Тема 4. Сутність держави. Основні концепції сучасної держави

Зміст теми:

Класовий і загальносоціальний підходи до сутності держави, їхня сутність. Сутність держави з позицій класового підходу. Класики марксизму про сутність держави. Сутність держави з позицій загальносоціального підходу. Інтегрований підхід до сутності держави.

Концепції держави ХХ ст. Держава загального благоденства. Стратифікація суспільства. Роль економічного чинника. Конвергенція держав. Інфократична держава. Теорія елітарної держави. Концепція сучасної держави.

Питання для обговорення на семінарському занятті:

1. Сутність держави з позицій класового підходу.

2. Сутність держави з позицій загальносоціального підходу.

3. Концепція держави загального благоденства.

4. Концепція інфократичної держави.

5. Концепція елітарної держави.

6. Концепція сучасної держави.

Тематика рефератів:

1. Громадянське суспільство і правова держава.

2. Класики марксизму про сутність держави.

Література:

1. Гайворонський В. Яким має бути механізм впровадження принципу верховенства права // Право України. – 2005. – № 10. – С. 114 – 118.

2. Иванец Г.И., Червонюк В.И. Глобализация, государство, право // Государство и право. – 2003. – № 8. – С. 87 – 94.

3. Калашников С.В. Функциональная теория социального государства. – М.: Экономика. – 2002.

4. Капустина А.А. Нормативное регулирование в правовом государстве // История государства и права. – 2003. – № 6. – С. 9 – 10.

5. Козлихин И.Ю. Идея правового государства. История и современность. – СПб., 1993.

6. Ладиченко В. Інституалізація справедливості в процесі державотворення // Юридична Україна. – 2006. – № 6. – С. 4 – 9.

7. Медведчук В. Правова наука і правова держава: проблеми взаємозв’язку і розвитку // Вісник АПрН України. – 2003. – № 2 – 3. – С. 37 – 53.

8. МальцеваС.Е., Мишкинене Ю.Б. Э. Де Сото: новые взгляды на взаимоотношения власти и общества // Вестник Московского университета. Серия 12. Политические науки. – 2004. – № 1. – С. 114 – 127.

9. Соколов А.Н. Правовое государство: идея, теория, практика. – Курск, 1994.

10. Сущность государства и его связь с правом // Общая теория права. Под общ. ред. А.С. Пиголкина. – С. 55 – 68.

11. Тимошенко В. Плюралістична теорія держави Б.О. Кістяківського // Право України. – 2005. – № 3. – С. 122 – 125.

12. Четвернин В.А. Демократическое конституционное государство. – М., 1993.

13. Якубенко В. Принципи соціальної держави // Право України. – 2002. – № 6. – С. 33 – 38.

Тезаурус:

Громадянське суспільство – спільність вільних, рівноправних людей, кожному з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником, користуватися економічною свободою і надійним соціальним захистом, а також брати участь у політичному житті.

Держави загального благоденства концепція – теорія, яка розглядає державу як нейтральну надкласову силу, що виражає інтереси всіх верств суспільства і забезпечує їм гідне існування. Згідно з цією концепцією, держави з високим рівнем розвитку змішаної (державної і приватної) економіки шляхом здійснення соціальних програм здатні забезпечити високий рівень життя всім членам суспільства і досягти благоденства за рахунок державної доброчинності.

Еліт теорія – сформульована В. Парето і Г. Моска концепція, згідно з якою народні маси не здатні управляти державою. Реальне управління завжди здійснювалося елітою – становою, політичною або технічною. При цьому заперечується класовий і недемократичний характер еліт. Навпаки, стверджується, що еліти борються за владу, використовуючи виборче право, а значить, ззовні діють демократично. Реально ж еліти діють хоча і в межах демократичних процедур, але перш за все у своїх інтересах, тобто з класових позицій.

Загальносоціальний підхід до сутності держави – підхід, згідно з яким держава є інструментом рішення загальних справ, тобто основним інститутом політичної системи суспільства, за допомогою якого здійснюється організація спільної діяльності у політично організованому суспільстві (такому, де є влада і підпорядкування).

Цей підхід абсолютизує соціальну сутність держави, її здатність йти на компроміс у випадках, коли йдеться про утримання влади. Класові інтереси, як правило, вміло маскуються і проявляються лише у випадках гострих конфліктів і збройних сутичок.

Класовий підхід до сутності держави – підхід, згідно з яким держава розглядається як комітет з управління справами економічно панівного класу. Держава оцінюється як засіб забезпечення панування експлуататорів над експлуатованими.

Такий підхід абсолютизує насильницьку функцію держави й ігнорує забезпечення державою загальнолюдських інтересів.

Ліфти соціальної мобільності – засоби переходу з однієї страти (див.) до іншої. Такими засобами у сучасному суспільстві є, наприклад, освіта, кар’єра, особисті зв’язки, збагачення, вигідний шлюб тощо.

Політико-правовий підхід до сутності держави – підхід, що розглядає державу як джерело права, за допомогою якого здійснюється організація життя всього соціального організму, а також самої держави.

Такий підхід перебільшує роль держави у формуванні права: право виникає у державному середовищі у вигляді звичаїв, правовідносин, визріває у вигляді правових концепцій, а потім санкціонується державою у формі законів і підзаконних актів. Разом з тим цей підхід містить плідну ідею блага законів для держави і суспільства.

Постіндустріального суспільства теорія – концепція, згідно з якою капіталізм і соціалізм другої половини ХХ ст. – це різновиди однотипного суспільства, головною особливістю якого є розвиток продуктивних сил і накопичення суспільного багатства. Для сучасного П. с. характерний перелив населення із первинного сектору (сільське господарство) і вторинного (промисловість) у третинний (сфера послуг) і на цій основі – зростання добробуту населення.

За думкою західних вчених, економічний розвиток в соціалістичних країнах призводить до конвергенції, тобто до збільшення подібності основних інститутів і способів організації господарства, характерних для капіталістичної системи. Зростання рівня економічного розвитку неминуче тягне за собою зростання конвергенції. Соціальним наслідком зростання економічного рівня держави є стратифікація суспільства, стирання класових протиріч і різниці між класами (див. Страти), формування однорідного у правовому відношенні суспільства.

Правова держава – це держава, яка характеризується контролем народу над владою, пануванням права у всіх сферах державного життя, реалізацією суверенних прав і свобод громадян, високою правовою культурою і ефективною правоохоронною системою.

Соціальна держава – держава, яка проголосила соціальну спрямованість своєї політики, сприяння з її боку задоволенню інтересів усіх суспільних груп і прошарків населення, зміцнення на цій основі соціальної злагоди і єдності народу.

Страти – термін, що вживається для позначення соціальних прошарків у сучасному суспільстві, які відрізняються між собою майновим становищем, родом занять. С. є відкритими, тобто не є замкненими системами; перехід з однієї С. до іншої відбувається відносно легко (див. Ліфти соціальної мобільності). На відміну від класів, С. у суспільстві не протидіють, а співпрацюють.

Сучасної держави концепція – теорія, сформульована на базі концепцій правової і соціальної держави.

Технократичної держави теорія – концепція, згідно з якою в індустріальному суспільстві управлінцями можуть бути лише технократи, тобто прошарок технічних спеціалістів, які дійсно знають, як і що робити в нових суспільних умовах. Технократія як ієрархічна структура складна – від інженера до міністра.

Останнім часом на провідні позиції виходить нова технократія – інфократи (спеціалісти по комп’ютерних системах).