Суспільно- |
У 1113 р. піц час великого Київського |
|
політична |
||
повстання на київський престол був |
||
програма |
||
запрошений син великого князя Всеволода |
||
Володимира |
||
і внук Ярослава Мудрого Володимир |
||
Мономаха |
||
Мономах (1053– 1125), який фактично брав |
||
|
||
|
участь в управлінні державою ще за свого |
|
|
батька Всеволода, а потім мав великий |
|
|
вплив на державні справи при великому |
|
|
князі Святополку, а також прославився |
|
|
військовими походами і перемогами над |
|
|
половцями. |
Сім'я князя Ярослава Мудрого
Твори Мономаха які містять політичну програму:
«Повчання дітям»
«Послання Олегу Чернігівському»
«Уривок» (автобіографія)
взаємовідносини церкви і держави
принципи
правосуддя в країні
Проблеми, порушені в творах В.Мономаха
обсяг
повноважень
великого
князя
Заборона
чинити
беззаконня
Політичний зміст поглядів В.Мономаха
провідне місце займає проблема організації і здійснення верховної влади
Мономах радить майбутнім великим князям всі справи вирішувати спільно з Радою дружини, не допускати у країні «беззаконня», неправди», правосуддя вершити «за правдою»
Судні функції Мономах пропонував здійснювати князю самому
Не допускати порушення заїв і проявляючи милосердя до найбільш беззахисних верств населення них смердів, убогих вдівців, сиріт тощо)
«Ні права, ні крива вбивайте і не неприйняття смертної кари повелівайте вбити його». Навіть
якщо за тяжкістю своїх їй хто і буде достойний смерті, все одно «не погубляйте ні которая же тьяни»
розглядався у «Повчанні» не тільки як |
Заклик не «мстити» |
|
щип законодавства, але і як основа |
||
|
||
міжкнязівських відносин. |
|
проблема
відповідальності великого князя перед підданими
Про неї він говорить при пенні питання про управління країною, організацію правосуддя і не-щість військових дій. У всіх спірних випадках він радить віддавати пеу миру, тому що не бачить причин для братовбивчих війн, оскільки народам уготоване місце на Землі, а правителям слід направляти зусилля на пошуки шляхів досягнення миру
"Слово о полку Ігоровім"
Причини князівських міжусобиць
Порушення владної ієрархії
відстоюють інтереси 
свого уділу, і не соромляться навіть закликати для задоволення своїх інтересів "поганих", що тільки грабують землю руську
Князі ставлять свої інтереси вище загальнодержавних
Невміння підкорити свої владні амбіції загальному інтересу, відкинути власне честолюбство заради спільної справи
Розвиток української політичної думки за часів Київської Русі
Висновки
В князівську добу сформувалася єдина централізована держава у формі ранньофеодальної монархії.
Існувала система політичної влади, її правового забезпечення.
Було закладене ідеологічне підґрунтя державної влади у вигляді єдиної християнської релігії.
Боротьба демократичного та монархічного початків держави
Відсутність чіткого механізму передачі влади (горизонтальний та вертикальний принципи наслідування престолу)
Високий рівень відчуження влади та громадян (Галицько-Волинський літопис - "татарські люди").
не склалося міцної територіальної єдності держави