Брокерська діяльність_укр_Студентам

Тема «ПОСЛУГИ БРОКЕРСЬКО-ДИЛЕРСЬКИХ КОМПАНІЙ НА РИНКУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ»

Брокерсько-Дилерські компанії (БДК) надають клієнтам цілий ряд супутніх послуг:

1. Послуги консультанта по інвестиціях. Надання таких послуг припускає збір і аналіз інформації про ринок цінних паперів і потенційних об'єктів інвестицій. БДК здійснює підготовку й розсилання зацікавленим клієнтам різного роду аналітичних звітів і оглядів, що характеризують ринкову ситуацію. БДК можуть надавати послуги з управління портфелем цінних паперів. Звичайно такі послуги надаються ____________ клієнтам, які не займаються спекуляціями, а одержують дохід переважно від довгострокових інвестицій у цінні папери.

2. Послуги розрахункового брокера. Для дрібних регіональних професійних учасників ринку цінних паперів деякі БДК надають послуги розрахункового брокера. Послуга передбачає можливість під гарантії великого брокера й від його імені укладати угоди з найбільшими операторами ринку або їхніми клієнтами, що значно розширює поле діяльності компанії.

Рис.1. Договірні відносини при роботі за схемою розрахункового брокера:

1 - договір купівлі-продажу цінних паперів; 2, 3 - договір на брокерське обслуговування за схемою розрахункового брокера;

4, 5, б - традиційний договір на брокерське обслуговування.

За такою схемою Клієнт 1А може здійснити операцію купівлі- продажу цінних паперів із Клієнтом 2А. Доручення на угоду передається по ланцюжку розрахунковому брокерові, і він виводить його на ринок, гарантуючи виконання угоди.

Аналогом послуг розрахункового брокера в США є операції з рахунками:

– Рахунок типу _____________- рахунок, відкритий у системі обліку одного професійного учасника (клірингового брокера), що відображає торговельну діяльність клієнтів іншого професійного учасника (ініціюючого брокера). Рух на рахунку типу «омнібус» виникає, коли ініціюючий брокер сповіщає клірингового брокера про зроблені власні операції або операції, розпочаті ним за дорученнями своїх клієнтів. Як правило, кліринговий брокер здійснює операції щодо оплати угод за доручення ініціюючого брокера.

- «___________________________ рахунки» — персональні рахунки клієнтів одного брокера (предоставляющего брокера), що відкриті в системі обліку іншого брокера (зберігаючого брокера). Рух коштів клієнта на «повністю відкритому рахунку» звичайно починається з наказу про здійснення операції, переданого від «предоставляющего» брокера зберігаючому брокерові. Із цього моменту зберігаючий брокер бере на себе підготовку й відправлення підтверджень по угодам й звітності клієнтові, а також повне виконання угоди - оплату або поставку цінних паперів. Головна відмінність послуг зберігаючого від послуг клірингового брокера, у тому що при операціях по рахунку типу «омнібус» всі підтвердження по угодах, звіти клієнтам і іншим документам готує ініціюючий брокер.

3. Послуги зі здійснення маржинальної торгівлі. Маржинальні угоди (_______________ ________) — угоди по покупці (продажу) цінних паперів з використанням позикових коштів.

Клієнтові надається можливість купувати цінні папери із частковою або відстроченою оплатою під забезпечення активів (цінних паперів і коштів). Всі цінні папери клієнта зберігаються на рахунках _________, оператором яких виступає БДК. Клієнт оплачує тільки частину вартості цінних паперів, що купуються, а БДК одержує додаткову винагороду за надання відстрочення платежу (відсоток за користування позиковими коштами). Покупка із частковим забезпеченням створює______________ й дозволяє клієнтові мати в розпорядженні більший обсяг активів. Головна вигода БДК від надання послуг полягає в тому, що клієнт починає більш активну роботу на ринку. Отже, росте й сума комісійної винагороди БДК.

Процентна ставка, що виставляється БДК по внутрішньоденних операціях, мінімальна, часто вона включається в комісію. Якщо кредит надається на більше тривалий строк, то процентна ставка вище, але, як правило, витрати на обслуговування таких кредитів з надлишком покриваються за рахунок прибутку, отриманого від перепродажу цінних паперів.

Популярність маржинальних угод пояснюється насамперед тим, що дані операції при сприятливій ринковій кон'юнктурі можуть принести інвесторові максимальний прибуток у мінімальний термін. Однак ці угоди сполучені з істотним ризиком для клієнта: у випадку зміни ринкових цін у бік, протилежний очікуванням клієнта, його втрати будуть складатися не тільки в негативній переоцінці його інвестиційних позицій, але також у зниженні вартості забезпечення по отриманому від БДК кредиту.

При здійсненні маржинальних угод клієнт зобов'язаний дотримувати встановлені БДК умови достатності забезпечення. У випадку їхнього порушення, при несприятливій зміні ринкових цін БДК вправі ужити наступних заходів:

• призупинити операції по рахунку клієнта, що приводять до збільшення позиції;

• запропонувати довнести на рахунок кошти або цінні папери, збільшивши вартість застави;

• зажадати від клієнта скоротити позицію.

Клієнтам може надаватися можливість здійснення «______________ продажів» (продажу цінних паперів з умовою відстрочки поставки цих паперів БДК, тобто продаж цінних паперів, яких клієнт у момент продажу не має у своєму портфелі). На малюнку 2 представлений механізм здійснення маржинальних угод.

Рис. 2. Надання послуг, пов'язаних з маржинальною торгівлею цінними паперами

Здійснення маржинальных угод допускається при дотриманні встановленого рівня маржі — співвідношення між власними й позиковими коштами. Рівень маржі в 50% означає, що, вклавши 100 грн. власних коштів, клієнт може здійснити операцію на 200 грн., позичивши відсутні 100 грн. у брокера (табл. 1).

Таблиця 1 Вихідні позиції при маржинальних угодах

Позиція	Клієнт А	Клієнт Б
Кошти, грн.	100	225
Цінні папери за ринковою ціною(на суму)	Y (75 грн.)	Z (150 грн.) W (250 грн.)

Зроблено наступні операції:

1. Клієнт А дає БДК доручення на покупку цінних паперів X на суму 200 грн. з використанням маржинального рахунку.

2. БДК звертається в банк за наданням кредиту в розмірі 100 грн. (процентна ставка 9% річних).

3. Комерційний банк надає БДК кредит у розмірі 100 грн. (процентна ставка 9% річних).

4. БДК надає Клієнтові А позику в розмірі 100 грн. (процентна ставка 10% річних) і виконує доручення клієнта А на покупку цінних паперів X. Забезпеченням по позиці служать всі активи, наявні в Клієнта А (цінні папери X і В).

5. Клієнт Б дає БДК доручення здійснення «короткого» продажу 500 штук цінних паперів W.

6. БДК звертається до дилерської компанії за наданням позики в цінних паперах W у кількості 250 штук (процентна ставка 11%).

7. Дилерська компанія надає БДК позику в цінних паперах W у кількості 250 штук (процентна ставка 11%).

8. БДК надає Клієнтові Б позика в розмірі 250 штук цінних паперів W (процентна ставка 13% річних уважається від ринкової вартості портфеля на дату видачі кредиту, тобто 250 х 1 - 250)¹ і виконує доручення клієнта Б на продаж цінних паперів W за ціною 1 грн. за штуку. Забезпеченням по наданій позиці служать всі активи, наявні в Клієнта Б (цінні папери Z і кошти в розмірі 725 грн.). У цьому випадку забезпечення Клієнта Б навіть надлишкове (табл.2).

Таблиця 2 Результати виконання БДК доручень клієнтів

Позиція	Клієнт А	Клієнт Б
Кошти, руб.	-	725
Цінні папери за ринковою ціною	В (75 грн.) .	Z (150 грн.)
(на суму)	X (200 грн.)
Позика від БДК	100 грн.	250 шт. цінних паперів W
(річна процентна ставка)	(10%)	(13%)

Але, як відомо, ринкові ціни не стоять на місці. Клієнти купують або продають цінні папери розраховуючи на їхні зміни.

Дії Клієнта А. Допустимо, що надії. Клієнта А виправдалися й цінні папери X виросли в ціні. Його пакет цінних паперів X став коштувати 240 грн. замість 200. У цьому випадку Клієнт А робить наступні операції:

• продає цінні папери X і одержує дохід 240 грн.;

• повертає БДК позику в розмірі 100 грн. і відсотки по ньому 10%;

• підраховує фінансовий результат:

240 - 100 х (1 + 0,1) - 100 = 30 (грн.).

Прибуток становить 30 грн., або 30%. Отриманий прибуток розподіляється в такий спосіб: 20 грн. — прибуток від інвестування власних коштів, 10 грн. — прибуток, отриманий від вкладення позикових ресурсів. Таким чином, якби Клієнт А зробив звичайну, а не маржинальну угоду, те його дохід був би значно скромнішим. Купивши цінних паперів X на наявні в нього 100 грн., він би одержав би менший прибуток.

Варто розглянути й зворотну ситуацію, коли цінні папери X упали в ціні й пакет, що коштував 200 грн., став коштувати 160. У цьому випадку Клієнт А продавши свій пакет, одержить тільки 160 грн. Із цих коштів він повинен повернути БДК позику й відсотки по ній (110 грн.). Фінансовий результат виглядає невтішно:

160 - 100 х (1 + 0,1) - 100 = –50 (грн.).

Збиток становить 50 грн. і розподіляється в такий спосіб: 20 грн. - збиток від інвестування власних коштів, а 30 грн. - збиток від вкладення позикових ресурсів.

Дії Клієнта Б. Клієнт Б, роблячи «короткий» продаж, грає на зниження. Якщо цінні папери W упадуть у ціні до 0,5 грн. за штуку, він уживає наступні дії:

• купує 250 цінних паперів W за ринковою ціною;

• повертає БДК позика в розмірі 250 штук цінних паперів і відсотки по ньому - 13%;

• підраховує фінансовий результат:

250 х 1 - (250 х 0,5 + 250 х 1 х 0,13) = 92,5 (грн.).

Прибуток Клієнта Б від операції «короткої» продажу складе 92 грн. 50 коп.

Розглянемо зворотну ситуацію, коли цінні папери W виросли до 1,5 грн. за штуку. У цьому випадку Клієнт Б також змушений повертати позику, але придбати необхідні цінні папери на ринку він може тільки за новою більш високою ціною. Таким чином, фінансовий результат Клієнта Б буде виглядати в такий спосіб:

250 х 1 - (250 х 1,5 + 250 х 1 х 0,13) = –157,5 (грн.).

Збиток Клієнта Б - 157 грн. 50 коп

У процесі здійснення маржинальних угод крім описаних ризиків клієнти піддаються також ризикам _________________________. Наприклад, якщо цінні папери В упадуть у ціні, Клієнт А одержить _________________________ (margin call) про поповнення рахунку для того, щоб сума застави знову відповідала сумі позики. У випадку непокори клієнта маржинальній вимозі його цінні папери X будуть примусово продані.

Ризики БДК включають. По-перше, це кредитні ризики (неповернення клієнтом позики й (або) відсотків по ньому). Однак дані ризики зведені до мінімуму за рахунок установлення вимог до достатності забезпечення. По-друге, це процентні ризики, пов'язані зі зміною ціни придбаних активів для кредитування клієнтів.

Продемонструємо фінансові результати всіх учасників (табл. 3).

Таблиця 3 Фінансові результати учасників ринку цінних паперів

Вид доходу	Клієнт А	Клієнт Б	БДК
Сума від переоцінки: портфеля цінних паперів X «короткої» позиції	±ППА	±ППБ	-
Плата за отриману позику	-10%	-13%	-
Дохід у вигляді різниці між ставками по притягнутим і переданим у позику коштам	-	-	А) 10% - 9% = 1% Б) 13% - 11% = 2%
Комісійна винагорода за угоду	-КА	-КБ	+КА +КБ

Дохід БДК залежить від грамотної організації управління ліквідністю в компанії. Наприклад, у випадку коли два клієнти роблять протилежні маржинальні угоди з однаковими параметрами, БДК кредитує одного клієнта за рахунок коштів іншого під власні гарантії. У неї вже немає необхідності виходити на ринок і залучати там відсутні ресурси. Отже, і відсоток за користування позиковими коштами дістається БДК цілком (10 або 13%).

Розмір маржинальної позики. З метою захисту інтересів клієнтів і забезпечення фінансової стабільності брокерів БДК обмежує розмір позикових коштів, використовуваних для здійснення угоди. При цьому клієнти розділяються на категорії - для звичайних клієнтів плече повинне становити не більше 1 до 1; для клієнтів з підвищеним рівнем ризику, дозволяється більше високий ризик і їхнє плече становить 1 до 3 і вище.

Забезпечення повернення маржинальної позики. Брокер видає маржинальну позику тільки за умови наявності в клієнта коштів або цінних паперіва, які можуть служити забезпеченням повернення позики. Як забезпечення зобов'язань клієнта по наданим брокером позикам можуть прийматися не всі цінні папери, а тільки ліквідні цінні папери, включені в список брокера – зазвичай це котирувальний список біржі.

Оцінка забезпечення. З метою контролю за вартістю забезпечення зобов'язань клієнта перед брокером, цінні папери, що становлять забезпечення, підлягають постійній оцінці. Вартість цінних паперів приймається рівній ціні останньої на момент розрахунку рівня маржі (величини забезпечення) угоди купівлі-продажу цінних паперів, зафіксованої в системі організатора торгівлі, учасником торгів у якій є клієнт-брокер. При цьому, цінні папери, що становлять забезпечення, оцінюються брокером ______________________________. Наприклад, мінімальний розмір знижки, установлений нормативними актами на російському фондовому ринку становить для клієнтів з підвищеним рівнем ризику 15% до ринкової вартості цінних паперів, а для осіб, що не ставляться до клієнтів з підвищеним рівнем ризику - 25%. Більший розмір знижки може бути встановлений договором брокера із клієнтом.

Оцінка забезпечення проводиться по формулі:

В = (ДСК + СЦБ)х( 1 – знижка/100%), (1)

де В – величина забезпечення (розраховується в го.од.);

ДСК – кошти клієнта, що перебувають у розпорядженні БДК;

СЦБ – вартість ліквідних цінних паперів клієнта, що перебувають у розпорядженні БДК.

Рівень маржі. Це відношення вартості ліквідних коштів клієнта, зменшене на суму заборгованості клієнта перед брокером, до вартості ліквідних коштів клієнта. Рівень маржі, поряд з величиною забезпечення (В), є ключовим показником, використовуваним БДК для керування ризиками. Рівень маржі визначається в такий спосіб:

Урм = ((ДСК + СЦБ - ЗКБ)/ ( ДСК + СЦБ))x 100%, (2)

де УрМ - рівень маржі;

ДСК - кошти клієнта, що перебувають у розпорядженні БДК;

СЦБ - вартість ліквідних цінних паперів клієнта, що перебувають у розпорядженні БДК;

ЗКБ - заборгованість клієнта перед БДК.

При розрахунку рівня маржі при заключенні угоди показники ДСК, СЦБ і ЗКБ використовуються в значеннях, що здобуваються ними після заключення такої угоди (як якби вона була вже укладена).

Приклад. Припустимо, що клієнт ставиться до категорії клієнтів з підвищеним рівнем ризику. На рахунку клієнта є 50 рублів. 3 квітня 2012р. клієнт купує 100 акцій компанії Х за ціною 1 рубль. Рівень маржі, при заключенні угоди буде наступним:

При розрахунку рівня маржі виходимо з того, що параметри ДСК, СЦБ і ЗКБ приймуть наступні значення:

ДСК – 0 рублів, оскільки кошти клієнта були витрачені на придбання цінних паперів;

СЦБ - 100 рублів, оскільки в розрахунок приймаються придбані клієнтом цінні папери, які оцінюються по ринковій вартості без врахування знижки;

ЗКБ –50 рублів, оскільки на момент висновку угоди в клієнта було 50 рублів власних коштів, а на придбання акцій було витрачено 100 рублів.

Кількість акцій (шт.)	Ціна акції (руб.)	ДСК (руб.)	СЦБ (руб.)	ЗКБ (руб.)	Рівень Маржі,%
100	1,00	0,00	100,00	50,00	50,00%

Рівні маржі. Існує два рівні маржі, які контролює брокер: обмежувальний рівень маржі й рівень маржі, для направлення клієнту вимоги про внесення забезпечення.

1. ___________________ рівень маржі. Залежно від того, чи належить клієнт до категорії клієнтів з підвищеним рівнем чи ризику ні, у відношенні його діє обмежувальний рівень маржі 25% (плече не більше 1 до 3) або 50% (плече не більше 1 до 1) відповідно. Брокер не має Права робити в інтересах клієнта угоди й операції із цінними паперами й коштами, що приводять до зменшення рівня маржі нижче обмежувального рівня.

Приклад. На рахунку клієнта, є 50 рублів. 3 квітня 2012 клієнт має намір придбати 120 акцій компанії Х за ціною 1 рубль. Рівень маржі при заключенні угоди буде наступним:

Кількість акцій (шт)	Ціна акції (руб.)	ДСК (руб.)	СЦБ (руб.)	ЗКБ (руб.)	Рівень Маржі ( %)
120,00	1,00	0,00	120,00	70,00	41,67%

а) Для клієнта, не віднесеного до категорії клієнтів з підвищеним рівнем ризику. Після заключення угоди рівень маржі впав би нижче обмежувального (50 % для даної категорії клієнтів). Брокер не може заключати таку угоду.

б) Для клієнта, віднесеного до категорії клієнтів з підвищеним рівнем ризику. Після угоди рівень маржі залишився б вище обмежувального рівня, що становить для даної категорії клієнтів 25%. Брокер може укладати таку угоду.

2. Рівень ___________________________________________________________. Якщо рівень маржі падає нижче рівня цієї маржі, брокер зобов'язаний направити клієнтові вимогу про внесення додаткового забезпечення. Відповідно до вимог російської практики такий рівень для звичайних клієнтів становить 35%, а для клієнтів, що є до клієнтами з підвищеним рівнем ризику, - 20%. Брокер може встановити більше високі вимоги до рівня маржі, для напрямку вимоги про внесення забезпечення.

4. Послуги зі здійснення угод репо. Звичайно під угодами репо мають на увазі угоди про ____________________цінних паперів з умовою зворотного їхнього _____________________.

На ринку, сконцентрованому на цінних паперах, учасники ринку прагнуть одержати у своє розпорядження на необхідний час певні цінні папери. Така потреба може виникати, наприклад, якщо інвестор продав цінні папери «без покриття» («короткі»продажі), але в цей момент не має можливості придбати на ринку необхідні цінні папери, щоб виконати своє зобов'язання по поставці. Тоді він укладає угоду репо, тобто фактично бере ці цінні папери в борг на певний строк. У такій угоді інвестор виступає як позичальник цінних паперів, а його контрагент по угоді репо - як кредитор. Позичальник, що одержав цінні папери у своє розпорядження, звичайно надає кредиторові заставу у вигляді інших цінних паперів, коштів або акредитиву. Ця застава мінімізує втрати кредитора у випадку неповернення позичальником цінних паперів.

На ринку, сконцентрованому на коштах, метою здійснення угод репо є одержання коштів, а цінні папери розглядаються як об'єкт застави (забезпечення зобов'язань по наданій позиці), тобто кредитор і позичальник як би міняються місцями. Позичальником, що одержав у своє розпорядження кошти, стає продавець цінних паперів, а кредитором - їхній покупець.

БДК на ринку репо можуть просто виконувати доручення на угоду репо клієнтів або, використовуючи власний капітал виступати в якості однієї зі сторін по угодах репо, заробляючи на спреді. На практиці розрізняють «пряме» і «зворотне» репо.

Так, доручення на угоду «_______________» репо являє собою заявку на здійснення угоди, що складає із двох окремих угод (частин), що включають:

• угоду з продажу цінних паперів у встановленій кількості (перша частина угоди репо);

• угоду, по покупці цінних паперів - ці ж цінні папери в такій же кількості, що й у першій частині репо, у якій сторона - продавець по першій частині угоди репо є покупцем, а сторона - покупець по першій частині угоди репо є продавцем (друга частина угоди репо).

Доручення на угоду «____________________» репо також представляє заявку на здійснення угоди, що складає із двох окремих угод (частин), що включають:

• угоду по покупці цінних паперів у встановленій кількості (перша частина угоди репо);

• угоду із продажу цінних паперів - предметом якої є ці ж цінні папери гаком же кількості, що й у першій частині репо, у якій сторона - продавець по першій частині угоди репо - покупцем (друга частина угоди репо).

Будь-яка угода репо розглядається як єдина угода. Після одержання відповідного доручення від клієнта БДК самостійно, без якого-небудь додаткового акцепту від клієнта здійснює врегулювання й всі розрахунки по першій і другій частинах такої угоди.

5. Послуги з покупки-продажу цінних паперів через Інтернет. Інтернет-Трейдинг дозволяє клієнтам торгувати цінними паперами в режимі реального часу. Технологія інтернет-трейдингу - це насамперед система «шлюзів» (двонаправлених апаратно-програмних інтерфейсів), через які заявка (доручення на угоду) проходить від клієнта до БДК, що автоматично перевіряє її на відповідність встановленим лімітам, а від БДК – в торговельну систему. Під інтернет-трейдингом розуміють також і звичайні брокерські угоди, доручення на здійснення яких надійшло від клієнта за допомогою Інтернету. Існує чимало систем інтернет-трейдингу. Серед них QUIK, Netlnvestor, Алор-Трейд, Атон-лайн, Альфа-директ.

Останнім часом широке поширення стали одержувати механічні торговельні системи - роботи. Принцип роботи таких систем полягає в тому, що на основі вивчення даних технічного аналізу спеціальним чином настроєна програма дає інвесторові сигнали про покупку або продаж тих або інших цінних паперів, тобто фактично портфелем інвестора управляє робот, якому поставили завдання дотримуватися певної торговельної стратегії.

6. Скупка цінних паперів у регіонах. У період активного розвитку ринку цінних паперів у середині 1990-х рр. більшим попитом серед клієнтів БДК користувалася послуга зі скупки цінних паперів (переважно ваучерів і акцій) у регіонах. Клієнт доручав БДК придбати певний пакет акцій, і компанія, діючи за замовленням клієнта, здійснювала скупку необхідних цінних паперів у регіонах.

7. Надання депозитарних послуг. Більшість БДК мають ліцензію на право здійснення депозитарної діяльності, хоча в чистому виді депозитаріями не є. Депозитарна діяльність є супутньою. Наявність депозитарної ліцензії дозволяє робити клієнтам послуги в найбільш зручному й повному форматі. Для БДК такий спосіб обліку дозволяє знизити ризики, пов'язані з невиконанням клієнтом зобов'язань по поставці цінних паперів.

8. Послуги емітентам, пов'язані з первинним розміщенням цінних паперів. Клієнтами БДК можуть бути також емітенти, що здійснюють первинне розміщення цінних паперів. Їм БДК роблять цілий ряд послуг, таких як конструювання нових фінансових продуктів, підготовка емісії, фінансове консультування, андерайтинг цінних паперів і ін. Андеррайтинг являє собою покупку або гарантування покупки цінних паперів при їхньому первинному розміщенні для продажу публіці.

Крім перерахованих БДК здійснюють обслуговування операцій по злиттях і поглинаннях акціонерних товариств, проводять арбітражні угоди, надають своїм клієнтам технічну й інформаційну підтримку, здійснюють власні дилерські операції на ринку цінних паперів і роблять послуги по довірчому керуванню цінними паперами. Комерційні банки сполучають надання послуг на ринку цінних паперів із традиційними послугами: здійсненням розрахунково-касового обслуговування, видачею кредитів, залученням коштів у внески, випуском і обслуговуванням пластикових карток, операціями на валютному ринку й ринку дорогоцінних металів, відповідальним зберіганням сертифікатів цінних паперів і ін.