Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
otvety_OT.docx
Скачиваний:
109
Добавлен:
26.03.2015
Размер:
98.18 Кб
Скачать

5. Стандартизація у галузіохоронипраці. Держстандарти, дСанПіН, дбн та інші.

Після проголошення Україною незалежності і розпаду СРСР стандарти (ГОСТи) визнані міждержавними. Крім того, Державний Комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації розробляє державні стандарти України (ДСТУ). В Україні з 1995 року діє Державний реєстр міжгалузевих і галузевих нормативних актів про охорону праці (Реєстр ДНАОП), до якого ввійшли більш ніж 2000 нормативних актів (правил, норм, положень, інструкцій тощо), а також близько 350 міждержавних стандартів системи безпеки праці (ГОСТ ССБТ) і біля 40 державних стандартів України (ДСТУ). Реєстр ДНАОП — це офіційне видання, що підлягає використанню власниками підприємств, посадовими особами та працюючими. Правила, норми, стандарти безпеки праці вимагають створення безпечних машин, механізмів, верстатів, інструментів та іншого виробничого приладдя, розробки безпечних технологічних процесів, методів та прийомів праці, створення ефективних і надійних засобів колективного і індивідуального захисту працюючих на виробництві, забезпечення дотримання правил і норм, встановлених для виробничих процесів та обладнання, засобів захисту, а також самих працюючих.

Стандарти безпеки праці встановлюють загальні вимоги і норми безпеки по видах небезпечних та шкідливих виробничихфактор.

6. Повітря виробничих приміщень. Гранично допустимі концентрації (гдк) шкідливих речовин. Класифікаціяшкідливихречовин в повітрі по ступенювпливу на організмлюдини.

У робочійзонівиробничихприміщень ДСН 3.3.6.042-99 "Санітарні норми мікроклімат увиробничих приміщень" встановлює норми температури, відносної вологості й швидкості руху повітря в теплий, холодний і перехіднийперіоди року, виходячи з категорії роботи щодо важкості, призначення приміщень, надлишків тепла.

Шкідливі речовини - речовини, які при контакті з організмом людини внаслідок порушення технологічного процесу викликають професійні захворювання, виробничі травми або відхилення стану здоров'я. Шкідливі речовини у повітря робочої зони поступають у вигляді пару, газів та пилу. Вплив на організм людини залежить від хімічного складу, розміру (дисперсності), форми часток та їх кількості у одиниці об’єму. Найбільш небезпечний високодисперсний пил з розміром часток < 5 мкм. Високодисперсний пил найбільш глибоко проникає та затримується у легенях. Газові та парові забруднення повітря, як правило, не визначаються візуально і в багатьох випадках не мають запаху, але за ступенем впливу на організм людини можуть більш небезпечними, ніж пил. За ступенем небезпеки всі шкідливі речовини поділяються на 4 класи

- надзвичайно небезпечні – ГДКр.з.< 0,1 мг/м3 (свинець, ртуть);

- високо небезпечні – ГДКр.з. = 0,1 .. 1 мг/м3 (хлор, бром, йод);

- помірно небезпечні – ГДКр.з.=1 .. 10 мг/м3 (оксид цинку, калію хлорид);

- малонебезпечні – ГДКр.з.> 10 мг/м3 (пари спирту, бензину, ацетону).

Відповідно до ДСТ 12.1.005-88 «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони» - нормується гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Гранично допустима концентрація (ГДК) шкідливої речовини у повітрі робочої зони - така максимальна концентрація (мг/м3), вплив якої на організм людини при щоденній роботі протягом 8 годин або іншій тривалості (40 годин у тиждень) протягом всього

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]