Дослід 3. Окисно-відновні властивості сполук станума і плюмбума

3.1. Відновні властивості станума(2+)

а) у дві пробірки наливають небагато розчину станум(2+) хлориду. У першу додають 1 мл 2н. розчину HCl і 2 мл перманганату калію, у другу 1 мл 2н. розчину HCl і 2 мл дихромату калію. Спостерігають в обох випадках зміну кольору вихідних розчинів. Записують окисно-відновні реакції, підбирають коефіцієнти за допомогою іонно-електронного методу, з огляду на те, що в кислому середовищі MnО₄^- відновлюється до Мn²⁺, а Cr₂O₇^2- - до іона Cr³⁺;

б) у пробірку з розчином нітрату вісмуту додають по краплях розчин NaOH до утворення осаду. В іншій пробірці дією лугу на розчин SnCl₂ одержують Na₂[Sn(OH)₄]. Виливають розчин із другої пробірки в першу і спостерігають утворення чорного осаду металевого вісмуту. Складають рівняння реакцій.

3.2 Окиснення Pb²⁺ до Pb⁴⁺

У пробірку з розчином плюмбум ацетату (CH₃COO)₂Pb додають рівний обєм розчину хлорного вапна CaOCl₂. Суміш нагрівають і спостерігають утворення чорно-бурого осаду PbО₂. Складають рівняння реакції.

У висновку вкажіть: які окисно-відновні властивості виявляють сполуки Pb(2+) і Sn(2+).

3.3. Окисні властивості PbО₂

У пробірку з розчином HNO₃ додають небагато розчину KI і декілька крупинок PbО₂. Пробірку злегка підігрівають і спостерігають побуріння розчину. Дослідним шляхом установлюють, що в розчині утворився йод. Складають рівняння реакції.

Дослід 4. Гідроліз солей Pb²⁺ і Sn²⁺

У дві пробірки наливають по 1 мл Н₂O і додають небагато кристалічних SnCl₂ у першу і PbCl₂ – у другу. Реакційну суміш розмішують скляною паличкою й опускають у розчин папірець універсального індикатору. Відзначають рН розчинів. У першу пробірку додають ще 5-6 крапель води, відзначають утворення осаду гидроксохлориду олова (2+) SnOHCl. Другу пробірку нагрівають і додають у неї такий же розчин Na₂CO₃. Спостерігають випадання осаду PbCO₃ ^. Pb(OH)₂.

У висновках укажіть:

- Чому солі Sn²⁺ і Pb²⁺ підлягають гідролізу ?

- Додаванням якого реактиву можна зменшити гідроліз цих солей ?

Дослід 5. Синтез PbО₂ (з елементами НДРС)

3 г плюмбум ацетату розчиняють у 20 мл 2н. оцтової кислоти. Взважують на вагах 2,5 г хлорного вапна і готують з нього насичений розчин: Для цього наважку CaOCl₂ ретельно розтирають у ступці з 5 мл води, додають ще 10 мл води, розмішують і фільтрують через гладкий фільтр у хімічну склянку. Розчин ацетату свинцю нагрівають до 50⁰С и при помішуванні доливають до розчину CaOCl₂. Реакція протікає за рівнянням: .

Після цього реакційну суміш кип'ятять 10-15 хвилин до випадання осаду. Після охолодження осад PbО₂ фільтрують і промивають 2-3 рази водою на лійці Бюхнера. Потім осад разом з фільтром сушать у сушильній шафі при 100⁰С. Отриманий PbО₂ зважують, розраховують вихід (%) по Pb(Ac)₂.

Дослід 6. Електролітичне лудіння (з елементами ндрс)

Збирають установку, як зазначено на мал.4. У електролізер наливають розчин такого складу: 7 мл концентрованої HCl, 18 г SnCl₂2Н₂О крист., 8 г NH₄Cl, 1 л Н₂О. Мідні електроди зачищають наждаковим папером, промивають водою і протирають фільтрувальним папером і зважують, не торкаючись пальцями поверхні. Електроди закріплюють у кришці електролізера клемами на невеликій відстані друг від друга і на 2/3 занурюють у розчин. Включають струм і за допомогою реостата регулюють його: I=0,2-0,25А; U=2,2B. Електроліз проводять, приблизно, 1 – 1,5 години. Потім, відключивши ланцюг, виймають катод з розчину, промивають водою, висушують, вимірюють площу лудженої поверхні і знову зважують. Знаючи силу струму, час електролізу, масу катода до і після виділення на ньому олова, розраховують товщину покриття (густина олова 5,85 г/см³). Визначають вихід металу по струму.