Экзамен СТО

Трудове право — об’єктивно вiдокремлена система взаємопов’язаних правових норм, якi регулюють суспiльнi трудовi та пов’язанi з ними вiдносини з приводу реалiзацiї громадянами їх здатностi до працi та застосування найманої працi на пiдприємствах, в установах, органiзацiях рiзних форм власностi.

Трудовий договiр — угода мiж працiвникомi власником пiдприємства, установи, органiзацiї або уповноваженим ним органом чи фiзичною особою–роботодавцем, за якою працiвник зобов’язується виконувати роботу, визначену цiєю угодою, з пiдпорядкуванням внутрiшньому трудовому розпорядку, а роботодавець — виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, необхiднi для виконання роботи, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн.

Трудовий контракт — специфiчний письмовий договiр про працю, який є комплексною моделлю регулювання трудових відносин i дозволяє враховувати iндивiдуальнi особливостi працiвника, його професiйнi навички, краще спiввiдносити оплату працi та заохочення з результатами трудової дiяльностi, пiдвищувати взаємну вiдповiдальнiсть сторiн при рiвноцiнному спiввiдношеннi нормативного та договiрного регулювання трудових вiдносин.

Трудовi правовiдносини — врегульованi нормами трудового права суспiльнi вiдносини, що виникають на пiдставi трудового договору, контракту чи iншого юридичного факту з приводу працi робiтника або службовця на пiдприємствi, в установi чи органiзацiї.

Трудовi спори — не врегульованi шляхом безпосереднiх переговорiв суперечностi (конфлiкти) мiж власником пiдприємства, установи, органiзацiї (або його уповноваженим) i працiвником (групою працiвникiв, профспiлками або iншим уповноваженим трудовим колективом органом), що виникають з приводу застосування норм законодавства про працю, змiни iснуючих умов працi або встановлення нових i вирiшуються у визначеному чинним законодавством порядку.

Форма трудового договору — зовнiшнє вираження, оформлення i документальне фiксування умов змiсту трудового договору.

Час вiдпочинку — перiод, протягомякого працiвники звiльняються вiд виконання трудових обов’язкiв i можуть його використовувати на свiй розсуд.

Чергування — перебування працiвника за розпорядженням адмiнiстрацiї на пiдприємствi, в установi, органiзацiї в неробочий час (пiсля закiнчення робочого дня, у вихiдний чи святковий день) як вiдповiдального за порядок i для оперативного вирiшення невiдкладних питань.

71