6.1. Аналіз використання та розподілу прибутку підприємства

Ціль будь-якої комерційної організації полягає в одержанні максимального прибутку в результаті своєї діяльності. Звідси випливає основне завдання туристичного підприємства забезпечення в довгостроковій перспективі з урахуванням технічного прогресу й конкуренції умов для стабільного зростання прибутку. Підвищення ефективності діяльності туристичних підприємств, їх розширення й технічне переозброєння, удосконалювання системи керування при збільшенні номенклатури продукції, робіт і послуг є необхідними передумовами при досягненні цієї цільової установки.

Згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати» розрізняють кілька видів прибутку (збитку). По-перше, це валовий прибуток, тобто різниця між сумами чистого доходу (виручки) від реалізації продукції і собівартості реалізованої продукції. По-друге, це фінансові результати від операційної діяльності, які, зрозуміло, будуть менші ніж перша сума за рахунок відрахування «адміністративних витрат» і «витрат на збут». Далі йдуть фінансові результати від звичайної діяльності (до оподаткування і після нього) і, нарешті, — чистий прибуток або збиток. Порядок формування цих показників наведено схематично (рис. 6.1) [42,с. 93].

Під час аналізу треба розв’язати такі завдання: оцінити виконання плану з прибутку у цілому і за окремими видами прибутків і збитків; вивчити динаміку фінансових результатів за ряд років; визначити вплив основних факторів на зміну суми прибутку від реалізації продукції; обчислити та оцінити фынансовы показники туристичного підприємства.

Аналіз фінансових показників слід проводити за даними форми № 2 «Звіт про фінансові результати» (Додаток Г), форми № 1 «Баланс підприємства» (Додаток А), а також даних обліку і матеріалів фінансового відділу. Для пошуку резервів зростання прибутку залучається інформація щодо рентабельності споріднених підприємств як в Україні, так і за кордоном.

В балансі фінансовий результат представлений нерозподіленим прибутком, що розраховується як різниця між величиною кінцевого фінансового результату за звітний період і сумою податків і інших належних за рахунок прибутку платежів.

У формі № 2 "Звіт про фінансові результати", що ілюструє формування результату діяльності, приводиться кілька видів прибутків, що відрізняються по широті обліку при розрахунках різних господарських операцій. Дані досліджуються за допомогою вертикального й горизонтального аналізу. Вертикальний аналіз дозволяє проаналізувати структуру, динаміку змін всіх статей витрат і прибутків у загальному вигляді (табл. 6.1).

Таблиця 6.1

Вертикальний аналіз структури й динаміки фінансових результатів

№ з/п	Показник	На кінець
		2010р.	2011р.	2012р.
1	2	3	4	5
1	Доход (виторг) від реаолізації	100	100	100
2	Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)	54,5	57,1	58,1
3	Адміністративні витрати	14,6	12,6	13,0
4	Витрати на збут	14,9	16,9	16,0
5	Фінансовий результат віж операційної діяльності	16,0	13,5	12,8
6	Дивиденди отримані	1,7	1,3	1,3
7	Відсотки отримані	3,7	2,9	2,9
8	Інші доходи від інвестиційної діяльності	2,1	1,6	1,3
9	Фінансовий результат від від звичайної діяльності до оподаткування	8,6	7,7	7,2

Продовження табл. 6.1

1	2	3	4	5
10	Інші доходи, що виникли в процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною	1,8	1,3	0,9
11	Витрати на відсотки, збитки, собівартість реалізованих фінансових інвестицій, курсові різниці, уцінки	2,5	1,8	1,2
12	Фінансовий результат від звичайної діяльності	4,3	4,5	5,1
13	Надзвичайні витрати	1,5	1,6	1,8
14	Податки з надзвичайного прибутку	2,8	2,9	з,з
15	Податок на прибуток	1,8	2,2	3,0
16	Чистий прибуток	1,0	0,8	0,4

Цінність даного аналізу полягає в можливості дослідження в тимчасовому аспекті тенденцій змін результатів діяльності.

Нескладним, але досить ефективним по своїх аналітичних можливостях є горизонтальний аналіз форми № 2 (табл. 6.2).

Таблиця 6.2

Горизонтальний аналіз даних "Звіт про фінансові результати" туристичного підприємства за 2010-2012рр.

№ з/п	Показник	На кінець
		2010р.		2011р.		2012р.
		Тис.грн.	%	Тис.грн.	%	Тис.грн.	%
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Доход (виторг) від реаолізації	1375,3	100	2007,5	146,0	2227,6	162,0
2	Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг)	750,1	100	1145,5	152,7	1295,3	172,7
3	Адміністративні витрати	200,3	100	251,7	137,9	290,1	149,1
4	Витрати на збут	204,7	100	340,2	125,7	356,6	144,8
5	Фінансовий результат віж операційної діяльності	220,2	100	270,2	166,2	285,6	174,2
6	Відсотки отримані	50,3	100	57,4	110,0	64,8	129,0
7	Інші доходи від інвест. діяльності	118,3	100	154,3	130,4	161,3	136,3

Продовження табл. 6.2

1	2	3	4	5	6	7	8
8	Інші доходи від інвестиційної діяльності	25,1	100	26,3	104,8	20,7	82,6
9	Фінансовий результат від від звичайної діяльності до оподаткування	58,6	100	90,9	155,1	114,2	194,9
10	Надзвичайні витрати	20,5	100	31,8	155,1	40,0	194,9
11	Податки з надзвичайного прибутку	38,1	100	59,1	155,1	74,2	194,9
12	Податок на прибуток	24,4	100	44,0	180,4	66,0	270,4
13	Чистий прибуток	13,7	100	15,1	110,0	8,3	60,4

Горизонтальний аналіз є доповненням вертикального аналізу. При його проведенні необхідно враховувати вплив інфляції на результати минулої діяльності.

Аналіз виконання плану з прибутку від реалізації товарної продукції починається з розрахунку впливу основних факторів. Для цього необхідно взяти вихідні дані з форми № 2 за звітний рік і відповідну інформацію за попередній рік, а також відомості про зміну обсягів реалізації (виробництва) в натуральних показниках або в незмінних цінах(табл. 6.3).

Таблиця 6.3

Показники формування валового прибутку 2010-2011рр., тис. грн.

Показник	2010р.	Реалізація у 2011р.за цінами, собівартістю та структурою минулого року	Фактична реалізація за 2011р., за структурою та собівартістю минулого року	Фактично у 2011р.
1. Чистий дохід (виторг) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) (рядок 035)	1000	950*	1243	1243
2. Собівартість реалізованої продукції ( рядок 040)	540	513**	671***	623
3. Валовий прибуток (від реалізації товарної продукції) (рядок 050)	460	437	572	620
4. Витрати на 1 грн.реалізованої продук­ції (2 : 1), коп.	54	54	54	50,1

Вплив факторів розраховується так:

1) вплив обсягу реалізації товарної продукції:

437 – 460 = – 23 (тис. грн.) або 460 * (– 5) : 100 = – 23 (тис. грн.) (негативний вплив);

2) вплив зміни цін:

572 – 437 = + 135 (тис. грн.) (позитивний вплив),

у тому числі:

а) вплив зміни цін на готову продукцію:

1243 – 950 = 293 (тис. грн.) (позитивний вплив);

б) вплив зміни цін на сировину, напівфабрикати, енергію тощо:

– (671 – 513 ) = – 158 (тис. грн.) (негативний вплив);

3) вплив собівартості продукції та асортиментно-струк­турних зрушень

620 – 572 = +48 (тис. грн.).

Загальний вплив усіх факторів:

– 23 + 135 + 48 = + 160 (тис. грн.).

Зростання прибутку порівняно з минулим роком становило:

620 – 460 = + 160 (тис. грн.).

Основну частину прибутки підприємства одержують від звичайних видів діяльності, до якої відносять прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг). Прибуток від реалізації продукції в цілому по підприємству залежить від чотирьох факторів першого рівня: обсягу продажів продукції (VРП); її структури (Удi); собівартості (Зi) і рівня середньореалізованих цін (Цi).

Обсяг продажів продукції може виявляти позитивний і негативний вплив на суму прибутку. Збільшення обсягу продажів рентабельної продукції приводить до пропорційного збільшення прибутки. Якщо ж продукція є збиткової, то при збільшенні обсягу продажів відбувається зменшення суми прибутку.

Собівартість продукції й прибуток перебувають в обернено пропорційній залежності: при збільшенні рівня цін сума прибутку зростає й навпаки. Якщо аналізується прибутковість реалізованої продукції одного виду, то визначають дію лише трьох факторів. Розрахунки їх впливу рекомендується здійснювати на підставі внутрішньогосподарської інформації, яка, до того ж, містить планові дані (табл. 6.4).

Таблиця 6.4

Фінансові показники, пов’язані з реалізацією продукції

Показник	За планом	Фактично	Абсолютне відхилення (+, –)
1. Реалізовано продукції:
а) у тис. грн.	850	800	– 50
б) в одиницях	10 000	8000	– 2000
2. Ціна за одиницю продукції, грн.	85	100	+ 15
3. Собівартість реалізованої одиниці, грн.	70	75	+ 5
4. Прибуток на одиницю продукції, грн.	15	25	+ 10
5. Прибуток від реалізації всієї товарної продукції (1б/4), тис. грн.	150	200	+ 50

Розрахунок впливу факторів на величину валового прибутку від реалізації товарної продукції

1) вплив обсягу реалізації продукції в натуральному вимірі:

(– 2000) · 15 = – 30 000 (грн.) або 150 000  = – 30 000 (грн.);

2) вплив зміни собівартості продукції:

– (+ 5) · 8000 = – 40000 (грн.);

3) вплив зміни цін:

+ 15 ∙ 8000 = + 120 000 (грн.).

Разом: + 50 000 (грн.).

Два фактори негативно впливали на суму прибутку і разом зменшили його на 70 тис. грн., резерв — лише 30 тис. грн.

Під час аналізу прибутків або збитків від іншої реалізації необхідно зіставляти фактичні дані з планом або аналогічними сумами за попередній період. До складу цих фінансових результатів належать численні суми, пов’язані з загальним управлінням підприємством, фінансовими та інвестиційними операціями, а також сумами, що стосуються надзвичайних подій.

Передусім слід дослідити склад сум адміністративних витрат і витрат на збут та проаналізувати їх вплив на фінансові результати, що стосуються операційної діяльності підприємства. Далі вивчають результати, пов’язані з інвестиційною діяльністю, та доходи і витрати від надзвичайних подій.

Особливу увагу слід приділити наявності сум, складу і динаміці штрафів, пені та неустойок. З’ясувавши причини їх виникнення і виявивши винних, треба розробити конкретні заходи щодо їх зменшення. Аналізуючи фінансові результати, пов’язані з надзвичайними ситуаціями (збитки), необхідно чітко розрізняти, де були справжні стихійні сили, а де — звичайна безгосподарність, яка маскується під природні катаклізми (наприклад пожежу, яка виникла внаслідок грубих порушень правил пожежної безпеки і спричинила значні збитки, не слід розглядати як фактор, що не залежав від роботи підприємства). Тому ці збитки за своєю суттю є не що інше, як резерв збільшення прибутку.

Отриманий підприємством прибуток може бути використаний для задоволення різноманітних потреб. По-перше, він спрямовується на формування фінансових ресурсів держави, фінансування бюджетних видатків. Це досягається вилученням у підприємств частини прибутку в державний бюджет. По-друге, прибуток є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності.

Отже, отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап — це розподіл балансового прибутку. На цьому етапі учасниками розподілу є держава і підприємство. В результаті розподілу кожний з учасників одержує свою частку прибутку. Співвідношення розподілу прибутку між державою і підприємствами мас важливе значення для забезпечення державних потреб і потреб підприємств. Це одне з принципових питань реалізації фінансової політики держави, від правильного вирішення якого залежить розвиток економіки в цілому.

Пропорції розподілу прибутку між державою (бюджетом) і підприємством складаються під впливом кількох чинників. Істотне значення при цьому мас податкова політика держави щодо суб'єктів господарювання. Ця політика реалізується в: сумі податків, що сплачуються за рахунок прибутку; у визначенні об'єктів оподаткування, ставках оподаткування; у порядку надання податкових пільг.

Другий етап — це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємств після здійснення платежів у бюджет. На цьому етапі можуть створюватися за рахунок прибутку цільові фонди: резервний, розвитку й удосконалення виробництва, соціальних потреб, заохочення. Кошти цих фондів використовуються для фінансування відповідних витрат.

На обсяг прибутку, який залишається в розпорядженні підприємств, впливають: абсолютна сума отриманого балансового прибутку; платежі в бюджет, здійснювані за рахунок прибутку (рентні платежі, плата за землю, податок із власників транспортних засобів, податок на прибуток, податок на нерухомість — після його запровадження).

Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, не слід ототожнювати з чистим прибутком. Чинні нормативні акти визначають, що за рахунок прибутку підприємства повинні сплачувати ще і штрафи в таких випадках:

за порушення господарських договорів із суб'єктами господарювання;

за несвоєчасне подання в податкову адміністрацію необхідних розрахунків;

за затримку перерахування коштів у бюджет і державні цільові фонди;

за приховування прибутку від оподаткування;

за недотримання встановлених лімітів забору води або використання води без укладання відповідної угоди (це стосується використання води з державних водогосподарських систем);

за прострочені банківські позички;

за невиконання квоти зі створення робочих місць для інвалідів;

за інші порушення.

Отже, чистий прибуток — це частина прибутку, що залишається у туристичного підприємства після сплати податків та можливих штрафів (фінансових санкцій).

Використання чистого прибутку підприємство може здійснюватися шляхом попереднього формування цільових грошових фондів або спрямовуючи кошти безпосередньо на фінансування витрат. Принципове значення в розподілі чистого прибутку має досягнення оптимального співвідношення між фондами. Ці фонди умовні, безпосередньо на підприємстві вони не утворюються, а їхню величину можна встановити на підставі розрахунків використання прибутку на фінансування певних втрат чи заходів. Нині використання чистого прибутку (напрямок і пропорції) визначаються самостійно кожним суб'єктом господарювання.