Практичне завдання 3 Прогнозування обстановки при аварії на хімічно-небезпечному об’єкті
Небезпечна хімічна обстановка може створитися в результаті аварій з викидом (розливом) небезпечних хімічних речовин або при застосуванні хімічної зброї з утворення зон хімічного зараження і осередків хімічної поразки.
Хімічна обстановка – це сукупність наслідків хімічного зараження території отруйними або сильнодіючими отруйними речовинами, що негативно впливають на населення, формування ЦЗ і діяльність об’єктів народного господарства.
Для визначення масштабів, характеру, ступеня впливу небезпечних хімічних речовин на людей, тварин, рослин, воду, а також розробки доцільних дій формування ЦЗ і населення під час ліквідації хімічного зараження і ведення робіт на об’єкті проводять оцінку хімічної обстановки методом оперативного прогнозування або за даними розвідки.
Приклад виконання задачі 3
Вихідні дані:
- необвалована ємність з хлором Q=10 т;
- температура повітря t=0 С;
- швидкість вітру V=2 м/с;
- напрямок вітру – 90;
- ступінь вертикальної стійкості повітря – інверсія.
Виконати:
Провести розрахунки оперативного (аварійного) прогнозування для N=4 год.
Показати на схемі зони можливого і прогнозованого хімічного забруднення.
Розв'язок:
1. Визначаємо кутовий розмір зони можливого забруднення при швидкості вітру V=2 м/с (табл. 3.1).
Кутовий
розмір зони можливого забруднення
складає
.
2. Визначаємо глибину розповсюдження хмари забрудненого повітря, в наведеному прикладі для Q=10 т, t=0 C, V=2 м/с:
Г = 10,9 км.
Примітка: для визначення глибин забруднення хлором або аміаком див. табл. 3.6.
3. Визначаємо площу зони можливого хімічного забруднення (ЗМХЗ) за формулою:
4. Визначаємо площу прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) за формулою:
де К – коефіцієнт, який залежить від ступеня вертикальної стійкості повітря, визначається за табл. 3.3.
Г – глибина розповсюдження хмари забрудненого повітря;
N – час на який розраховується глибина прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ), в наведеному прикладі за вихідними даними N=4 год.
5. Визначаємо час випаровування хлору, за умови: V=2 м/с, t=0 С і ємність не обвалована (табл. 3.4).
Час випаровування для хлору складе Т=1,12 год.
Примітка: для визначення часу випаровування аміаку див. табл. 3.5.
6. Знаходимо ширину прогнозованої зони хімічного забруднення (ПЗХЗ) при інверсії за формулою:
Примітка: для визначення ШПЗХЗ при інших ступенях вертикальної стійкості використовуйте наступні формули:
при
ізотермії
при
конвекції
7. Наносимо на мапу (схему) зони хімічного забруднення .
Рис. 3.1. Схема зон хімічного забруднення при оперативному прогнозуванні (напрямок вітру 90º, V=2 м/с, φ=90°)
Висновки. Результати оперативного прогнозування вказують на небезпеку на відстані Г=10,9 км для персоналу промислового хімічного об’єкту, робітників адміністративної будівлі і мешканців, що проживають біля об’єкту, в умовах аварії з викидом 10 т хлору.
За існуючих метеорологічних умов, через 4 години після аварії площа зони можливого хімічного забруднення складе SПЗХЗ=93,23 км2, а площа прогнозованої зони хімічного забруднення складе SПЗХЗ=12,7 км2.
Вражаюча дія хлору обумовлена часом його випаровування, який складає Т=1,12 год.
8. Для зменшення можливих хімічних втрат необхідно провести наступні заходи із захисту населення від ураження хлором:
- своєчасне оповіщення персоналу і населення про аварію на хімічно небезпечному об’єкті;
- використання засобів індивідуального захисту (протигазів марок: ЦП-5, ЦП-7, ІП-4, ІП-4м, ІП-5, КІП-8 або ватно-марлевої пов’язки, змоченої 2%-м розчином харчової соди;
- використання засобів колективного захисту (сховищ, протирадіаційних укриттів);
- надання медичної допомоги потерпілим (використання антидотів, індивідуального протихімічного пакету ІПП-8, обробка уражених ділянок шкіри мильним розчином; очі, ніс, рот прополіскують 2%-м розчином харчової соди);
- дегазація території, будівель і споруд, транспортних засобів і техніки населеного пункту за допомогою гашеного вапна;
- проведення розосередження і евакуації населення та персоналу.
Додаток С
Таблиця 3.1