
- •М о д у л ь 1. Основні поняття і закони хімії т е м а 1 (вступна). Основні поняття і закони хімії.
- •1.4. Список рекомендованої літератури
- •2.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •2.4. Лабораторна робота
- •2.5. Список рекомендованої літератури
- •3.1.Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •3.2. Приклади розвязування типових задач
- •3.3. Задачі для самостійного рішення: 182, 183, 190, 208
- •3.4. Лабораторна робота
- •3.5. Список рекомендованої літератури
- •4.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •4.2. Приклади розвязування типових задач.
- •4.3. Задачі для самостійного рішення: 720, 724, 736
- •4.4. Лабораторна робота
- •Дослід 3. Утворення сольватокомплексів
- •Дослід 6. Стійкість комплексів
- •4.5. Список рекомендованої літератури
- •М о д у л ь 2. Основні закономірності протікання хімічних реакцій т е м а 5. Енергетика хімічних процесів
- •5.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •5.2. Приклади розвязування типових задач
- •Розв’язок: Температуру початку реакції розрахуємо за формулою:
- •5.3. Задачі для самостійного рішення: № 283, 285, 303, 311
- •5.4. Лабораторна робота
- •5.5. Список рекомендованої літератури
- •Тема 6. Швидкість протікання хімічних реакцій та хімічна рівновага
- •6.2.Приклади розвязування типових задач
- •6.3. Задачі для самостійного рішення: 330, 332, 334, 352
- •6.4. Лабораторна робота
- •Загальні вказівки
- •М о д у л ь 3. Розчини т е м а 7. Розчинність. Способи вираження концентрації
- •8.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •8.3. Задачі для самостійного розвязування: 1030, 1031, 1035, 1037
- •8.4. Лабораторна робота
- •8.5. Список рекомендованої літератури
- •Т е м а 9. Властивості розчинів. Рівноваги у розчинах електролітів
- •9.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •9.2. Приклади розвязування типових задач
- •9.3. Задачі для самостійного рішення: № 516, 544, 586
- •9.4. Лабораторна робота
- •9.5. Список рекомендованої літератури
- •Тема 10. Окисно-відновні реакції
- •10.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •10.2. Приклади рішення типових задач
- •10.3. Задачі для самостійного рішення: 624, 625, 626, 640
- •10.4. Лабораторна робота
- •10.5. Список рекомендованої літератури
- •М о д у л ь 4. Електрохімічні процеси
- •Т е м а 11. Гальванічні елементи
- •11.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •11.2. Приклади розвязування типових задач
- •1.3. Задачі для самостійного рішення: 658, 660, 661
- •11.4. Лабораторна робота
- •11.5. Список рекомендованої дітератури
- •12.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •12.2. Приклади розв’язку типових задач
- •12.4. Лабораторна робота
- •12.5. Список рекомендованої літератури
- •13.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •13.2. Приклади рішення типових задач
- •13.3. Задачі для самостійного рішення 689, 690, 695, 709
- •13.4. Лабораторна робота
- •13.5. Список рекомендованої літератури
- •Тема 14. Властивості неметалів viiа групи (f, Cl, Br, I)
- •14.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •14.2. Приклади розв’язку типових задач
- •14.3. Задачі для самостійного розв’язування: 823, 824, 831.
- •14.4. Лабораторна робота
- •14.5. Список рекомендованої літератури
- •Тема 15. Властивості неметалів viа групи (o, s, Se, Te)
- •15.1 Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •15.2. Приклади розв’язку типових задач
- •15.3. Задачі для самостійного розв’язку
- •15.4. Лабораторна робота
- •15.5. Список рекомендованої літератури
- •Тема 16. Властивості неметалів vа групи (n, p, As, Sb)
- •16.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •16.2. Приклади розв’язування типових задач
- •16.3. Задачі для самостійного розв’язку: 901, 902, 917
- •16.4. Лабораторна робота
- •Дослід 8. Гідроліз фосфатів
- •16.5. Список рекомендованої літератури
- •Тема 17. Властивості неметалів іvа групи (с, Sі)
- •17.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •17.2. Приклади розв’язування типових задач
- •17.3. Задачі для самостійного розв`язку: № 944, 949, 964.
- •17.4. Лабораторна робота
- •17.5. Список рекомендованої літератури
- •М о д у л ь 5. Властивості конструкційних і інструментальних металів і їхніх сполук. Полімерні матеріали
- •18.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •18.2. Приклади розвязування типових задач
- •18.3. Задачі для самостійного рішення: 1009, 1051, 1053
- •18.4. Лабораторна робота
- •Дослід 6. Окисно-відновні властивості сполук титана
- •Дослід 7. Електрохімічне оксидування (анодирування) алюмінію (елементи ндрс)
- •Сполуки водних розчинів для фарбування анодируваного алюмінію
- •18.5. Список рекомендованої літератури
- •Т е м а 19. Властивості заліза, кобальту, нікелю
- •19.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •19.2. Приклади розвязування типових задач
- •19.3. Задачі для самостійного рішення: 1113,1114, 1117, 1118
- •19.4. Лабораторна робота
- •19.5. Список рекомендованої літератури
- •Т е м а 20. Властивості металів підгрупи Cr і Mn і їх сполук
- •20.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •20.2. Приклади розвязування типових задач
- •20.3. Задачі для самостійного рішення: 1084, 1096, 1097
- •20.4. Лабораторна робота
- •20.5. Список рекомендованої літератури
- •21. Властивості металів vb групи (підгрупи ванадію)
- •21.1 Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •21.2. Приклади розв’язування типових задач
- •21.3. Задачи для самостійного розв’язування : №1081, 1082
- •21.4. Лабораторна робота
- •21.5. Список рекомендованої літератури
- •22.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •22.2. Приклади розвязування типових задач
- •22.3. Задачі для самостійного рішення: 1071, 1072, 1077
- •2.4. Лабораторна робота
- •Дослід 3. Окисно-відновні властивості сполук станума і плюмбума
- •Дослід 6. Електролітичне лудіння (з елементами ндрс)
- •22.5. Список рекомендованої літератури
- •Т е м а 23. Властивості конструкційних металів ib і iib груп
- •23.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •23.2. Приклади розвязування типових задач
- •22.3. Задачі для самостійного рішення 995, 984, 1025
- •23.4. Лабораторна робота
- •23.5. Список рекомендованої літератури
- •24.1. Рекомендації до вивчення теоретичного матеріалу
- •24.2. Лабораторна робота
- •24.3. Список рекомендованої літератури
- •Питання до колоквіуму за темами «Будова атома. Періодичний закон. Властивості елементів. Хімічний зв'язок. Комплексні сполуки. Типи взаємодії молекул»
- •Тиск водяної пари при різних температурах
- •Добуток розчинності (др) важкорозчинних сполук (25оС)
- •Індивідуальні завдання до теми «Основні поняття і закони хімії»
- •Індивідуальні завдання до теми : "Електролітична дисоціація, рН, гідроліз солей"
- •Тема 1. (вступна). Основні поняття і закони хімії
- •Тема 2. Закон еквівалентів…………………………………………………………………....7
- •Тема 3. Будова атома. Періодичний закон. Властивості елементів..................................10
- •Тема 4. Хімічний зв'язок. Комплексні сполуки……………………….....................................15
- •Тема 5. Енергетика хімічних процесів………………………………….................................21
- •Тема 6. Швидкість хімічних реакцій і хімічна рівновага……................................................29
- •Тема 7. Розчинність. Способи вираження концентрації……………..................................33
- •Тема 18. Властивості легких конструкційних металів
16.2. Приклади розв’язування типових задач
Задача 1. Яким чином можна відрізнити розчин хлориду амонію від хлориду натрію ?
Розв’язок. Хлорид амонію NH4Cl утворений взаємодією слабкої основи NH4OH з сильною кислотою, тому в розчині він гідролізується за схемою :
NH4Cl + HOH = NH4OH + HCl
NH4+ + HOH = NH4OH + H+ (pH<7)
Тобто, у розчині NH4Cl - кисле середовище, універсальний індикаторний папірець змінить забарвлення від жовтого до червоного. Хлорид натрію гідролізу не підлягає. Крім того, розчин NH4Cl легко відрізнити від розчину NaCl по реакції з лугами (при нагріванні):
NH4Cl + NaOH →t NH3 + H2O + NaCl
Аміак визначають за запахом, а також лакмусовим або індикаторним папірцем. При прожарюванні зразка хлориду амонію утворюються леткі сполуки :
NH4Cl → NH3↑ + HCl↑
Хлорид натрію при прожарюванні не розкладається. Забарвлення полум’я при внесенні в нього NaCl- жовте, а солей амонію – безбарвне.
Задача 2. Гідроксиламін NH2OH – сильний відновник, але він може виявляти і властивості окисника . Напишіть відновні реакції, які підтверджують окисно-відновну подвійність гідроксиламіну.
Розв’язок.
а) 2 NH2OH + І02 + 2KOH → N02 + 2KІ-1 + 4 H2O
відновник
б) 2NH2OH + 4Fe+2SO4 + 3H2SO4 → 2Fe2(SO4 )3 + (NH4)2SO4 + 2H2O
окисник
Задача 3. При згорянні 3г фосфору утворилося 6,87г оксиду, густина пари якого відносно повітря 9,8 . Який оксид утворився ?
Розв’язок. За умовою задачі утворилося 6,87 г оксиду, тобто, в реакцію вступило 3,87г О2 .Знаходимо відношення х : у в формулі оксиду PxOy :
х :y= 3/31 : 3,87/16 = 0,0968 : 0,242 = 2 : 5
Найпростіша формула оксиду P2O5 ; для неї молекулярна маса складає 2·31+5·16 = 142 г/моль. Істінна молекулярна маса складає М = 9,8·dпов. = 9,8· 29 = 284,2г/моль .Отже формула оксидаP4O10.
16.3. Задачі для самостійного розв’язку: 901, 902, 917
16.4. Лабораторна робота
Необхідні прилади, устаткування, реактиви: сухі речовини – NaNO2 , NH4Cl + Ca(OH)2 (1:1), NH4Cl, NH4NO3 , (NH4)2SO4, сульфати або хлориди гідразину,гідроксиламіну, NaNO2, Cu (стружка); розчини NH4Cl (насич.), NH3(конц.), HCl(конц.), йодна вода, HNO3 (розб., конц.), H2SO4, H3PO4, KOH, NaOH, KІ, FeSO4, KSCN, KMnO4 , NaNO2, Na3PO4, NaH2PO4, Na2HPO4, розчини солей кальцію, магнію, плюмбуму, срібла, молібдата амонію. Штатив з лапкою, пробірка з газовідвідною трубкою, кристалізатор з водою, індикаторни папір, склянні палички.
Дослід 1. Одержання азоту
В пробірку насипають 2 г нітриту натрію NaNO2, додають 4-5 мл насиченого розчинуNH4Cl. Закривають пробірку пробкою з газовідводною трубкою, закріпляють в штативі з лапкою горизонтально і обережно прогрівають суміш реагентів. Через 1-2 хвилини збирають газ у широку пробірку під водою у ванні . Через деякий час закривають пробірку, виймають із ванни і перевіряють наявністьN2палаючого трісочкою та вапняною водою (полум’я згасає, а вапняна вода не змінюється ) . Написати рівняння реакцій , що відбуваються .
Дослід 2. Одержання амоніаку
Суху суміш NH4ClіCa(OH)2(1:1) насипають у пробірку з газовідводною трубкою, закріпляють пробірку горизонтально у штативі і нагрівають її повільно до виділенняNH3. ВиділенняNH3перевіряють по характерному запаху, індикаторним або фенолфталеїновим папірцем .
Дослід 3. Взаємодія амоніаку з кислотами
Змочують одну скляну паличку концентрованим розчином NH3 у воді, а другу концентрованим розчиномHClі підносять одну паличку до іншої. З’являється білий дим хлориду амонію .
Дослід 4. Термічний розпад солей амонію
Нагрівають у фарфорових тіглях на полум’ї пальника невелику кількість амонійних солей : HN4Cl,HN4NO3, (HN4)2SO4 до повного їх розкладу . Записують рівняння відповідних реакцій .
Дослід 5. Окисно-відновні властивості гідразину і гідроксиламіну
а) У дві пробірки наливають по 2-3 мл йодної води, додають невелику кількість розчину KOHабоNaOH. У першу пробірку додають декілька кристалів сульфату або хлориду гідразина , а у другу – гідроксиламіна . Перемішують суміш до знебарвлення розчину .
б) У дві пробірки наливають невелику кількість (2 мл ) розчину FeSO4, добавляють декілька кристалів сульфату або хлориду гідразина, а у другу – кристалів гідроксиламіна, перемішують. ОкисненняFe(2+) доFe(3+)перевіряють, додавши в кожну пробірку 1-2 каплі роданіду; при цьому розчин забарвлюється в темно-червоний колір комплекса [Fe(SCN)3]. Записують рівняння реакцій усіх дослідів
Дослід 6. Окисно-відновні властивості нітриту натрія
В одну пробірку наливають розчин KІ, а у другу –KMnO4, підкислюють сульфатною кислотою і додають 1-2 мл нітрита натрію (або декілька кристалів сухогоNaNO2). Спостерігають зміну забарвлення розчинів . Записують рівняння реакцій .
Дослід 7. Одержання оксидів NO і NO2 (витяжна шафа!)
У 2 пробірки поміщають невелику кількість мідної стружки або дроту. Додають у першу пробірку розбавленої нітратної кислоти HNO3 , а у другу - концентрованої. Першу пробірку злегка підігрівають. Спостерігають появу блакитного розчину соліCu2+і виділення безбарвного газуNOу першій пробірці та бурого газуNO2 – у другій, записують рівняння реакцій .