поступають з підсистем фінансового планування, фінансового аналізу, фінансової діагностики.

У процесі організації управлінського обліку згідно з міжнародними стандартами формуються блоки показників окремих видатків і фінансових результатів у розрізі:

— сфер діяльності;

— видів продукції;

— регіонів діяльності;

— окремих структурних одиниць і підрозділів підприємства.

Користувачами фінансової звітності підприємства е юридичні та фізичні особи‚ що потребують інформації про діяльність підприємства для прийняття рішень. Користувачів звітності можна розділити на внутрішніх і зовнішніх, безпосередньо й опосередковано зацікавлених у результатах фінансово-господарської діяльності підприємств. Класифікацію користувачів фінансової звітності за цими ознаками наведено на рис 2.5.

Рис. 2.5. Класифікація користувачів фінансової звітності підприємства

До основних користувачів фінансової звітності підприємства належать:

1. Адміністрація підприємства, що потребує інформації для визначення потреби у фінансових ресурсах та оцінювання ефективності прийнятих управлінських рішень.

2. Кредитори, які надають підприємству тимчасову позику і зацікавлені у фінансовій звітності для обґрунтування доцільності надання або подовження кредиту, визначення схеми його повернення‚ встановлення розміру процентів залежно від кредитного ризику.

3. Засновники та інвестори, що вкладають у підприємство капітал з певним ризиком з метою отримати прибуток у майбутньому. інвесторам потрібна фінансова звітність для обґрунтування управлінських рішень про доцільність вкладення грошей в цінні папери підприємства. Крім того‚ інформація про фінансовий стан цікавить власників засобів підприємства, яким необхідно визначити, збільшилася чи зменшилася частка їхнього власного капіталу.

4. Постачальники зацікавлені у фінансовій звітності, щоб визначити, наскільки вчасно буде погашена заборгованість підприємства перед ними. Чим більше постачальник залежить від підприємства як клієнта, тим уважніше він стежитиме за його фінансовими результатами для того‚ щоб оцінити ступінь надійності збуту своєї продукції.

5. Покупці, що залежать від підприємства як постачальника необхідних їм товарів та послуг‚ і зацікавлені у стабільності поставок. Чим більша залежність клієнтів від постачальника, тим більше вони зацікавлені в його фінансовій звітності для прогнозування динаміки цін та фінансової стабільності.

6. Податкові органи потребують фінансової звітності для контролю за правильністю нарахування податків та інших обов’язкових платежів, своєчасністю їх справляння.

7. Працівники підприємства та їх профспілки зацікавлені в отриманні вичерпної фінансової інформації про стабільність і прибутковість діяльності підприемства-роботодавця та його здатність своєчасно виплачувати заробітну плату і забезпечувати працевлаштування у майбутньому.

8. Преса та населення регіони, в якому діє підприємство, зацікавлені в отриманні достовірної інформації про його фінансовий стан і тенденції його зміни‚ оскільки від цього залежать:

— зайнятість в регіоні;

— орієнтація на місцевих постачальників;

— користування послугами місцевих банків;

— вкладення коштів у соціально-економічний розвиток регіону.

Крім того‚ опосередковано зацікавлені у результатах фінансової діяльності підприємств біржі цінних паперів, консультанти, експерти, юристи і та ін.

Незалежно від групи‚ до якої належать користувачі фінансової інформації, всі вони зацікавленні в її повноті, правдивості, неупередженості та своєчасності надання. Для того щоб відповідати цим вимогам користувачів, наведена у фінансовій звітності інформація повинна відповідати певним вимогам.

Вимоги до фінансової інформації:

• достовірність (надійність) – об’єктивність і правдивість наведених даних для їх правильного розуміння, використання та перевірки;

• вчасність – здатність вплинути на прийняття рішень користувачем і задовольняти його потреби в потрібний момент і до певного терміну;

• доступність і зрозумілість – забезпечення однозначності розуміння змісту та типу інформації;

• конфіденційність – надання користувачам лише тієї інформації, яка не завдає збитків підприємству;

• єдність – необхідність усунення уособленості та дублювання різних джерел інформації;

• раціональність – необхідність мінімуму затрат на збирання, зберігання та використання інформації.

Саме такі засади формування фінансової звітності покладено в основу національної системи бухгалтерського обліку згідно із Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99. Головною метою введення національних Положень (стандартів) бухгалтерського обліку (скорочено П(С)БО) Є узгодження системи фінансового обліку в Україні з Міжнародними стандартами бухгалтерського обліку (МСБО), розробленими Комітетом з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку.

Приєднання нашої країни до міжнародної системи бухгалтерського обліку не е самоціллю. Однак світовий досвід свідчить, що викладені в міжнародних стандартах принципи, з одного боку‚ найбільшою мірою відповідають інтересам потенційних користувачів фінансової інформації, а з іншого — дають змогу уніфікувати фінансову звітність і зробити її зручною в користуванні.

Слід зазначити, що застосування нових принципів бухгалтерського обліку значно розширює функціональні можливості фінансових менеджерів та підвищує їхню роль в управлінні фінансовими процесами підприємств.

Важливою перевагою нових засад інформаційного забезпечення фінансового менеджменту е контроль показників фінансової звітності під системного управлінського обліку та контролю, що гарантує систематичний та повний облік активів, зобов'язань та капіталу підприємств. У результаті забезпечується більш достовірна оцінка ринкової вартості підприємства і відповідно підвищується його рейтинг на ринку капіталу, зростає курс випущених ним в обіг цінних паперів.

У поєднанні з ефективним внутрішнім контролем нова система фінансової звітності Має працювати на підвищення рівня рентабельності господарських операцій і створювати передумови для широкомасштабного застосування методів і важелів фінансового менеджменту.

До основних переваг нової системи інформаційного забезпечення управлінських рішень слід віднести:

• підвищення якості представленої у формах звітності фінансової інформації, забезпечення реальності і більшої придатності для економічного обґрунтування рішень і попередження ризику у виробничо-господарській та фінансовій діяльності підприємства;

• можливість самостійного вибору облікової політики підприємства і представлення інформації у найбільш зручному для користувачів вигляді;

• адаптацію системи звітності України до міжнародних стандартів, створення передумов для інтеграції України в систему міжнародного розподілу праці;

• можливість представлення інформації про результати фінансово-господарської діяльності підприємств та напрями їх розвитку не тільки національним, а й іноземним інвесторам з метою залучення додаткових інвестицій.

Належна організація фінансового та управлінського обліку відповідно до міжнародних стандартів дає змогу здійснювати ефективний моніторинг фінансової діяльності підприємства. Взагалі‚ моніторинг фінансової діяльності підприємства полягає у забезпеченні постійного контролю за найважливішими поточними результатами цієї діяльності в умовах зміни ринкової кон’юнктури.

Основна мета розробки системи моніторингу фінансової діяльності підприємства полягає у своєчасному виявленні відхилень фактичних результатів від запланованих‚ встановленні причин та розробці пропозицій щодо нормалізації фінансової діяльності підприємства і підвищення Ті ефективності.

Посилення контрольної функції фінансового менеджменту на стадії оперативного управління поточними господарськими операціями сприятиме підвищенню ефективності фінансової діяльності та вчасному запобіганню небажаним сценаріям розвитку економічних процесів на підприємстві.