Сфери застосування методів та інструментів прийняття господарських рішень*

Методи/інструменти аналізу рішень	Напрями аналізу
	Виконання плану виробництва й реалізації	Рівень якості товару	Забезпеченість ресурсами	Використання ресурсів	Організаційно-технічний рівень	Рівень соціального розвитку колективу	Охорона навколишнього середовища	Рівень нормативно-методичного забезпечення
Метод порівняння	о	о	о	о	о	о	о	о
Індексний метод	о	д	—	д	д	д	—	—
Балансовий метод	д	д	о	о	—	—	—	—
Ланцюговий метод	д	—	д	—	—	—	—	—
Графічний метод	д	д	д	д	д	д	д	д
Функціонально-вартісний аналіз	—	о	—	о	д	—	—	—
Економіко-матема­тичні методи	о	д	д	о	д	д	д	д
Зведення та групування	д	д	д	д	д	д	д	д
Абсолютні та відносні величини	д	д	д	д	д	д	д	д
Середні величини	д	д	д	д	д	д	д	д
Динамічні ряди	д	д	д	д	д	д	д	д
Суцільні та вибіркові дослідження	—	д	д	д	д	д	д	—
Деталізація та узагальнення	д	д	д	д	д	д	д	д

Тема 6– невизначеність як першопричина ризику підприємницької діяльності.

6.1 Сутність невизначеності, її зв᾽язок з ризиком. Підходи до визначення поняття «невизначеність». Необхідність врахування невизначеності в сучасних умовах господарювання.

6.2 Причини невизначеності при прийнятті господарських рішень.

6.3 Види невизначеності.

6.1 Сутність невизначеності

В умовах розвитку ринкових відносин в Україні істотно зростає вплив невизначеності та ризику на результати діяльності всіх суб᾽єктів підприємництва, які мають можливість отримати прибуток, але можуть зазнати збитків, втрат. Наявність невизначеності ускладнює процес прийняття господарських рішень та є стримуючим чинником щодо реалізації підприємствами свого економічного потенціалу. Повністю усунути невизначеність та ризик неможливо. Тому при розробці та реалізації господарських рішень необхідно враховувати ці чинники.

Сутність невизначеності, її причини, види, способи врахування та зниження вивчалися багатьма дослідниками.

Так, у 1928-1931 рр. Дж. Р. Хікс розглядав невизначеність, пов᾽язану з операціями підприємця, та зумовлений нею ризик як джерело існування капіталістичного прибутку [Витл-серая].

Ф. Найт розрізняв ризик, величину якого можна обчислити методами теорії ймовірностей і математичної статистики, та невизначеність, величина якої в принципі не піддається обчисленню. Відповідно до концепції Ф. Найта невизначеність розглядалася як джерело виникнення прибутку або збитків [57].

Вітлінський В. В. тлумачить невизначеність як фундаментальну характеристику недостатньої забезпеченості процесу прийняття економічних рішень знаннями стосовно певної проблемної ситуації [сер, красн].

В роботах Л. Н. Тепмана, І. Ю. Івченко, В. М. Гранатурова невизначеність розглядається як властивість ризику, а ризик – як один зі способів зняття невизначеності. Невизначеність представляє собою незнання вірогідного, відсутність однозначності [тепман, ивч, гранат].

С. М. Ілляшенко визначає невизначеність як неможливість оцінки майбутнього розвитку подій, як з погляду ймовірності їх реалізації, так і з погляду виду їх прояву [илляшенко – ек.ризик].

В економічному словнику [азриилян] невизначеність формулюється як недостатність відомостей про умови, в яких здійснюватиметься економічна діяльність, низький ступінь передбачуваності цих умов.

З погляду економічної теорії невизначеність – це об᾽єктивна неможливість здобуття абсолютного знання про об᾽єктивні та суб᾽єктивні чинники функціонування системи, неоднозначність її параметрів. Чим більша невизначеність під час прийняття господарського рішення, тим вище ризик [клименко, ястремский]. Це визначення є найуживанішим в сучасній економічній літературі.

У деяких наукових працях відзначається можливість розгляду понять невизначеності та ризику як тотожних або синонімічних [машина, сорока, витл, ивченко]. Але більш розповсюдженим є підхід, відповідно до якого ці поняття розмежовуються, що обумовлює виокремлення особливостей прийняття рішень за умов ризику та невизначеності [гран, ивч, сороки, клименко, витл].

В теорії економічного ризику невизначеність розглядається в різних аспектах: як основа ризику та його першопричина, основна риса (властивість) ризику та визначальна умова його існування, одна з характеристик ситуації ризику тощо [витл, ивч, гранат, сорока, ястр, устенко].

Отже, невизначеність є складною та багатоаспектною економічною категорією, тісно пов᾽язаною з категорією економічного ризику. Щоб успішно протидіяти чинникам невизначеності у підприємницькій діяльності, необхідно вивчити її причини та види.

6.2 Причини невизначеності

Наявність невизначеності при розробці та реалізації господарських рішень обумовлена численними причинами, які можна умовно об᾽єднати у певні групи.

1 група. Причини, пов᾽язані з сутністю підприємництва та розвитком ринкових відносин:

• самостійність суб᾽єктів підприємництва при плануванні господарської діяльності та виборі напряму економічного розвитку та, водночас, відповідальність за результати господарювання перед власниками, (акціонерами), працівниками, суспільством; обмежені гарантії з боку держави;

• наявність множинних цілей суб᾽єкта господарювання, можливість протиріч між цілями, змінюваність цілей в процесі господарювання;

• обмеженість ресурсів окремих суб᾽єктів господарювання та суспільства в цілому, необхідність використання цих ресурсів найефективнішим способом, отже, необхідність аналізу альтернатив використання ресурсів та обгрунтування оптимальної з них;

• конкуренція, наявність протилежних інтересів суб᾽єктів господарювання, необхідність вдосконалення всіх аспектів діяльності підприємств, прийняття нетрадиційних рішень, пов᾽язаних з невизначеністю;

• індивідуалізація споживчого попиту, його ймовірнісний характер, швидка змінюваність та важкопрогнозованість;

• необхідність налагодження та координації взаємодії багатьох суб᾽єктів господарювання, що знаходяться у зовнішньому середовищі та мікрооточенні підприємства, складність партнерських стосунків та можливість їх порушення;

• швидка змінюваність умов економічної кон᾽юнктури та необхідність адаптації до неї;

• ускладнення рішень, що приймаються, збільшення кількості їх параметрів і відповідне зростання необхідного обсягу та якості інформації, потреба у застосуванні більш складних методів аналізу інформації [бузько, лапуста, смольков, витл*3, третьяк].

2 група. Причини, пов᾽язані з інформацією при прийнятті рішень:

• обмеженість знань про об᾽єкт дослідження; недостатність або відсутність інформації щодо об᾽єкта дослідження;

• недостатня вірогідність інформації, її асиметричність;

• відсутність однозначності щодо основних параметрів об᾽єкта дослідження;

• альтернативність та випадковість варіантів розвитку подій в процесі реалізації господарського рішення;

• швидка змінюваність («старіння») інформації;

• неможливість отримання точного прогнозу параметрів економічної системи, щодо якої приймаються рішення;

• обмеженість можливостей та часу для збирання й аналізу необхідної інформації;

• суб᾽єктивність при проведенні аналізу інформації;

• викривлення інформації при її збиранні та аналізі, похибки, втрати інформації [смольков, витл*3, илляшенко, устенко, гранат].

3 група. Причини, пов᾽язані з сучасними тенденціями розвитку світової економіки та суспільства:

• глобалізація світової економіки, взаємозв᾽язок між економічними показниками багатьох країн (виникнення ефекту «доміно»); ускладнення взаємодії між ними; посилення міжнародної співпраці та конкуренції;

• розмиття меж між окремими видами людської діяльності, галузями знань, різними типами організацій, держав і культур, переплетіння етичних і моральних норм;

• визначальна роль інноваційного типу розвитку в досягненні лідируючих позицій на світовій арені;

• науково-технічний прогрес, що формує нову систему орієнтації людини, змінює середовище її мешкання; зростання необхідності застосування творчих підходів у веденні господарської діяльності, а, отже, і необхідності ризикувати;

• швидке зростання обсягів знань та їх розповсюдження технічними засобами, що постійно вдосконалюються;

• недетермінованість процесів у суспільстві та у економічному житті;

• спонтанність природних процесів та явищ, стихійні лиха;

• зростання глобального ризику людської цивілізації (аварії на АЕС, природні катаклізми, глобальне потепління та ін., що є плодами діяльності людини) [смольков, витл*3, илляшенко].

4 група. Причини психологічного характеру:

• суб᾽єктивне сприйняття конкретних господарських ситуацій особами, що приймають рішення (різне ставлення до ризику);

• можливість припущення помилок, викривлення, втрати інформації при обгрунтуванні та реалізації господарських рішень («людський чинник»);

• відмінності у соціально-психологічних настановах, ідеалах, намірах, оцінках, стереотипах поведінки [устенко, витл*2, гранат].

5 група. Причини стратегічного характеру:

• невизначеність щодо встановлення періоду, на який розробляється стратегія розвитку підприємства;

• невизначеність щодо формування цілей підприємства у виборі пріоритетів у поставлених цілях через велику кількість цілей;

• похибки при оцінці поточного стану внутрішнього та зовнішнього середовища підприємства;

• можливі збої підчас розробки стратегії розвитку підприємства та її реалізації;

• невизначеність підчас контролю та оцінки результатів діяльності підприємства [витл, серая с.33, устенко,с.29].

Причини невизначеності можуть бути розподілені також на об᾽єктивні та суб᾽єктивні; зовнішні та внутрішні щодо суб᾽єкта господарювання; первинні та другорядні, за іншими ознаками тощо [витл*2, устенко, гранат, сороки]. Джерелами невизначеності, що приводить до ризику, є всі стадії виробничого процесу – від купівлі й доставки сировини, матеріалів, комплектуючих виробів до продажу продукції [бузько, третьяк]. Таким чином, невизначеність залежить від безлічі взаємопов᾽язаних та мінливих чинників, які можуть взаємно підсилювати або послаблювати дію один одного.

6.3 Види невизначеності

Оскільки невизначеність породжується численними причинами, вона може мати різноманітні види та форми прояву, які можуть бути класифіковані за певними ознаками (таблиця 6.1).

Таблиця 6.1 – Види невизначеності

Ознака	Види	Характеристика
1 Залежно від засобів визначення ймовірності настання певних подій [клим, витл, гран]	Статистична (об᾽єктивна)	Невизначені параметри господарського рішення можуть спостерігатися досить часто, що дозволяє сформувати репрезентативну вибірку; або існує можливість штучно сформувати вибірку шляхом комп᾽ютерної імітації. На основі сформованої вибірки ймовірності подій визначаються як їх відносні частоти.
	Нестатистична (суб᾽єктивна)	Відсутність повторюваності подій та аналогів для порівняння, можливість реалізації певних подій тільки в майбутньому, отже, неможливість отримання репрезентативної вибірки. Для оцінки ймовірності подій використовуються суб᾽єктивні оцінки, надані експертами на основі їх знань, досвіду, інтуїції та ін.
2 За ступенем ймовірності настання події [клим, витл, устенко, гран]	Повна невизначеність	Прогнозованість ймовірності настання події близька до нуля; повна неможливість прогнозування перспектив розвитку підприємства та ринку в цілому.
	Повна визначеність	Прогнозованість ймовірності настання події близька до одиниці, що дозволяє майже зі 100%-ною вірогідністю прогнозувати стратегію розвитку підприємства та тенденції на ринку.
	Часткова невизначеність	Ймовірність настання подій знаходится у межах від нуля до одиниці. Чим більш наближеним до одиниці є значення ймовірності події, тим менша невизначеність щодо її настання, тим більша вірогідність при прогнозуванні стратегії розвитку підприємства на ринку. Цей вид невизначеності є найбільш розповсюдженим у практичній діяльності підприємств.
3 За об᾽єктом невизначеності [клименко]	Людська невизначеність	Пов᾽язана з індивідуальними особливостями людини (відмінності у рівні освіти, емоційно-психологічному настрої, світогляді) та неможливістю точного передбачення їх впливу на результати роботи.
	Технічна невизначеність	Зумовлена надійністю технічних засобів праці, можливістю відхилень у виробничому процесі, складністю технології, рівнем автоматизації, темпами оновлення, обсягами виробництва.
	Соціальна невизначеність	Пов᾽язана з прагненням людей утворювати соціальні зв᾽язки та поводитися відповідно до загальноприйнятих норм, традицій, прийнятих зобов᾽язань.
4 За рівнем інформаційної насиченості ситуації [сороки]	Невизначеність першого порядку	Відомі всі можливі результати рішення, що приймається, та ймовірності цих результатів, які визначаються статистичним способом
	Невизначеність, при якій відомі всі можливі результати та суб᾽єктивні ймовірності	Відомі всі можливі результати рішення, що приймається, та ймовірності цих результатів, які визначаються суб᾽єктивним способом
	Невизначеність другого порядку	Відомі всі можливі результати рішення, що приймається, але неможливо оцінити їх ймовірності
	Невизначеність третього порядку	Неможливо оцінити ні результати рішення, що приймається, ні їх ймовірності
5 З точки зору екзо- або ендогенності щодо об᾽єкта дослідження	Зовнішня невизначеність	Пов᾽язана зі змінами у зовнішньому середовищі підприємства (дії конкурентів, зміни у законодавчій базі господарювання, мінливість попиту на продукцію та ін.)
	Внутрішня невизначеність	Зумовлена змінами у внутрішньому середовищі підприємства (некомпетентність керівництва, помилки при розробці стратегії підприємства, недбалість працівників, витік комерційно важливої інформації та ін.)
6 За можливими наслідками [kлим 82, гран16]	Чиста (статична) невизначеність	Може призвести тільки до несприятливих наслідків в результаті прийняття рішення (втрати через крадіжки, пожежі та ін.)
	Спекулятивна (динамічна) невизначеність	Може призвести як до несприятливих, так і до сприятливих наслідків (можливість отримання прибутку або збитку при впровадженні нової продукції на підприємстві).

Також види невизначеності класифікують за наступними ознаками:

• за сферами діяльності підприємства (персонал, маркетинг, менеджмент, виробництво, фінанси) [третьяк];

• за етапами розвитку підприємства (продукту, проекту) [Витл, с.32];

• за етапами прийняття господарського рішення та його реалізації [уст, 29];

• за джерелами виникнення (невизначеність зовнішнього середовища, невизначеність економічної кон᾽юнктури, невизначеність умов підприємництва та ін.) [гранат, с.12];

Отже, існує множина видів невизначеності, вплив яких на результати підприємницької діяльності досить складно прогнозувати, але необхідно враховувати при розробці та прийнятті господарських рішень.