Висновки

Наростаючий процес посилення господарських взаємозв’язків і взаємозалежності держав об’єктивно потребує підвищення ролі багатостороннього регулювання світогосподарських зв’язків, яке сприяє більш повному використанню переваг міжнародного поділу праці. Але масштаби і напрямки розвитку багатостороннього регулювання в значній мірі залежать від конкретних інтересів держав, які беруть у ньому участь, політики їх урядів і діяльності державних органів.

Не обмежуючи національного суверенітету його учасників, багатостороннє регулювання має вплив на урядові рішення з питань міжнародних торгівельно-економічних відносин. В сферу державної політики в цій галузі входить не тільки регулювання, але й сприяння розвитку світогосподарських зв’язків, здійснення підтримки учасникам зовнішньоекономічної сфери діяльності на міжурядовому рівні і у рамках міжнародних економічних організацій.

На сучасному етапі існують наступні задачи міжнародного регулювання:

• забезпечення стабільного в розвитку міжнародної економіки і валютно-фінансовій сфері;

• розвиток співробітництва між країнами у різних формах;

• усунення дискриміниції в торгівельно-економічних відносинах між країнами і угрупуваннями;

• сприяти розвитку приватного підприємництва;

• прийняття конкретних заходів виходу з криз в конкретній країні або на світовому ринку;

• узгодження і координація макроекономічної політики держав, обумовленної об’єктивними тенденціями до економічної інтеграції в рамках окремих регіонів.

Головна мета держави в цих у мовах – виробітка зовнішньоекономічної стратнгії, визначення напрямків розвитку експортного потенціалу, підтримка галузей і підприємств в розвитку експортних виробництв. Переважно економічними методами, хоча повністю відмовитися від адміністративних важелів, як показує світовий досвід, неможливо, держава повинна регулювати, координувати і допомагати розвитку зовнішньоекономічної діяльності у відповідності з обраним напрямком. Особливе значення в цьому плані набуває створення системи стимулювання експорту, особливо найбільш ефективного і перспективного експорту – експорту готової продукції. Суттєву роль в цьому відіграють податкові пільги, формування системи кредитування і страхування зовнішньоекономічної діяльності. Держава в питанні імпорту, головним чином, за допомогою митних податей сприяти його раціоналізації. При цьому держава не повинна своїми зовнішньоторгівельними обмеженнями створювати у внутрішній економіці зони монопольного стану національних виробників і той же час не може дозволяти розорення важливих з народогосподарської точки зору галузей шляхом імпорту іноземної продукції. І ще одна задача державного регулювання МЕД – захист інтересів учасників ЗЕД за кордоном, проведення відповідної зовнішньоекономічної політики, укладення угод з іноземними країнами з метою створення кращих умов для економічних відносин з ними.

Стосовно України – її вагомість і вплив на міжнародній орені, як і будь-якої іншої країни, прямо залежить від стану її економіки, від рівню економічного розвитку, потенціалу і конкурентоспроможності на світових ринках. Коли стабілізуються макроекономічні показники, підвищиться рівень життя на Україні, вона матиме можливість і всі умови для вступу у ті міжнародні організації і інтеграційні об’єднання, з якими про це тільки починається діалог.

26