Дослід 8. Гідроліз фосфатів

У три пробірки наливають розчини Na₃PO₄ , NaH₂PO_{4 ,} Na₂HPO₄ і випробують розчини червоним, синім і універсальним індикаторним папірцями (можна розчином універсального індикатору). Написати рівняння реакції гідролізуNa₃PO₄ . Знайти по таблиці константу дисоціаціїH₃PO₄ (К₁, К₂, К₃) і зробити висновок, на якій стадії гідроліз практично зупиняється.

Дослід 9. Розчинність фосфатів , якісні реакції на іони фосфатної кислоти

а) У розчини солей Ca²⁺,Mg²⁺,Pb²⁺іAg⁺ додають краплями розчин Na₃PO_4. спостерігають утворення осадів, відмічають їх колір .

б) До 2-3 мл розчину молібдата амонія, підкисленого розчином HNO_3, добавляють декілька крапель фосфатної кислоти H₃PO₄ або її солі. Суміш нагрівають. Утворюється осад фосфоромолібдата амонія:

H NO₃ +12 (NH₄)₂ MoO₄+21 H NO₃→(NH₄)₃H₄[P(Mo₂O₇)₆]↓+21 NH₄ NO₃+10H₂O .

16.5. Список рекомендованої літератури

1. Михайленко Я.И. Курс общей и неорганической химии. – М.: Высш. шк., 1966. – С. 508-553.

2. Ахметов Н.С. Общая и неорганическая химия. – М.: Высш. шк., 2001. – С. 373-420.

Тема 17. Властивості неметалів іvа групи (с, Sі)

17.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу

В IVА группу входять 5 елементів (₆С, ₁₄Si_{, 32}Ge, ₅₀Sn, ₈₂Pb) з електронною формулою ns²np². Карбон і силіцій – типові елементи, неметали, германій, станум і плюмбум складють підгрупу германія, це – метали (германій краще віднести до металоїдів, тобто, металоподібних елементів). Незважаючи на те, що кількість валентних електронів у карбона і силіція однакова, за своїми властивостями вони чітко відрізняються один від одного.

₆C ₁₄Si

Залежно від числа σ-зв’язків кординаційне число карбону дорівнює чотирьом (sp³-гібридизація: алмаз, CH_4, CCl₄) трьом (sp²–гібридизація: графіт, бензол, CO₃^2-) або двом (sp-гібридизація: карбін, CO₂ CS₂). В неорганічних сполуках карбон виявляє ступені окиснення -4 (Al₄ C₃), +2 (CO), +4 (CO₂). Силіцій в сполуках виявляє ступень окиснення (+2), +4 і - 4. Для карбону характерне утворення сполук з подвійними (С=С) і потрійними (СС) зв’язками за рахунок рπ-рπ-взаємодії; для силіція pπ-pπ–взаємодія не відбувається. Карбон виявляє здатність до утворення гомоланцюгових молекул зі зв’язками С-С лінійного, розгалуженого, циклічного типів (ці чисельні сполуки вивчає органічна хімія). Для силіція утворення ланцюгів ...Si-Si… сильно обмежено.

Слід звернути увагу на алотропію (модифікації) простих речовин: для карбона – це графіт , алмаз, карбін, фуллерени (С_60, С₇₀ і інші). Для силіція відомі дві модифікації. При звичайних температурах карбон і силіцій надзвичайно інертні. При високих температурах вони реагують з багатьма металами і неметалами, виявляючи при цьому, в залежності від умов властивості окисника або відновника:

2Mg + Si  Mg₂ Si

окисник

Si + H₂O + 2 KOH = K₂ Si O₃ + 2H₂О

відновник

Карбіди і силіциди d-металів – тверді жаростійкі сполуки, нерозчинні в кислотах і лугах. Карбіди і силіциди активних металів (s- і p–металів), навпаки, реагують з кислотами або H₂O (деякі при нагріванні). При цьому утворюються ацетилен (ацетиленіди, наприклад, CaC₂) або метан (метанід, Al₄ C₃), а при дії кислот на силіциди виділяється силан, SiH_4. З гідрогеном карбон утворює численні сполуки, вуглеводні, або гідрогенкарбони (алкани, алкени, ароматичні вуглеводні), які вивчаються в органічній хімії. Гідрогенсилани, або силани, відповідають загальній формулі Si_n H_2n+2, але на відміну від вуглеводнів, атоми силіція не утворюють довгих ланцюгів (максимально n=8, тобто , до С₈ Si_18. ) Для карбону отримано оксиди СО, СО₂, С₃О_2,С₅О_2,С_12,О_9; для силіція – SiO,SiO_2. Слід звернути увагу на будову і хімічні властивості оксидів, зокрема, утворення карбонілів, карбонатів, силікатів, а також на застосування цих сполук.